Ухвала суду № 81716717, 14.05.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа F 215/1558/19

1-кп/215/451/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді F Лиходєдова А.В.,

за участі: секретаря F Малиш Н.В.

прокурора прокуратури Дніпропетровської області F ОСОБА_1

обвинувачених F ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 28.03.2019 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 29.05.2019 р..

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, так як у нього є двоє неповнолітніх дітей.

Суд заслухавши учасників процесу вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 28.07.2019 р., включно.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши новий умисний злочин.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має зясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні та продовжені дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - він, обвинувачується у тому, що вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарння від 6 до 10 років позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» F33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 двох неповнолітніх дітей свідоцтвом про їх народження з записом батьком дітей не підтверджена та не може бути врахована судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд F

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 28.07.2019 р., включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: