Ухвала суду № 81735365, 15.05.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 443/878/17

Провадження № 1-кп/456/121/2019

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

15 травня 2019 року місто Стрий

Колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

суддів: Бучківської В.Л.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря Панилик О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора: Бойко Б.,

захисника: ОСОБА_4,

в присутності обвинуваченого: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

встановив:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ухвали колегії суддів Стрийського міськрайонного суду, кримінальне провадження призначено до судового розгляду та відносно ОСОБА_2, було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, закінчується 20 травня 2019 року однак, судове провадження по даній справі не закінчено.

Згідно вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовFязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді триманні під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, оскільки вказаний запобіжний захід є найбільш доцільним на даному етапі судового розгляду, ризики передбачені ст..177 КПК України залишилися. Обвинувачений ОСОБА_2, до затримання ніде не працював, суспільно корисною діяльністю не займався, раніше судимий, вчинив ряд злочинів, серед яких є особливо тяжкий злочин, у звFязку із чим може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, під час перебування під домашнім арештом порушив його вимоги, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив вимоги прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечив вимоги клопотання та просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просить продовжити строк тримання під вартою до двох місяців, обвинуваченого та захисника, які заперечили у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні даного клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2, строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченому під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2, необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 331 КПК України суд, F

ухвалив:

Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_2 продовжити строк тримання під вартою - з 15 травня 2019 року по 13 липня 2019 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_2, захиснику та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

ОСОБА_5

Судді В.Л. Бучківська

ОСОБА_1