Ухвала суду № 81566074, 07.05.2019, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/508/19

Провадження №1-кс/383/205/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Адаменко К.А.,

слідчого - Жуковського Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області Жуковського Д.К. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019120110000129 від 03.05.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Жуковський Д.К. за погодженням з прокурором Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Маслюковим Д.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на виявлений та вилучений в ході огляду місця події, проведеного на ділянці місцевості біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2, автомобіль ВАЗ 21013 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4, який має значення для встановлення істини по справі із забороною розпорядження та користування останнім.

Необхідність накладення арешту слідчий пов'язує із розслідуванням кримінального провадження №12019120110000129 від 03.05.2019 року, за фактом таємного викрадення чужого майна, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.05.2019 року близько 17:30 год. ОСОБА_5, разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за попередньою змовою, з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення, шляхом пошкодження вікна проникли до складського приміщення розташованого по вул. Овражна, 2 м. Бобринець, звідки таємно викрали 10 мішків наповнених мінеральними добривами вагою по 50 кг. кожен, чим заподіяли майнову шкоду СФГ «Гребень», на суму 5500 грн. маючи можливість розпорядитись викраденим майном зникли з місця скоєння кримінального правопорушення.

03.05.2019 року за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_2.

03.05.2019 року в ході огляду місця події, проведеного на ділянці місцевості біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 21013 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4.

В ході допиту підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що на вищевказаному автомобілі ВАЗ 21013 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 03.05.2019 року здійснювалось транспортування викраденого майна.

04.05.2019 року вилучений автомобіль ВАЗ 21013 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, як об'єкт який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та з метою забезпечення належного збереження вказаного речового доказу, безперешкодного доступу сторін кримінального провадження до вилученого майна, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду, слідчий просить накласти арешт.

У судовому засіданні слідчий Жуковський Д.К. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Володілець майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, не заперечив проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи, викладені в ньому, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).

Постановою слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області Жуковський Д.К. від 04 травня 2019 року транспортний засіб марки ВАЗ 21013, бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12019120110000129 внесеного до ЄРДР 03.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Із суті клопотання вбачається, що метою арешту слідчий вказує забезпечення збереження слідів вчиненого кримінального правопорушення.

Так, згідно з ч. 1 ст.131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За вимогами ч.2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

У відповідності до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Окрім самим фактом вилучення автомобіля в ході огляду місцевості та існування постанови слідчого про визнання вказаного автомобіля речовим доказом слідчий не обґрунтував будь-яким чином необхідність його арешту із забороною розпорядження та користування ним, зокрема слідчий не надав слідчому судді доказів здійснення встановленим порядком першочергових невідкладних слідчих дій по огляду з вилученням речовин чи змивів, які б вказували на те, що вказаний автомобіль дійсно зберіг на собі сліди вчинення злочину, та не звернувся із клопотанням до слідчого судді про проведення відповідних експертиз.

Таким чином, передчасним є арешт майна із забороною розпорядження та користування ним.

З матеріаліа клопотання вбачається, що власником вказаного автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_3.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст.318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, вищевказане свідчить про недодержання вимог пункту 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції, про те, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

За таких умов, незалежно від того чи майно визнано речовим доказом, відсутні законні підстави обмежувати власника чи законного володільця у використанні належного йому майна.

За таких умов, речовий доказ достатньо оглянути. Арешт і заборона розпорядження, та користування є вочевидь надмірним видом заходу забезпечення, неприйнятним і таким, що порушує вимоги пункту 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції, а отже задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Разом з тим, слідчим не повідомлено слідчому судді інформації про власника вказаного автомобіля ОСОБА_3, що б надало можливість слідчому судді здійснити належне його повідомлення про розгляд цього клопотання про арешт автомобіля задля забезпечення його права на участь у його розгляді, що також виключає можливість задоволення клопотання слідчого про обмеження прав власника автомобіля шляхом накладення на нього арешту із забороною розпорядження та користування ним.

З огляду на вищевикладене приходжу до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 100, 131, 132, 170-173, 237, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області Жуковського Д.К. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019120110000129 від 03.05.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Апеляційне оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя В.В. Бондаренко