Рішення № 81687282, 07.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001666

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2.

представника відповідача - Андріїва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

08.04.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування наказу № 1528 від 12.03.2019 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у лютому 2019 року отримав запит про надання інформації про оподаткування доходів, отриманих від відчуження об`єктів нерухомості, в яких фізична особа-підприємець та або фізична особа виступила забудовником за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. Позивач стверджує, що вказаний запит не відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, оскільки не містить, які саме факти виявлені в процесі аналізу податкової інформації, що свідчить про порушення податкового законодавства та не зазначено перелік документів, які необхідно надати, а також не вказана правильна адреса його проживання, що є порушенням ст.42 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим позивач 04.03.2019 скерував на адресу відповідача письмову відповідь, в якій зазначив, що зазначений запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п`ятим цього пункту, тому позивач звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. 12.03.2019 відповідач прийняв оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. 13.03.2019 відповідач скерував на адресу позивача запит № 13035/10/13/7-10, в якому безпідставно зобов`язано позивача надати до перевірки інформацію щодо підстав набуття у власність об`єктів первинної нерухомості (майнових прав), земельних ділянок, документальне підтвердження повноти декларування та сплати податків, зборів та єдиного внеску (в тому числі сплати ПДВ при першому постачанні житла), щодо фактів відчуження вищезазначених об`єктів за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. 21.03.2019 позивачем було надіслано відповідачу відповідь на вказаний запит, де було зазначено, що дана вимога контролюючого органу є безпідставною, оскільки відчужені позивачем квартири не були споруджені за рахунок коштів покупців, а відповідно до пп. 197.1.14. п.197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з: постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом, а відтак встановлені законом підстави для сплати ПДВ, були відсутні. Позивач вважає, що оскільки запит контролюючого органу про надання інформації оформлено з порушенням встановленого законом порядку, не містить посилань на конкретні порушення позивачем приписів податкового законодавства, у контролюючого органу були відсутні встановлені законом підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а відтак оскаржуваний наказ є протиправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню. На підставі вищезазначеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3 ст. 73 ПК України скерував на адресу позивача запит від 23.01.2019 №3179/10/13.07-10 щодо надання інформації про підстави набуття у власність об`єктів первинної нерухомості (майнових прав), земельних ділянок, документальне підтвердження повноти декларування та сплати податків щодо фактів відчуження об`єктів нерухомості. Вказаний запит позивач отримав 29.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, з порушенням 15-ти денного строку надіслано лист від 04.03.2019, в якому позивач зазначив, що вищезазначений запит не відповідає вимогам п.73.3 ст. 73 ПК України. 12.03.2019 на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України та доповідної записки управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області від 12.03.2019 №178/13.7-15 відповідачем було прийнято оскаржуваний наказ. Вказує, що не заслуговують уваги покликання позивача про невідповідність запиту вимогам п.73.3 ст. 73 ПК України, оскільки у вказаному запиті чітко зазначено норми права на підставі яких такий скеровувався, а також зазнано перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати. Вказує, що у такому запиті міститься посилання на дані, що стали підставою для його складання, зокрема, отримання відповідачем листа Департаменту податків і зборів фізичних осіб ДФС України щодо можливості ухилення від сплати належних платежів платниками податків - фізичними особами, які систематично здійснюють реєстрацію/перереєстрацію об`єктів житлової нерухомості та перелік документів, як необхідно надати. Зазначив, що у зв`язку з ненаданням позивачем у законодавчо встановлені строки пояснень та їх документального підтвердження на скерований запит у контролюючого органу були підстави, визначені статтею 78 ПК України для проведення (призначення) документальної позапланової невиїзної перевірки. Додатково звернув увагу суду, що на законність вимог контролюючого органу вказує те, що після отримання позивачем наказу та повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки, останній 27.03.2019 звернувся до контролюючого органу із заявою про призупинення терміну проведення перевірки у зв`язку із втратою документів. На переконання відповідача, зазначеними діями позивач підтвердив свій обов`язок надати документи для проведення документальної невиїзної перевірки та визнав законність призначення такої на підставі оскаржуваного наказу, тому просив відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши доводи представника позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

Суд встановив, що 23.01.2019 ГУ ДФС у Львівській області на адресу ОСОБА_1 надіслано запит № 3179/10/13.07-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому зазначено, що на підставі пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20, пп 73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України позивач зобов`язаний надати інформацію про оподаткування доходів, отриманих від відчуження об`єктів нерухомості, в яких фізична особа-підприємець та або фізична особа ОСОБА_1 виступила забудовником за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Вказаний запит отримано позивачем 29.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

04.03.2019 ОСОБА_1 скерував на адресу ГУ ДФС у Львівській області відповідь на зазначений запит, в якій повідомив відповідача, що запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням встановленого законом порядку, не містить посилань на конкретні порушення позивачем приписів податкового законодавства, а відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України у разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

12.03.2019 ГУ ДФС у Львівській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України прийнято наказ № 1528 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 » з 25 березня 2019 року тривалістю 5 робочих днів з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

13.03.2019 ГУ ДФС у Львівській області направило позивачу запит №13035/10/13.7-10, в якому витребувало у позивача інформацію щодо набуття у власність об`єктів первинної нерухомості (майнових прав), земельних ділянок, документальне підтвердження повноти декларування та сплати податків, зборів та єдиного внеску (в тому числі сплати ПДВ при першому постачанні житла) щодо фактів відчуження вищезазначених об`єктів. Вказаний запит мотивовано тим, що будівництво та систематичний продаж фізичними особами нерухомого майна, у тому числі власного, з метою одержання прибутку, є підприємницькою діяльністю, а відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

21.03.2019 ОСОБА_1 скерував на адресу ГУ ДФС у Львівській області відповідь на зазначений запит, в якій повідомив відповідача, що відповідно до пп. 197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з: постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. У вказаному запиті позивач зазначив, що відчужені ним квартири не були споруджені за рахунок коштів покупців, тому встановлені законом підстави для сплати ПДВ, відсутні. При цьому, позивач звернув увагу у запиті на те, що факт реалізації позивачем протягом 2015-2016 років декількох квартир не свідчить про його обов`язок зареєструватися яке фізична особа-підприємець та сплатити відповідні податки.

28.03.2019 Головним управлінням ДФС України у Львівській області було прийнято наказ №1921 "Про перенесення термінів проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ".

Позивач вважає, що відповідачем оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, тому звернувся з цим позовом до суду.

Суд під час судового розгляду досліджуючи питання правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, виходив з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1. статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Право контролюючого органу отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом встановлене підпунктом 20.1.2. пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні положення закріплені в п. 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Отже, з зазначених положень податкового законодавства слідує, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

При цьому, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням встановленого законом порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Аналогічного змісту позиція наведена Верховним Судом, у постанові від 20.02.2018 у справі № 826/12244/14 (адміністративне провадження №К/9901/4473/18) в якій суд зазначив, що у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Такого ж змісту позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі №813/4375/17, в якій суд зазначив, що задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що отриманий позивачем запит про надання пояснень та їх документального підтвердження не містить підстав, передбачених ПК України, для їх надіслання, а також вказівки на виявлену недостовірність даних, задекларованих позивачем. Відтак, відмова позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на вказаний запит не може розцінюватись як обставина, з якою підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов`язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.

У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються встановлені судами попередніх інстанцій обставини відсутності у зазначеному вище запиті фактичних даних стосовно того, в чому саме полягає виявлена недостовірність даних у поданих позивачем деклараціях з посиланням на конкретні джерела відомостей про порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, Верховний Суд погоджується із висновками про безпідставне прийняття спірного наказу.

Суд наголошує, що згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, з наведених норм законодавства та практики Верховного Суду слідує, що повноваження контролюючого органу на одержання інформації (як у формі пояснень, так і у формі документів) не є абсолютним, оскільки обмежений п.16.1.5 ст.16, ст.73, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України вимогою про конкретний перелік документів та конкретизацію підстави надання.

Суд встановив, що 23.01.2019 ГУ ДФС у Львівській області на адресу ОСОБА_1 надіслано запит № 3179/10/13.07-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому зазначено, що на підставі пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20, пп 73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України позивач зобов`язаний надати інформацію про оподаткування доходів, отриманих від відчуження об`єктів нерухомості, в яких фізична особа-підприємець та або фізична особа ОСОБА_1 виступила забудовником за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. Зазначено, що позивачу необхідно надати інформацію про підстави набуття у власність об`єктів первинної нерухомості (майнових прав), земельних ділянок, документальне підтвердження повноти декларування та сплати податків щодо фактів відчуження вищезазначених об`єктів.

Вказаний запит отримано позивачем 29.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

04.03.2019 ОСОБА_1 скерував на адресу ГУ ДФС у Львівській області відповідь на зазначений запит, в якій повідомив відповідача, що запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням встановленого законом порядку, не містить посилань на конкретні порушення позивачем приписів податкового законодавства, а відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України у разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши зміст запиту ГУ ДФС у Львівській області від 23.01.2019 № 3179/10/13.07-10, суд зазначає, що він не містять викладення конкретної правової та фактичної підстави для його направлення (надсилання), а підставою для скерування такого запиту відповідач покликається на лист Департаменту податків і зборів фізичних осіб ДФС України щодо можливості ухилення від сплати належних платежі платниками податків - фізичними особами, які систематично здійснюють реєстрацію/перереєстрацію об`єктів житлової нерухомості та перелік документів, як необхідно надати.

Проте, посилання контролюючого органу, як на підставу формування запиту про надання інформації від 23.01.2019 № 3179/10/13.07-10 на лист Департаменту податків і зборів фізичних осіб ДФС України щодо можливості ухилення від сплати податків фізичних осіб, які систематично здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) об`єктів житлової нерухомості, що, на думку контролюючого органу, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства, суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному листі не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і акти, які б підтверджували можливі порушення позивачем вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, у спірних правовідносинах сумнів контролюючого органу у дотриманні платником податкової дисципліни не підтверджений вищезазначеним запитом, оскільки зміст зазначеного запиту хоча і містять посилання на конкретну норму п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, але не конкретизує з достатньою поза розумним сумнівом чіткістю суті претензії контролюючого органу до дотримання особою податкової дисципліни.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верхового Суду, яка викладена в постанові від 20.02.2018 у справі № 826/12244/14 та постанові від 21 лютого 2019 року у справі №813/4375/17.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що запит контролюючого органу про надання інформації від 23.01.2019 № 3179/10/13.07-10 оформлено з порушенням встановленого законом порядку, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано прийнято наказ про призначення позапланової невиїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1 пп. 78.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (ненадання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги покликання відповідача, щодо порушення позивачем 15-ти денного строку для надання відповіді на запит, оскільки відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Також суд критично оцінює доводи відповідача, що позивач підтвердив свій обов`язок надати документи для проведення документальної невиїзної перевірки та визнав законність призначення такої на підставі оскаржуваного наказу, оскільки після отримання позивачем оскаржуваного наказу та повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки, 27.03.2019 звернувся до відповідача із заявою про призупинення терміну проведення перевірки у зв`язку із втратою документів.

Суд вважає, що звернення позивача до відповідача із заявою про призупинення терміну проведення перевірки, як і звернення до суду із позовом про скасування наказу на проведення такої перевірки є правом позивача та не може свідчити про законність дій та рішень податкового органу, оскільки у відповідності до вимог частини 2 ст.19 Конституції України відповідач зобов`язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що останнім за наслідками розгляду даної справи було втсановлено зроблено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом запит про надання інформації № 3179/10/13.07-10 від 23.01.2019 складено без достатніх правових підстав та без посилань на конкретні порушення позивачем вимог чинного законодавства, які потребували б окремого дослідження в ході документальної позапланової невиїзної перевірки, що, в свою чергу вказує на недотримання суб`єктом владних повноважень приписів Податкового кодексу України та звільняє платника податків від обов`язку надати запитувані документи первинної звітності.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу , в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши досліджені у справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77,90, 210 КАС України, суд дійшов висновку, що призначення контролюючим органом документальної позапланової невиїзної перевірки не узгоджується з вимогами ч.2 ст.2 КАСУ України та ч.2 ст.19 Конституції України.

Окрім того, у оскаржуваному рішенні контролюючого органу відсутня належна мотивація сумніву у дотриманні особою податкової дисципліни.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних податкових правовідносинах знайшов своє підтвердження в ході проведення судового розгляду, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог про скасування оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з врахування позиції Верховного Суду, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 12.03.2019 № 1528 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 ".

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2019.

Суддя Р.М. Брильовський