Ухвала суду № 81510082, 26.04.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/472/19

провадження №1-кс/176/307/19

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2019 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Павловська І.А., при секретарі Ніколенко М.В., судовому розпоряднику ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання заступника начальника СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, у кримінальному провадженні №12019040220000099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утримані не маючого, не маючого інвалідності, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі та звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

за участю: прокурора Нальоти Ю.А., підозрюваного ОСОБА_4, слідчого Євсюкової Г.Г.,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання заступника начальника СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, у кримінальному провадженні №12019040220000099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4.

Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4, 22 січня 2019 року, у вечірню пору доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, прийшов до свого знайомого ОСОБА_5, та перебуваючи із дозволу власника в приміщенні будинку №5 на вулиці Поштова в місті Жовті Води Дніпропетровської області, залишився в ньому ночувати. Вранці наступного дня, тобто 23 січня 2019 року, приблизно о 08 год. 30 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 знаходився в будинку №5 на вулиці Поштова в місті Жовті Води Дніпропетровської області, на стільці який стояв у кімнаті, побачив мобільний телефон марки "Samsung Galaxy Jl mini", ІМЕІ1: 354610087445514, IMEI2: 354611087445512, в корпусі чорного кольору, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5, внаслідок чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

У цей же день, тобто 23 січня 2019 року, приблизно о 08 год. 30 хв., більш точний час в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_4, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, не контролює їх, оскільки в цей момент у кімнаті нікого не було, усвідомивши протиправний характер своїх дій, визначивши вищевказане майно як предмет свого злочинного посягання, знаходячись у приміщенні даної кімнати, взяв та поклав мобільний телефон марки "Samsung Galaxy J1 mini" IMEI1: 354610087445514, IMEI2: 354611087445512 до кишені куртки, в яку був одягнений, обернувши викрадене майно на власну користь, покинув приміщення будинку, розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №763/19 від 27.02.2019 на суму 1982,45 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставини вчинення ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 від 13 лютого 2019 року;

- протоколом огляду предмету (флеш накопичувача, сім-карти «МТС» та сім-карти «Vodafone») від 13.02.2019 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 18 лютого 2019 року;

- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 11 березня 2019 року;

- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 08 квітня 2019 року;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 763/19 від 27 лютого 2019 року;

- копією договору про надання фінансового кредиту ломбардом №К540003067 від 23 січня 2019 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12 квітня 2019 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 18 квітня 2019 року;

- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 25 квітня 2019 року;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25 квітня 2019 року.

25 квітня 2019 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше неодноразово судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Будучи допитаним в якості підозрюваного у вчинені вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 свою вину визнав, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення розкаюється.

Також, встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, групу інвалідності йому не встановлено, за місцем мешкання характеризується посередньо, підтримує стосунки з раніше судимими особами, схильний до вчинення правопорушень, має постійне місце проживання, офіційно ніде не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх та малолітніх дітей не має, опікуном не призначений, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, обвинувачується у вчиненні злочину, що відповідно до вимог ст. 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно ніде не працевлаштований, неодружений, дітей або утриманців не має, отже не має міцних соціальних зв'язків, які б могли стримати його не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі міста Жовті Води або території України, неодноразово судимий та продовжує займатися злочинною діяльністю, попередньо вчинивши аналогічний злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за який йому вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, останньому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, враховуючи той факт, що новий умисний злочин він вчинив під час іспитового строку, тому, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, він переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, у зв’язку з чим, на даний час наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 171 КПК України.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4, офіційно ніде не працевлаштований, періодично має тимчасовий підробіток, але постійного матеріального доходу не має, тобто кошти для нормальних умов існування у нього відсутні, неодноразово судимий та продовжує займатися злочинною діяльністю, у зв’язку з цим є всі підстави вважати, що підозрюваний може скоювати в подальшому злочини з метою матеріального збагачення для власного забезпечення, а отже наявний ризик, передбачений, п. 5 ч. 1 ст. 171 КПК України, тобто продовжить вчиняти кримінальні правопорушення.

Наведені обставини свідчать, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіжить ризикам, передбаченими п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор Нальота Ю.А. та слідча ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 визнаючи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, що ставиться йому за провину, заперечував у задоволенні клопотанні слідчого щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.

Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

В судовому засіданні встановлено, що 25 квітня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, про яке іде мова в клопотанні, крім його пояснень наданих у судовому засіданні, також підтверджується:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 13 лютого 2019 року;

- протоколом огляду предмету від 13 лютого 2019 року із доданою до нього фототаблицею;

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_5 від 18 лютого 2019 року, 11 березня 2019 року та 08 квітня 2019 року;

- висновком експерту від 27 лютого 2019 року №763/19;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.

Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 є особою раніше неодноразово судимою, офіційно ніде не працевлаштований, неодружений, дітей або утриманців не має, не має міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя погоджується з наявністю ризиків його переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання своїх процесуальних обов’язків підозрюваним ОСОБА_4

До того ж відсутні відомості, що ОСОБА_4 за станом здоров'я не може перебувати в умовах тримання під вартою.

За викладених обставин, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня 2019 року включно.

Одночасно, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 та ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182-183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, у кримінальному провадженні №12019040220000099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_4 розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420 гривень, яка підлягає сплаті на р/р 37312066017442 в ГУ ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26239738, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:

-не відлучатися з міста Жовті Води Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-не відвідувати будь-які розважальні заклади.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_9