Ухвала суду № 81685020, 23.04.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9369/16-ц

2-п/295/32/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просить на підставі ч. 3 ст. 284 ЦПК України поновити пропущений з поважних причин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29.11.2016 року по справі №295/9369/16-ц та скасувати вказане заочне рішення, справу призначити до судового розгляду.

При цьому, заявник вказав, що копію рішення суду від 29.11.2016 року отримав лише 01.04.2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи його адвоката. Зазначає, що про розгляд справи ОСОБА_1 не був повідомлений ні судом, ні будь-ким іншим з учасників даної справи, а відтак був позбавлений можливості брати участь під час судового розгляду.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, клопотання про поновлення пропущеного строку, матеріали цивільної справи №295/9369/16-ц, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29.11.2016 року ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № НОМЕР_3 в AT «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750) заборгованість за кредитним договором в розмірі 199 819 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 86 коп. станом на 04.07.2016 року; стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір в сумі 2 997 грн. 30 коп., тобто по 1 498 грн. 65 коп. з кожного із відповідачів.

В рішенні роз`яснено, що заочне рішення може бути переглянуте Богунським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Станом на день винесення рішення в даній цивільній справі - 29.11.2016 року, стаття 228 ЦПК України передбачала, що заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

15.12.2017 року набув чинності Цивільний процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Згідно з п.13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на викладені положення закону, оскільки рішення суду у даній справі було ухвалено 29.11.2016 року, тобто до набрання чинності ЦПК в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, воно підлягає оскарженню відповідно до ст. 228 ЦПК України, тобто на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Доводи заявника про те, що заява про перегляд заочного рішення від 29.11.2016 року має бути подана протягом 20 днів з дня отримання копії заочного рішення відповідно до ст.284 ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 року, є невірним тлумаченням норм процесуального права. Водночас, безпосередньо в рішенні суду від 29.11.2016 року, копію якого отримав відповідач, роз`яснено порядок та строк його оскарження.

Статтею 69 ЦПК України в редакції, що діяла на час ухвалення рішення суду від 29.11.2016 року, передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.72 ЦПК України в редакції, на час ухвалення рішення суду від 29.11.2016 року, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Заявник 19.04.2019 року звернувся з заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого 29.11.2016 року, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 124 ЦПК України.

В заяві про перегляд заочного рішення, а також в клопотанні про поновлення строку на звернення з заявою про перегляд заочного рішення, заявник зазначив, що копію рішення суду від 29.11.2016 року отримав 01.04.2019 року під час ознайомлення адвоката Тітарчука О.І. з матеріалами цивільної справи.

Таким чином, заявник пропустив 10-денний строк, протягом якого він повинен був подати заяву про перегляд заочного рішення.

Щодо доводів заявника про поважність причин пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення та про його необізнаність про наявність судового провадження, суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

18.03.2019 року до Богунського районного суду м. Житомира надійшла заява від адвоката Тітарчука О.І. про ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 295/9369/16-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. До заяви про ознайомлення з матеріалами справи долучено копію договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Тітарчуком О.І. та Модлицьким В.С., зі змісту якого вбачається, що правова допомога надається Клієнту в питаннях щодо ознайомлення з матеріалами справи, яка знаходилась у провадженні Богунського районного суду м. Житомира, № 295/9369/16-ц, розгляд якої здійснювався суддею Кузнєцовим Д.В. З викладеного можна зробити висновок, що станом на 18.03.2019 року співвідповідач ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про наявність судового провадження щодо нього. При цьому відповідач ОСОБА_1 не зазначає, яким чином, в який спосіб та коли він дізнався про наявність в суді даної цивільної справи, що ставить під сумнів його доводи про те, що про наявність судового рішення він дізнався лише після ознайомлення його адвоката з матеріалами судової справи.

Разом з тим, не дивлячись на те, що заява адвоката про ознайомлення з матеріалами справи була подана до суду 18.03.2019 року, останній ознайомився зі справою лише 01.04.2019 року, а заява про перегляд заочного рішення була направлена до суду засобами поштового звяз`ку лише 19.04.2019 року.

Крім того, з доказів, долучених до цивільної справи, судом встановлено, що співвідповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є подружжям. Так, зі змісту копії паспорта співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що вона з 01.10.1993 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 61-62). Зі змісту фотокопії паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що з 01.10.1993 року він перебуває в шлюбі зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 63).

З матеріалів справи вбачається, що співвідповідач ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , була належним чином повідомлена про те, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа про стягнення з неї та її чоловіка ОСОБА_1 , який є поручителем за кредитним зобов`язанням, заборгованості за кредитним договором, особисто отримувала копію ухвали про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви та долучених до неї документів, а також отримала копію заочного рішення по даній цивільній справі, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с. 80, 100).

В той же час, з матеріалів справи встановлено, що від імені позивача ОСОБА_2 виступав її представник - ОСОБА_5 , який проживає з нею за однією адресою АДРЕСА_1 , який ознайомлювався з матеріалами справи 16.12.2018 року (а.с. 109) і був обізнаний про наявність рішення про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, суд критично ставиться до доводів заявника про необізнаність ним про наявність судового провадження та рішення суду, що свідчить про зловживання співвідповідачем ОСОБА_1 своїми процесуальними правами з метою домогтися повторного розгляду справи зі спливом значного проміжку часу з моменту винесення по справі судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Згідно зі ст. 126 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частина перша ст. 127 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 7 ст. 127 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов до переконливого висновку, що співвідповідач ОСОБА_1 . звернувся до суду з пропуском 10-денного строку, встановленого статею 228 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення рішення, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Суд вважає, що відповідач не довів наявність поважних причин, з яких він пропустив строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 29.11.2016 року. Суд констатує, що дії відповідача мають характер зловживання процесуальними правами і направленні на те, щоб домогтися повторного розгляду справи зі спливом значного проміжку часу, що є неприпустим і нівелює принцип юридичної визначеності у цивільних правовідносинах. Таким чином, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суд відмовляє за безпідставністю, а заяву про перегляд заочного рішення залишає без розгляду у зв`язку з пропуском строку, встановленого законом для її подання.

Керуючись ст. 69, 72, 228 ЦПК України, в редакції, чинній станом на 29.11.2016 року, ст. ст. 3, 126, 127, 284 ЦПК України в редакції закону України від 03.10.2017 року, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення із заявою про пергляд заочного рішення- відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Чішман