Ухвала суду № 81733979, 14.05.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

F 336/7751/18

пр. 2/336/1078/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 від 21.12.2018 року про забезпечення його позову до ОСОБА_2, АТ «Укрсоцбанк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ДП «СЕТАМ», про розподіл спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, провадження за яким суддею було відкрито.

Крім того, в порядку забезпечення позову позивач подав до суду заяву, якою просить вжити заходи забезпечення його позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме нежилого приміщення F 364 загальною площею 64,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 28, у тому числі на електронних торгах, які організовано ДП «СЕТАМ», з накладенням на це нежиле приміщення арешту (заборони його відчуження).

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, із заявою про забезпечення позову та доданими до неї доказами, дійшов до висновку про те, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За поданим до суду позовом позивач просить суд здійснити поділ спільного нерухомого майна подружжя, виділивши у власність позивача Ѕ частину нежилого приміщення F 364 загальною площею 64,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 28.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повFязаний з предметом позову, наскільки він спів розмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення.

Проте суд, звертає увагу на те, що спірне майно за згодою позивача передано в іпотеку АТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору F319-44938-І від 13 квітня 2007 року, у звFязку із чим на нього вже накладено арешт (а.с.84, 89, 90).

Відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено у п.2 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» F 5 від 03.06.2016 р., позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

У спосіб, передбачений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» з вимогами про звільнення спірного майна з-під арешту позивач до суду не звертався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд, F

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП F 272100112, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) про забезпечення його позову до ОСОБА_2 (РНОКПП-2833023721, ІНФОРМАЦІЯ_3, прож. за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4), АТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ-00039019, місце знаходження за адресою м. Київ, вул. Ковпака, 29), ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ-36789421, місце знаходження за адресою м. Київ, вул. Фізкультурна, 28-д), третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ-35037228, місце знаходження за адресою м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 5), ДП «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ-39958500, місце знаходження за адресою м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6), про розподіл спільного майна подружжя.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом пFятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом пFятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін