Рішення № 81494960, 25.04.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11169/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.04.2019 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення додаткових витрат на дитину,

за участі Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 28.12.2018 звернулася до Придніпровського районного суду міста Черкаси із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю та стягнення додаткових витрат на лікування дитини в сумі 1500 грн.. Свій позов мотивує тим, що 26.05.2011 між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. 28.01.2016 рішенням суду шлюб між сторонами було розірвано. Наразі між нею та відповідачем не досягнуто спільної згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня донька. Зазначала, що із народження донька постійно перебуває під її опікою, вона з донькою нерозлучні і між ними існують теплі стосунки. Вважала, що добросовісно виконує свої материнські обов’язки, веде нормальний спосіб життя, не має поганих звичок (не палить, не вживає спиртних напоїв, не вживає наркотичних засобів), не перебуває на обліку в психіатрів чи наркологів, повністю дієздатна, має стійкі соціальні зв’язки. Позивач має у власності квартиру, в якій проживає та зареєстрована разом з донькою. В даній квартирі для доньки створені всі необхідні умови для її комфортного проживання, розвитку та відпочинку, донька забезпечена всіма необхідними матеріально-побутовими умовами. Позивач є матеріально-забезпеченою особою, отримує пенсію та державну соціальну допомогу. Крім того, має у власності транспортний засіб. Приділяє значний час для розвитку доньки. ОСОБА_4 відвідує навчальний заклад, який знаходиться поряд з її місцем проживання. Теперішнє місце проживання є звичним оточенням дитини. Не має наміру перешкоджати відповідачу здійснювати свої права та обов’язки як батька щодо їх спільної дитини, однак з урахуванням віку дитини, її потреб, інтересів та усталеного способу життя, враховуючи, що вона, як мати, піклується про свою доньку, створює умови для проживання, навчання та розвитку, забезпечує її всім необхідним, харчуванням, одягом, тощо, піклується про її стан здоров’я, фізичний та духовний розвиток, з огляду на психологічний контакт між нею та донькою ОСОБА_4 та їх прив’язаність одна до одної, для забезпечення найвищих інтересів дитини, просила суд визначити місце проживання ОСОБА_3 разом із матір’ю. Крім того ОСОБА_3 поставлений попередній діагноз – нейрофіброма правої вісочної області. Для визначення більш точного діагнозу необхідно провести операцію по видаленню даного новоутворення, вартість якої складає 3000 грн., що вона вважає передбачуваними додатковими витратами на лікування доньки ОСОБА_3 в розумінні ст. 185 СК України та просила суд половину даних витрат стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила задоволити. Вважала, що між нею та ОСОБА_2 виник спір щодо визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3, який необхідно вирішити в судовому порядку. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, був повідомлений про день, час та місце судового засідання. Причини неявки суду невідомі.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача ОСОБА_2 повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з’явився в судове засідання без повідомлення причин, у визначений судом строк відзив на позов, та докази, які б підтверджували заперечення проти позову суду не надав, а позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Позиція Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування.

За змістом ч. 4-6 ст. 19 СК України - при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, як органом опіки та піклування, на виконання ухвали суду від 22.01.2019 надано Висновок № 127 від 01.03.2019 про можливість проживання малолітньої ОСОБА_3 у матері ОСОБА_1.

Представник Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування – ОСОБА_5 в судове засідання подала заяву в якій при ухваленні рішення просила суд врахувати Висновок № 127 від 01.03.2019.

Інформація про рух справи, заяви та клопотання сторін.

Ухвалою суду від 22.01.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання. Залучено до участі у справі Виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування для подання передбаченого ч. 5 ст. 19 СК України письмового висновку щодо розв’язання спору.

Ухвалою суду від 11.03.2019 закрито підготовче провадження у цивільній справі № 711/11169/18 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 СК України, - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, рішення ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, рішення ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

За змістом ст. 185 СК України та відповідно до роз’яснень викладених в п.18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» додаткові витрати на дитину, в розумінні сімейного законодавства, це витрати викликані обставинами, які є особливими у житті дитини. Крім того у випадку фінансування таких витрат наперед, суд має бути впевненим, що такі особливі обставини обов’язково будуть існувати в майбутньому та потребуватимуть конкретних витрат.

Фактичні обставини встановлені судом; зміст спірних правовідносин; докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; оцінка доказів та аргументів сторін.

26.05.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції складено актовий запис № 412.

Сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.01.2016 по справі № 711/210/16-ц шлюб між сторонами розірвано. Рішення суду від 28.01.2016 набрало законної сили 08.02.2016 (а.с 10, 11).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.10.2017 зареєстрована за адресою – АДРЕСА_1 разом з матір’ю ОСОБА_1 (а.с. 12,13).

ОСОБА_3 навчається в 1-Б класі Черкаської загальноосвітньої школи № 15 (а.с. 14).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з травня по жовтень 2018 склав 8712 грн. (а.с. 14а), а крім того знаходиться на обліку в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради і отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, розмір якої за період з вересня по грудень 2018 склав 8553,66 грн. (а.с. 15).

Згідно письмової Характеристики наданої головою ОСББ «Медове» та Акту опитування сусідів від 18.12.2018 (а.с. 16,17), - ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони. Як мати ОСОБА_1 піклується про доньку ОСОБА_3 та створює всі необхідні умови для її проживання, навчання та розвитку, не допускає протиправної поведінки щодо дитини. Відповідально ставиться до виховання доньки, слідкує за станом її здоров’я.

ОСОБА_1 має у власності квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 20) та автомобіль (а.с. 21).

При складенні Висновку № 127 від 01.03.2019 про можливість проживання малолітньої ОСОБА_3 у матері органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_1 створила належні умови для проживання доньки ОСОБА_3, спроможна виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.

Суд погоджується із висновком органу опіки та піклування, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини.

З урахуванням віку ОСОБА_3, її потреб, інтересів та усталеного способу життя який склався на момент вирішення справи, розлучення дитини із матір’ю на тривалий час може призвести до завдання їй психологічної травми. Перешкод для визначення місця проживання дитини з матір’ю, при розгляді даної справи судом не встановлено.

Своїх заперечень проти позову та доказів, які б підтверджували такі заперечення відповідач суду не надав.

В той же час ОСОБА_2 не позбавлений батьківських прав, а тому може у встановленому законом порядку реалізовувати свої права щодо доньки.

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України, - розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, крім випадку передбачених ч.5 ст. 157 СК України.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини підлягають задоволенню.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді позивачем не доведена необхідність фінансування наперед додаткових витрат в сумі 1500 гривень на лікування ОСОБА_3. При цьому суд враховує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_3 захворювання зазначеного у позові, а також необхідності проведення медичних маніпуляцій та їх передбачуваної вартості, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір на загальну суму 1409,60 гривень (а.с. 1, 2) за позовні вимоги про визначення місця проживання дитини та стягнення додаткових витрат на дитину.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину.

За таких обставин з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір сплачений за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини в сумі 704,80 грн.

На підставі ст. 3,9,18 Конвенції про права дитини, ст. 141, 160, 161, 185 Сімейного Кодексу України, ст. 3, 12, 13, 81, 89, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір’ю, - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2, Сумська обл. м. Шостка вул. Чкалова, 42) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) судові витрати у виді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Шипович

Повне рішення суду складене 02.05.2019.

Головуючий: ОСОБА_6