Постанова № 81513820, 03.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5833/19

Провадження № 3/520/2320/19

ПОСТАНОВА

03.05.2019 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ГР №123589 від 16.03.2019, складений ДОП СП Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Андрєєвим Д.В. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 16.03.2019 о 09.00 годині, знаходився у магазині «АТБ» за адресою вул.Ак.Королова, буд.43д в м.Одесі, таємно викрала пляшку горілки «Green Day" об`ємом 0,7 л вартістю 125 грн, чим вчинила дрібну крадіжку чужого майна.

ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином під розписку та за допомогою смс-повідомлення.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 , не прибула до суду, хоча була сповіщена належним чином про час та місце проведення судового засідання, з урахуванням того, що дана категорія справ розглядається у стислі строки, справа розглянута без її участі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не оспорює.

Винність ОСОБА_1 , крім визнання нею вини у вчиненому і її пояснень, підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, заявою, довідкою, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 тощо.

Оскільки ОСОБА_1 вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, то вона визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КпАП України.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника враховується характер правопорушення, данні про особу винної.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КпАП України, на підставі якої піддати її штрафові в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 170 (Сто сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (Триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.