Рішення № 81486154, 16.04.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №190/312/18

провадження №2/176/43/19

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Кіняк Т.Ю.,

судового розпорядника ОСОБА_1,

прокурора Яновської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жовтоводської місцевої прокуратури звернувсь до П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, де просить стягнути з відповідача на користь держави спричинену кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 132 715,58 грн.

Розпорядженням голови П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року ОСОБА_3, у зв’язку з припинення процедури врегулювання спору за участю судді та передачею даної справи до канцелярії П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області для проведення повтороного автоматизованого розподілу справи визначити суддю неможливо, оскільки у судді Семенникова О.Ю. з 22 серпня 2017 року закінчився термін повноважень, у судді Фирси Ю.В. з 23 травня 2018 року закінчився термін повноважень, у зв’язку з чим дану цивільну справу передано для розгляду до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Позовна заява обґрунтована тим, що перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, встановлено факт використання ОСОБА_2 земельних ділянок без правовстановлюючих документів внаслідок чого державі заподіяно шкоду на загальну суму 132715,58 грн.

Ухвалою П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року по кримінальному провадженню №42015040550000014 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, у зв’язку із закінченням строку давності.

З метою захисту інтересів держави та відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням, оскільки самовільне зайняття земельних ділянок заподіює істотну шкоду економічним інтересам держави , що виявляються у грошових збитках, а саме несплата штрафних санкцій в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів негативно впливає на поповнення бюджету й може призвести до невиконання соціальних програм, передбачених його витратною частиною та спрямованих на ліквідацію негативного впливу на стан навколишнього природного середовища керівник Жовтоводської місцевої прокуратури просить стягнути з відповідача на користь держави в особі П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області спричинену кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 132 715,58 грн. та покласти судові витрати на позивача.

Прокурор Яновська О.М. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги пославшись на доводи викладені в позовній заяві.

Голова П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_4 просить розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у судове засідання не з’явився. В матеріалах справи мається письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просить відмовити, оскільки прокурором не доведено належними та допустимими доказами місце вчинення правопорушення, правову належність ділянок, що перевірялись П’ятихатській районній державній адміністрації Дніпропетровської області на час вчинення правопорушення та розмір спричиненої шкоди.

Представники відповідача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні участі не приймали, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. В матеріалах справи міститься наявне письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у задоволені позову просять відмовити в повному обсязі з урахуванням доводів викладених у відзиві на позов та у письмових поясненнях. Так зазначають, що прокурор при зверненні до суду не зазначив ту обставину, що відомості про ділянку площею 29,7966 га (кадастровий номер 1224588000:01:003:0193) взагалі відсутні в Держземкадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто відсутність даних відомостей позбавляє керівника Жовтоводської місцевої прокуратури правових підстав для звернення до суду в інтересах держави з метою стягнення матеріальної шкоди. Наданий в якості доказу ОСОБА_1 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08-09.07.2015 року складений представниками Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області оформлений в довільній формі в порушення п.4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Окрім того у ОСОБА_1 не встановлено площі та межі самовільно зайнятих земельних ділянок, відсутня прив’язка до місцевості. Також, прокурором не наведено законного обґрунтування представництва інтересів держави в особі П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, чим порушено принцип рівності сторін при розгляді даного спору.

Вислухавши прокурора, повно всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2017 року ОСОБА_2 в період з січня 2015 року по вересень 2015 року, діючи всупереч вимогам ст.ст.116-126 Земельного кодексу України, відповідно до вимог яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, самовільно зайняв дві земельні ділянки площею 12,9918 га та 29 7966 га, загальною площею 42,7884 га, розташовані в межах колишнього КСП ім.Кірова на території Холодіївської сільської ради П’ятихатського району Дніпропетровської області, що належить державі в особі П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України на підставі ст.49 КК України у зв’язку з закінченням строків давності.Кримінальне провадження №42015040550000015 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України закрито (а.с.14).

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства 08-09.07.2015 року встановлено, що земельні ділянки, що знаходяться на землях колишнього КСП ім..Кірова на території Холодіївської сільської ради Пятихатського району Дніпропетровської області засіяні ячмінем та використовуються без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст..125 Земельного Кодексу України.На підставі зазначеного акту проведено розрахунок шкоди , який виконано за формулою 1 Розділу 6 «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної територіальній громаді , відповідно до Постанови КМУ від 25.07.07 №963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу». Загальний розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок №1, 2 складає 132715,58 грн.(а.с.12-13).

Відповідно до комісійного ОСОБА_1 від 29.09.2015 року у складі головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Пятихатської райдержадміністрації ОСОБА_7 та головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Пятихатської райдержадміністрації ОСОБА_8 проведено огляд земельної ділянки площею -13,7429 га, кадастровий номер №1224588000:01:003:0194 та земельної ділянки площею – 36,4360 га, кадастровий номер №1224588000:01:003:0193, що знаходяться на території Холодіївської сільської ради,які незаконно займав ОСОБА_2 в ході якого встановлено, що земельні ділянки необроблені, по залишкам сільськогосподарських культур були засіяні озимими зерновими та соняшником.(а.с.64).

Відповідно до ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка площею 13,7429 га кадастровий номер 1224588000:01:003:0194 цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область Пятихатський район Холодіївська сільська рада належить Пятихатській районній державній адміністрації.

Відомості про земельну ділянку площею 29,7966 га (кадастровий номер 1224588000:01:003:0193)в Пятихатській районній державній адміністрації відсутні (а.с.93-94).

Відповідно до Висновку судового експерта ОСОБА_9 за результатами проведення судово-економічної експертизи №22-18 встановлено, що в обсязі наданих на дослідження документів та враховуючи, що площу самовільно зайнятої ділянки фактично не визначено, розрахунок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайняття земельних ділянок ОСОБА_2 на землях колишнього КСП ім.Кірова на території Холодіївської сільської ради Пятихатського району Дніпропетровської області, здійснений державним інспектором з охорони навколишнього середовища Дніпропетровської області на підставі ОСОБА_1 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08-09.07.2015 року в сумі 40 296,30 грн.стосовно земельної ділянки №1 та в сумі 92 419,28 грн.стосовно земельної ділянки №2 документально не підтверджується (а.с.133-154).Тобто позивачем не доведено причинно-наслідкового зв’язку між поведінкою відповідача та неотриманими доходами позивача та необґрунтовано належними та допустимими доказами розміру збитків.

Відповідно ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною 2 ст.84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через орган влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

В той час як вбачається з листа наданого Пятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області , відомості про земельну ділянка площею 29,7966 га кадастровий номер 1224588000:01:003:0193 взагалі відсутні в Держземкадастрі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто відсутність відомостей про земельну ділянку з зазначеним вище кадастровим номером у Державному земельному кадастрі та відповідно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позбавляє керівника Жовтоводської місцевої прокуратури правових підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Пятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з метою стягнення матеріальної шкоди за самовільне зайняття даної земельної ділянки через її відсутність в якості об’єкта цивільних прав.

Окрім того, посилання прокуратури на ОСОБА_1 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08-09.07.2015 року, складений представниками Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області на підставі якого в подальшому проведено розрахунок шкоди, як обґрунтування заявлених позовних вимог не приймаються судом, оскільки в зазначеному акті не встановлені межі земельних ділянок, відсутні прив’язка до місцевості та їх індивідуальні визначення, тобто не можливо встановити чи перевірялись саме земельні ділянки з кадастровими номерами 1224588000:01:003:0193 та 1224588000:01:003:0194 розташовані на землях колишнього КСП ім.Кірова на території Холодіївської сільської ради Пятихатського району Дніпропетровської області.

Записи про те, що перевірку проведено на землях колишнього КСП ім.Кірова на території Холодіївської сільської ради Пятихатського району Дніпропетровської області та те, що земельні ділянки засіяні ячменем та соняшником і використовуються без правовстановлюючих документів не доводить факту належності земельних ділянок державі в особі Пятихатської РДА , не визначають площі самовільно зайнятих земельних ділянок та не містять доказів протиправної поведінки саме ОСОБА_2, а не інших осіб.

Суд вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами розміру спричиненої шкоди П’ятихатській районній державній адміністрації Дніпропетровської області.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. При цьому, прокурором при зверненні до суду не зазначено причин неможливості звернення Пятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області з позовом для здійснення своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

У разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для відмови у позові, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Так, у долученому до матеріалів справи листі Пятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №61-417/000///363-18 від 08.02.2018 року зазначено про те, що останньою заходи щодо стягнення з ОСОБА_10 шкоди у розмірі 132715,58 грн. не вживалися, оскільки ініціатором позову про стягнення шкоди , завданої самовільним зайняттям земельної ділянки виступила Жовтоводська місцева прокуратура в інтересах держави та ухвалою Пятихатського районного суду ОСОБА_2 звільнено від відповідальності та відмовлено в задоволенні позовних вимог, не може бути обгрунтованою причиною неможливості Пятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

Суд вважає, що прокурором не доведено та не надано належних та допустимих доказів не здійснення захисту інтересів держави саме зі сторони Пятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, тобто не доведено усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень, та у зв’язку з цим необхідність здійснення судового захисту інтересів держави прокурором.

Суд приходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку про відмову у задоволення в позовних вимог через безпідставність та необґрунтованість останніх.

На підставі положень статті 141 ЦПК України, судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, у відповідності з зазначеними нормами закону і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки відмовити в повному обсязі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А.Павловська

Дніпропетровської області