Ухвала суду № 81561321, 03.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 травня 2019 року м. Рівне№460/1018/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви у адміністративній справі за позовом

Західний офіс Держаудитслужби

до Шпанівської сільської ради

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Західний офіс Держаудитслужби звернувся до адміністративного суду з позовом до Шпанівської сільської ради про стягнення заборгованості.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно зі статтею 2 Закону №3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача збитки до Державного бюджету України в сумі 311059,37 грн.

Отже позовна заява містить позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 4665,89 грн, що становить 1,5% від заявленої до стягнення позивачем суми збитків 311059,37 грн.

Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Разом з тим, в позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 4665,89 грн до початку судового розгляду справи по суті. В обгрунтування заявленого клопотання позивач вказав, що оскільки Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області не є юридичною особою, то всі платежі управління, в тому числі сплата судового збору, здійснюється безпосередньо Західним офісом Держаудитслужби. Відтак, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області подано доповідну записку про сплату судового збору по даній справі. Вважає, що внаслідок вищезазначеної процедури строк оплати судового збору може зайняти тривалий час.

З наведених підстав, просить відстрочити сплату судового збору.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого позивачем клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, підставою для відстрочення сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору, ним не було додано жодних доказів. Окрім цього, суд оцінює критично доводи позивача щодо того, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області не є юридичною особою, а відтак всі платежі управління, в тому числі сплата судового збору, здійснюється безпосередньо Західним офісу Держаудитслужби. Суд зауважує, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області не є учасником даної адміністративної справи, а тому обов'язок зі сплати судового збору покладається на позивача - Західний офіс Держаудитслужби.

Разом з тим, Західний офіс Держаудитслужби не надав суду належних доказів його майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Одночасно, суд зазначає, що ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Крім того, задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів ст.129 Конституції України є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору .

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з вимогами п.5.27 Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "Підпис".

При цьому, суд зауважує, що згідно з п.1.1 вказаного Стандарту, його вимоги поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності, зокрема, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Тобто, вимоги щодо порядку засвідчення копії документа, встановлені ДСТУ 4163-2003 поширюються на позивача.

Суд встановив, що додані до позовної заяви копії документів засвідчені особою "ОСОБА_1П." без зазначення назви посади та дати засвідчення копії. Окрім цього, на підтвердження права ОСОБА_1 засвідчувати копії доданих до позовної заяви документів позивачем не надано суду жодних доказів.

Таким чином, подані позивачем копії документів не засвідчені ним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Разом з тим, позивач не додав до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів Управлінню Державної казначейської служби України у Рівненському районі Рівненської області, яке Західний офіс Держаудитслужби визначив в позовній заяві як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Таким чином, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України.

Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАСУ суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 4665,89 грн; належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів; доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення Управлінню Державної казначейської служби України у Рівненському районі Рівненської області позовної заяви та належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Дорошенко Н.О.