Рішення № 81561332, 06.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2019 року м. Рівне №460/748/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 42, пункту 4-3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням стажу, заробітної плати, набутого (отриманої) після призначення позивачу пенсії за віком, з використанням індивідуальних коефіцієнтів заробітної плати 2,86354, страхового стажу (з врахуванням кратності одного року страхового стажу 1,35%) 0,44663, а також провести доплату невиплачених сум пенсійних виплат з 01.12.2018. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку у відповідача та з 05.12.2016 отримує пенсію за віком. Крім того, після призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати. У січні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням стажу та заробітної плати, набутого (отриманої) після призначення йому пенсії за віком. Зі змісту листа відповідача від 12.02.2019 за № 410/Г-25 позивачу стало відомо, що при проведенні перерахунку його пенсії на підставі вказаної вище заяви відповідачем був врахований лише страховий стаж, набутий позивачем після призначення пенсії за віком. Натомість, отримана позивачем протягом вказаного періоду заробітна плата, відповідачем під час проведення перерахунку пенсії врахована не була. Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, оскільки вона суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, частині 4 статті 42 вказаного Закону. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що з 05.12.2016 позивачу дійсно була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Загальний розмір пенсії позивача станом на 05.12.2016 становив 4376,79 грн. 02.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На підставі вказаної заяви був проведений перерахунок пенсії позивача з додаванням до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2016 по 30.11.2018 та з врахуванням заробітної плати за весь період з 01.07.2000 по 30.11.2016. За наслідками перерахунку загальний розмір пенсії позивача з врахуванням доплати за понаднормовий стаж та додаткової пенсії як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії становив 4006,30 грн. Тому, на виконання вимог пункту 4 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачувалася позивачу в раніше визначеному розмірі, а саме в сумі 4376,79 грн. Таким чином, відповідач стверджує, що в спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначенні чинним законодавством та Конституцією України, у зв’язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

02.04.2019 позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою суду від 05.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 05.12.2016 йому призначена пенсія за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, на моменту призначення пенсії за віком та по 30.11.2018 позивач продовжував працювати, що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5).

02.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням стажу та заробітної плати, набутого (отриманої) після призначення йому пенсії за віком. Вказане не заперечується учасниками справи згідно зі змістом позовної заяви та відзиву.

На підставі вказаної заяви, 04.01.2019 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з додаванням до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2016 по 30.11.2018 та з врахуванням заробітної плати за весь період з 01.07.2000 по 30.11.2016, що підтверджується розпорядженням № 120144.

01.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз’яснень щодо проведення перерахунку його пенсії.

Листом від 12.02.2019 за № 410/Г-25 відповідач повідомив позивачу, що на підставі поданої ним 02.01.2019 заяви був проведений перерахунок його пенсії з додаванням до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2016 по 30.11.2018 та з врахуванням заробітної плати за весь період з 01.07.2000 по 30.11.2016.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування під час перерахунку його пенсії заробітної плати отриманої ним за період після призначення пенсії за віком, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч.2 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.42 Закону № 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Матеріалами справи підтверджується, що після призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати 24 місяці, а саме: з 01.12.2016 по 30.11.2018.

Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5) за період з 01.12.2016 по 30.11.2018 за позивача були сплачені страхові внески, а тому набутий ним протягом вказаного періоду страховий стаж, так само як і отримувана протягом вказаного періоду заробітна плата, мали бути враховані відповідачем під час проведення перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним заяви від 02.01.2019.

Разом з тим, згідно з матеріалами справи відповідний перерахунок пенсії позивача був проведений відповідачем лише з додаванням до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2016 по 30.11.2018.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до ч.4 ст.42Закону № 1058 з врахуванням стажу, заробітної плати, набутого (отриманої) після призначення позивачу пенсії за віком, є обґрунтованими та належать до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача провести перерахунок його пенсії з використанням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,86354, то суд повторює, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.42 Закону № 1058, за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Так, згідно з розпорядженням № 120144 від 04.01.2019 під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії позивача індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 2,86354. Вказане також не заперечується відповідачем згідно зі змістом відзиву на позовну заяву.

Тому, позовні вимоги позивача у вказаній вище частині належать до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача провести перерахунок його пенсії з використанням індивідуального коефіцієнта страхового стажу (з врахуванням кратності одного року страхового стажу 1,35%) 0,44663, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону № 1058, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс = См*Вс / 100%*12, де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Тобто, положення ч.1 ст.25 Закону № 1058 не передбачають можливість застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначені коефіцієнта страхового стажу.

Згідно з матеріалами справи страховий стаж позивача складає 35 років 1 місяць 4 дні.

Таким чином, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу позивача з врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,35083 (421 місяць * 1% / 100% * 12 = 0,35083).

Відтак, вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок його пенсії з використанням індивідуального коефіцієнта страхового стажу (з врахуванням кратності одного року страхового стажу 1,35%) 0,44663 є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та в їх задоволені належить відмовити.

Щодо вимог позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням пункту 4-3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, то суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4-3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Тобто, пункт 4-3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 встановлює порядок перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Разом з тим, спір в даній справі виник у зв’язку з неврахуванням відповідачем під час перерахунку пенсії позивача за його заявою від 02.01.2019 заробітної плати, отриманої останнім у період з 01.12.2016 по 30.11.2018.

За змістом позовної заяви та відзиву сторонами визнається, що після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідачем був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017.

При цьому, жодних обґрунтувань чи зауважень з приводу не дотримання відповідачем порядку проведення такого перерахунку, встановленого пунктом 4-3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, позивачем в позовній заяві не зазначено.

Також, відповідні обставини не встановлені судом і в ході судового розгляду справи.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням пункту 4-3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, позаяк такий перерахунок вже був проведений відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, вирішуючи вимогу позивача про зобов’язання відповідача провести доплату йому невиплачених сум пенсійних виплат з 01.12.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.44 Закону № 1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 Закону № 1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058 02.01.2019. А тому, суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача починаючи з 01.01.2019, тобто з першого числа місяця, в якому позивач звернувся за перерахунком пенсії, оскільки відповідну заяву подано ним до 15.01.2019.

Аналогічно і доплату позивачу невиплачених сум пенсійних виплат відповідача необхідно зобов’язати здійснити саме з 01.01.2019, а не з 01.12.2018 як про це просить позивач.

Підсумовуючи вище наведене в його сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням заробітної плати, отриманої нею після призначення пенсії за віком.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням стажу та заробітної плати, набутого (отриманої) нею після призначення пенсії за віком, з використанням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,86354, а також провести доплату ОСОБА_1 невиплачених сум пенсійних виплат з 01 січня 2019 року.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 4-3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з використанням індивідуального коефіцієнта страхового стажу (з врахуванням кратності одного року страхового стажу 1,35%) 0,44663, а також провести доплату ОСОБА_1 невиплачених сум пенсійних виплат за період з 01 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 (34400, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

2) відповідач - Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Соборна, 28, код ЄДРПОУ 40377142).

Суддя Комшелюк Т.О.