Рішення № 81687279, 08.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3353/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача Богдановича О.С. ,

представника третьої особи Борківського О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 26.07.2018 звернувся до суду з позовом до заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича від 28.03.2018 про оголошення дисциплінарного стягнення «догани».

Позовні вимоги мотивовані противністю винесення оскаржуваного рішення. Вказує на те, що ОСОБА_1 не порушував покладені на нього службові обов`язки, тому відсутній дисциплінарний проступок, за який йому оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. З посиланням на абзац 2 статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зазначив, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня вчинення правопорушення. Оскільки дублікат ключів від службового сейфу позивачем отримано у травні-червні 2017 року, то на час накладення дисциплінарного стягнення - 28.03.2018, закінчились терміни притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності діяв на підставі та в межах, встановлених законом. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що 19.06.2017 ОСОБА_1 при прийомі від ОСОБА_4 сейфу НОМЕР_2 та ключів від нього, особисто не вжив належних заходів щодо перевірки відповідності дубліката ключа від зазначеного сейфу. Вказане призвело до передачі позивачем на відповідальне зберігання до РСС в пеналі, опечатаному його особистою печаткою № 36, іншого ключа, який не був дублікатом від сейфу НОМЕР_2. Допускаючи вказані порушення, ОСОБА_1 унеможливив виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова в частині проведення 20.03.2018 слідчими УСБУ у Львівській області процесуальних дій (обшук сейфу НОМЕР_2) та створив передумови до зриву виконання заходів службової діяльності на випадок своєї відсутності на службі через неможливість доступу до сейфу у разі виникнення надзвичайної ситуації, збору особового складу по тривозі, введення режиму терористичної загрози, необхідності термінового отримання відповідних МНСІ та ін. Окрім того, позивачем вживались досудові способи захисту своїх прав шляхом оскарження дисциплінарного стягнення до вищестоящого керівництва. За результатами службової перевірки комісія не встановила жодних порушень вимог чинного законодавства України при застосуванні дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 При цьому, позивач з висновками службової перевірки погодився та її результатів не оскаржував.

Третя особа щодо задоволення позову заперечила з підстав, викладених у письмових поясненнях на позовну заяву, які аналогічні за змістом відзиву відповідача.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 31.10.2018 скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 про повернення позовної заяви без розгляду у зв`язку із відсутністю поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі суджової справи раніше визначеному складу суду від 07.12.2018, справу передано судді Хомі О.П.

Ухвалою від 12.12.2018 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою судді від 04.01.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

31.01.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

07.02.2019 залучено Службу безпеки України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

21.02.2019 третьою особою подано письмові пояснення.

Ухвалою від 05.03.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.03.2019.

28.03.2019 та 10.04.2019 Службою безпеки України подано додаткові докази.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом офіцерського складу у Службі безпеки України з 18.06.2015 по 18.06.2020 на підставі контракту від 07.05.2015.

Відповідно до пункту 1 вказаного контракту ОСОБА_1. ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби у Службі безпеки України, і добровільно взяв на себе зобов`язання:

проходити військову службу за конрактом осіб офіцерського складу у Службі безпеки України протягом строку дії цього контракту на умовах і в порядку, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у Служюі безпеки;

сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів Служби безпеки України, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командивів і начальників.

28.03.2018 заступник начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України полковник Богданович О.С. застосував відносно ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення п.116 Постанови Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013 та п. 8 розділу VIIII Інструкції СБ України № 535 від 22.09.2017.

Як вбачається з матеріалів службової перевірки, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стали наступні обставини.

У ході досудового розслідування за кримінальним провадженням за фактом розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова 20.03.2018 у службовому приміщенні НОМЕР_3 головного відділу за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 15, співробітниками слідчого відділу УСБУ у Львівській області за участю співробітників представництва ВБ у Львівській області УВБ СБУ проводились процесуальні дії (обшук). При проведенні процесуальних дій ОСОБА_1 був відсутній у зв`язку з перебуванням з 13.03.2018 по 23.03.2018 на курсах підвищення кваліфікації керівників середньої ланки в Національній академії СБ України.

На вимогу слідчого відкрити наявний в кабінеті НОМЕР_2, який перебуває в користуванні ОСОБА_1 , комісія 1 ГВ 6 управління здійснила спробу відкрити замок сейфу НОМЕР_2 за допомогою дубліката ключа, що був зданий ОСОБА_1 на відповідальне зберігання до РСС підрозділу та опечатаний в пеналі особистою печаткою майора ОСОБА_1 №36. Проте у зв`язку із невідповідністю ключа, що зберігався у пеналі сейфу НОМЕР_2 дублікату ключа від вказаного сейфу, відкрити його не представилось можливим.

У зв`язку з наведеним, полковником Богдановичем О.С. 28.03.2018 у відповідності до ст. 45, 87, 97, 98 та п. «б» ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено на майора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани. У зв`язку із перебуванням позивача на лікарняному у ВМС УСБУ у Львівській області з 28.03.2018 по 06.04.2018 ОСОБА_1 догану оголошено 10.04.2018 під час наради керівного складу 1 ГВ 6 управління.

ОСОБА_1 в порядку досудового врегулювання спору 18.04.2018 звернувся до начальника 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України полковника Горьового В.І. з письмовим рапортом про призначення службового розслідування щодо встановлення обставин порушення режиму секретності та правомірності накладення дисциплінарного стягнення.

Позивач 08.06.2018 звернувся повторно до Заступника начальника Департаменту-начальника ГУ ВКР ДКР СБ України генерала-майора Левченко С.М. з письмовим рапортом про призначення проведення службового розслідування щодо встановлення обставин порушення режиму секретності та правомірності накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Крім того, ОСОБА_1 26.06.2018 звернувся до Заступника начальника Департаменту-начальника ГУ ВКР ДКР СБ України генерала-майора Левченко С.М. з письмовим рапортом, в якому надав відповідні пояснення та просив їх врахувати при проведенні службової перевірки.

На підставі розпорядження ГУ ДКР СБ України від 20.06.2018 №26 з метою встановлення можливих порушень заступником начальника управління-начальником 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України полковником Богдановичем О.С. при застосуванні до начальника 2 сектору 3 відділу 1 ГВ (з дислокацією у м. Львів) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) ГУ ВКР ДКР СБ України майора ОСОБА_1. дисциплінарної практики проведено службову перевірку, результати якої оформлено доповідною запискою.

На підставі аналізу отриманих у ході перевірки документальних матеріалів комісія дійшла висновків, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності керівництвом 1 ГВ порушення вимог чинного законодавства не допущено.

Листом заступника начальника Департаменту-начальником ГУ ВКР ДКР СБ України генерала-майора Левченко С.М. від 21.07.2018 № 17/К-70/15 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за результатами службової перевірки порушень вимог чинного законодавства України при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення не виявлено.

Висновки службової перевірки позивачемм не оскаржувались.

Рішення начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича О . С. від 28.03.2018 про оголошення позивачу дисциплінарного стягнення (догана) відображено у послужному списку ОСОБА_1 . (особистий № 012557) в розділі 15 «Перелік дисциплінарних стягнень».

Вказане рішення є предметом оскарження у справі з підстав відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку та порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому, порядок проведення службової перевірки позивачем не оскаржується

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 №2229-XII (далі - Закон №2229-XII ) умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Таким чином, на військовослужбовців Служби безпеки України поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством, зокрема Законами України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі-Дисциплінарний статут), «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України» (далі- Статут внутрішньої служби).

Пунктом 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, серед іншого, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (далі - Постанова № 939).

Відповідно до пункту 116 вказаної Постанови громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов`язаний:

виконувати вимоги режиму секретності;

повідомляти негайно начальнику РСО та керівнику структурного підрозділу про факти витоку секретної інформації, фактичну відсутність секретних документів (окремих аркушів), виробів, посвідчень, перепусток, ключів від режимних приміщень, сейфів (металевих шаф), особистих номерних металевих печаток;

додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 22.09.2017 № 535 затверджено Інструкцію з окремих питань порядку організації ведення секретного діловодства та режиму секретності у системі Служби безпеки України (далі- Інструкція №535).

Відповідно пункту 8 розділу VIII Інструкції № 535 дублікати ключів від сейфів передаються співробітниками начальнику РСП для зберігання в його сейфі у пеналах, опечатаних особистими печатками, за підписом у журналі. Дублікат ключа від сейфа начальника РСП передається на зберігання черговому підрозділу ЦУ, органу, закладу, установи СБУ.

Відповідно до пункту 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до підпункту 4 пункту 45 Дисциплінарного статуту усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно з пунктом 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Відповідно до пунктів 97, 98 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Однією із підстав оскарження рішення відповідача про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани є твердження позивача про відсутність в його діях дисциплінарного правопорушення.

Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовано за недотримання позивачем вимог пункту 116 Постанови № 939 та пункту 8 розділу VIIII Інструкції № 535.

Постанова № 939 та Інструкція № 535 Порядок визначають порядок організації та забезпечення режиму секретності у системі Служби безпеки України.

Отже, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення режиму секретності.

Як встановлено службовим розслідуванням, порушення режиму секретності полягало у передачі ОСОБА_1 на зберігання до РСП у футлярі, опечатаному особистою номерною печаткою, ключа, який не був дублікатом ключа від сейфу НОМЕР_2.

Такі дії позивача свідчать про порушення пункту 8 розділу VIIII Інструкції № 535.

Доводи позивача про те, що ним було передано на зберігання до РСП один із ключів, отриманий від особи, яка користувалася сейфом НОМЕР_2 до нього, не спростовують факту передачі саме ОСОБА_1 ключа, який не був дублікатом.

З метою забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства режиму секретності, ОСОБА_1 , передаючи на зберігання до РСП в опечатому особистою печаткою пеналі ключ від сейфа, зобов`язаний був переконатися в тому, що ним передається саме дублікат ключа від сейфа НОМЕР_2, а не інший ключ.

У разі встановлення невідповідності одного із ключів, на позивачеві лежав обов`язок негайно повідомити про виявлений факт начальнику РСО та керівнику структурного підрозділу.

Однак від ОСОБА_1 такого роду рапортів не надходило.

Вказана обставина позивачем не заперечується.

Тому доводи відповідача про недотримання позивачем вимог пункту 116 Постанови № 939 та пункту 8 розділу VIIII Інструкції № 535, що є порушенням службових обов`язків, а отже і підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідають фактичним обставинам справи, вказаним нормативно-правовим актам і беруться судом до уваги.

Стосовно доводів позивача про порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд заначає наступне.

Пунктом 87 Дисциплінарного статуту визначено строки накладення дисциплінарного стягнення.

Системний аналіз положень цього пункту свідчить, що дисциплінарне стягнення накладається протягом 10 днів з моменту коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення. При цьому, час пербування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці не враховується.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами визначається, що про вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення стало відомо при проведенні процесуальних дій у ході досудового розслідування за кримінальним провадженням за фактом розголошення відомостей, що становлять державну таємницю - 20.03.2018.

Дисциплінарне стягнення на позивача накладено 28.03.2018, тобто в межах встановленого пунктом 87 Дисциплінарного Статуту строку.

Твердження позивача, що строк протягом якого може бути накладено на нього дисциплінарне стягнення слід обчислювати з моменту передачі йому відповідних ключів 19.06.2017, а не з моменту виявлення 20.03.2018 цього факту є помилковим, тому судом до уваги не беруться.

Суд зазначає, що вчинене позивачем порушення (неналежне виконання обов`язків) фактично є триваючим правопорушенням.

У чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення».

Разом з тим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Саме такі висновки викладено Великою палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2018 у справі №810/1224/17 та які враховано судом при вирішенні даної справи.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 не було порушено вимог пункту 87 Дисциплінарного статуту, оскільки вчинене позивачем правопорушення виявлено 20.03.2018, то строк для застосування дисциплінарного стягнення має обчислюватися саме з дня виявлення дисциплінарного проступку, тобто з 20.03.2018.

Сторони в судовому засіданні 08.05.2019 підтвердили, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в Службі безпеки України, однак жодних доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надали.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуване позивачем рішення відповідача про накладення дисциплінарного стягнення відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту втратило чинність з моменту видачі наказу про звільнення.

Правові наслідки втрати чинності акта індивідуальної дії означає втрату чинності таким актом з моменту прийняття рішення про звільнення, такий акт втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

ОСОБА_1 звільнено з посади після звернення до суду з даною позовною заявою, що свідчить про існування у нього на час звернення до суду з даним позовом права оскаржити рішення від 28.03.2018 про оголошення дисциплінарного стягнення «догани».

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність оскаржуваного рішення виконали.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази та встановлені на їх підставі обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича від 28.03.2018 про оголошення дисциплінарного стягнення «догани» прийнято відповідно до вимог Дисциплінарного Статуту та відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю за безпідставністю.

Відповідно до положень пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, такий фактично не сплачувався, тому підстав для відшкодування таких відповідно до положень статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича (вул.Лисенка, 15, м.Львів, 79008), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України (вул.Володимирська, 33, м.Київ 34, 01034, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13 травня 2019 року.

Суддя О.П. Хома