Ухвала суду № 81742916, 14.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.05.2019

Справа № 554/3769/19

Провадження F 1кс/554/6372/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко Л.І. при секретарі F Гаврись В.В., за участю заявника F ОСОБА_1, прокурора F Обихвоста Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави клопотання ліквідатора ТОВ «ТРАНСМАШ» ОСОБА_1 про скасування арешту, по кримінальному провадженню F 42018040000001142 від 12.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1, яка є ліквідатором ТОВ «ТРАНСМАШ», звернулася до суду з клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2019 року у справі F 202/1569/19 у кримінальному провадженні F 42018040000001142 від 12.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у вигляді заборони усім особам, які мають право на здійснення дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців на підставі повноважень, наданих їм Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, зокрема, на комплекс, що складається із будівель та споруд: будівля СБК літ. А-4; головний корпус літ.Б; склад матеріалів літ.Б1; склад металу літ. Б11; їдальня літ. В-ІІ; насосна станція літ.Г; компресорна літ.Д; пральня літ.Е; котельня літ. Ж; дільниця СТО літ.З; гараж F стоянка літ.К; залізничні шляхи І; внутрішньомайданчикові автодороги IV; огорожа F 1-7, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл.., м.Кривий Ріг, вул.Коломойцівська, 25.

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвала про арешт майна винесена з порушенням норм діючого кримінально-процесуального законодавства та без з»ясування фактичних обставин справи, що порушує інтереси Держави Україна, Фонду державного майна України та ТОВ «ТРАНСМАШ». Вказала, що ТОВ «ТРАНСМАШ» постановою господарського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 року визнано банкрутом. На балансі банкрута перебуває державне майно (цілісний майновий комплекс) ДП «ТРАНСМАШ» за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 25. Банкрут до цього часу є орендарем та балансоутримувачем державного майна на підставі договору оренди від 14.09.2007 року, укладеного між ТОВ «ТРАНСМАШ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Тому ТОВ «ТРАНСМАШ» є володільцем арештованого майна. В ухвалі слідчий суддя не обґрунтував відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що майно є об»єктом кримінально протиправних дій та має ознаки речових доказів, а також не врахував наслідків арешту майна для інших осіб. 16.11.2018 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області прийнято рішення про приватизацію об»єкта державної власності. Таким чином, вважає, що арештом фактично зупиниться приватизація цілісного майнового комплексу колишнього ДП «ТРАНСМАШ», що вплине на права держави, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та невизначеного кола осіб F потенційних покупців. Зазначила, що ці обставини слідчим суддею перевірені не були, ухвала ґрунтувалася на показах свідка, які не були перевірені, так як і не були перевірені листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.02.2019 року та 07.02.2019 року. З використанням вказаних листів працівники ДП «Криворізький інститут автоматики» 07 та 08 лютого 2019 року намагалися потрапити на територію ТОВ «ТРАНСМАШ» та захватити підприємство, а цими листами ввели в оману слідчих, прокурора та слідчого суддю. Крім того, арешт не може бути накладено на майно, яке не належить фізичній та юридичній особі. З цих підстав, прохала клопотання задовольнити.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 клопотання підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Прокурор Обихвост Д.С. у судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання заперечував, зазначив, що на даний час досліджуються обставини заволодіння майном окремими особами, цей факт перевіряється в рамках кримінального провадження, а тому необхідно додатково оглянути майно, встановити, якав його частина відсутня. Спірне майно є предметом вчинення кримінального правопорушення, а тому є речовим доказом. Судом було досліджено всі обставини, тому ухвала слідчого суддя є законною.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження F 42018040000001142, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2019 року у справі F 202/1569/19 у кримінальному провадженні F 42018040000001142 від 12.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, накладено арешт у вигляді заборони усім особам, які мають право на здійснення дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців на підставі повноважень, наданих їм Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, зокрема, на комплекс, що складається із будівель та споруд: будівля СБК літ. А-4; головний корпус літ.Б; склад матеріалів літ.Б1; склад металу літ. Б11; їдальня літ. В-ІІ; насосна станція літ.Г; компресорна літ.Д; пральня літ.Е; котельня літ. Ж; дільниця СТО літ.З; гараж F стоянка літ.К; залізничні шляхи І; внутрішньомайданчикові автодороги IV; огорожа F 1-7, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Коломойцівська, 25.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При тому ч.3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження F судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею досліджені обставини щодо необґрунтованості, на думку заявника, накладення арешту та встановлено наступне.

Згідно з витягу із ЄРДР по кримінальному провадженню F 42018040000001142 від 12.09.2018 року вбачається, що відомості до нього були внесені за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, згідно яких у 2014-2018 роках службові особи окремих державних підприємств, у тому числі АТ «НДПІ» «Механобрчермет», ДП «Трансмаш», власником яких є держава в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, за сприянням службових осіб ГУ НП в Дніпропетровській області, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересів служби, без погодження власника, умисно з корисливих мотивів здійснили збут майна підприємств, а тому числі незаконну вирізку металу та обладнання по обробці металу цехів підприємств, які перевезли на металобази, які здійснюють операції з металобрухтом з порушенням вимог Закону України «Про металобрухт» без дозвільних документів, а також вчинили дії спрямовані на передачу в оренду нерухомого майна суб»єктам господарювання, у тому числі за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Коломойцівська, 25, з метою подальшого заволодіння, чим завдано тяжкі наслідки.

Слідчим суддею Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Бєльченко Л.А. під час розгляду клопотання про арешт майна було встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження F 42018040000001142 від 12.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Постановою прокурора від 25.02.2019 року комплекс, що складається із будівель та споруд: будівля СБК літ. А-4; головний корпус літ.Б; склад матеріалів літ.Б1; склад металу літ. Б11; їдальня літ. В-ІІ; насосна станція літ.Г; компресорна літ.Д; пральня літ.Е; котельня літ. Ж; дільниця СТО літ.З; гараж F стоянка літ.К; залізничні шляхи І; внутрішньомайданчикові автодороги IV; огорожа F 1-7, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Коломойцівська, 25, було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту майна зазначено забезпечення збереження речових доказів згідно п.1 ч.2 ст. 170 КПК України та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На підставі наданих доказів, слідчим суддею зроблено висновок, що вищезазначене майно є об»єктом кримінально-процесуальних дій, також були підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх відчуження.

Таким чином, в ухвалі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 березня 2019 року зазначено підстави, завдання та мету накладення арешту, що свідчить про її обґрунтованість.

Доводи заявника, що листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.02.2019 року на адресу Фонду державного майна України та від 07.02.209 року на адресу Державного підприємства «Криворізький інститут автоматики», на які посилався прокурор при накладенні арешту, за змістом не відповідають зазначеному у них, слідчий суддя вважає передчасними, оскільки їх недостовірність не була встановлена у судовому засіданні, однак може бути перевірена в ході досудового розслідування. З аналогічних підстав не заслуговують на увагу доводи, що слідчим суддею не перевірені покази свідків, оскільки даних щодо їх неправдивості встановлено не було.

Враховуючи, що арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх відчуження, твердження заявника щодо неможливості накладення арешту на вказане майно є неспроможними.

Слідчий суддя встановив, що вказане кримінальне провадження згідно постанови про визначення підслідності від 27.03.2019 року передано слідчим ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження F 42018040000001142, слідчі (розшукові) дії слідчими ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава з того часу не проводилися, а тому скасування арешту може перешкодити завданням арешту майна, для забезпечення яких і застосовувався цей захід забезпечення.

Щодо створення перешкод у подальшій приватизації об»єкта державної власності цілісного майнового комплексу колишнього ДП «ТРАНСМАШ» слідчий суддя зазначає, що ч.1 ст. 174 КПК України передбачено скасування арешту, якщо потреба у його подальшому застосуванні відпала. Таким чином, заявник не позбавлений права у подальшому повторно звернутися до суду з аналогічним клопотанням. На даній стадії досудового розслідування скасування арешту майна є передчасним.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що доводи заявника не спростовують тих обставин, на підставі яких був накладений арешт, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ «ТРАНСМАШ» ОСОБА_1 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2019 року у справі F 202/1569/19 у кримінальному провадженні F 42018040000001142 від 12.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України F відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Л.І.Савченко