Рішення № 81474590, 06.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року № 810/3555/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Стасюк Т.М., представників третіх осіб - Власова М.Г., Грачук І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, треті особи: Київський обласний військовий комісаріат, Броварський об'єднаний міський військовий комісаріат Київської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства Оборони України щодо відмови призначити та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу по інвалідності II групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберігання і транспортуванні для відповідних випробувань та навчань - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб";

- скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року №121 (п.36) про відмову ОСОБА_5 у призначенні одноразової допомоги, як інваліду II групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу по інвалідності II групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберігання і транспортуванні для відповідних випробувань навчань - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення контузії, травми або каліцтва) інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервісті призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.07.2012 року йому було присвоєно ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згодом листом Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 21.08.2012 року №838 позивачу направлено повторний експертний висновок вищевказаної комісії від 21.08.2012 року №837-2332, з формулюванням причини захворювання - пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберіганні і транспортуванні для відповідних випробувань та навчань.

На думку позивача відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 та Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб він має право на одноразову грошову допомогу у розмірі 30 місячного грошового забезпечення, у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням. Однак відповідачем неправомірно відмовлено у призначенні та виплаті вищезазначеної одноразової допомоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, призначено судове засідання на 09.08.2018 року.

На адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. На думку відповідача позов не підлягає задоволенню, оскільки дія Закону № 2011-XII щодо виплати одноразової грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, поширюється лише на осіб, які звільнені з військової служби, стали інвалідами після 10.05.2006 року. Окрім цього відповідач вважає, що на позивача не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499. Також на думку відповідача, позивач звернувся за отриманням одноразової грошової допомоги з пропуском трирічного строку передбаченого ч.8 ст.16-3 Закону № 2011-XII без надання доказів поважності пропуску вищевказаного строку.

27.08.2018 року на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_5 на відзив Міністерства оборони України, в якій позивач зазначав, що приписи ст.16-3 Закону № 2011-XII у 2012 році не діяли, а також позивач звертає увагу на те, що відповідач відмовляючи у виплаті одноразової грошової допомоги виходив з того, що звільнення ОСОБА_5 відбулось до набуття чинності Закону України від 03.11.2006 року № 328-V, яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 01.01.2014 року до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону № 2011-XII.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити з мотивів вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з мотивів зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу у військовій частині 12474 з травня 1985 року по квітень 1986 року, в період з квітня 1986 року по жовтень 1990 року у групі військової частини польової пошти 73259, у період з жовтня 1990 року по червень 1993 року у військовій частині 12474.

Наказом начальника 12 Головного управління Міністерства оборони Російської Федерації від 17.06.1993 року №032-пм зарахований у розпорядження Міністерства оборони України.

Наказом заступника міністра оборони України від 20.12.1996 року № 28-пм звільнений в запас. Наказом від 19.01.1997 року №9 виключений із списків особового складу частини 12474. Відповідно даних військового квитка є прапорщиком запасу.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи.

Довідкою до акта огляду обласної спеціалізованої МСЕК серія КИО-1 № 0415393 від 07.07.2012, проведено огляд позивача та встановлено йому ІІ групу інвалідності з 05.07.2012 року, причина інвалідності - виконання обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Проте позивачу листом Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 21.08.2012 року №838 направлено новий експертний висновок міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 21.08.2012 року №837-2332, у зв'язку з допущеною технічною помилкою.

Експертним висновком центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 21.08.2012 року №837-2332 встановлено, що захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберіганні і транспортуванні для відповідних випробувань та навчань.

Довідкою до акта огляду обласної спеціалізованої МСЕК серія КИО-1 № 0415481 від 10.09.2012 року проведено повторний огляд позивача та встановлено йому ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберіганні і транспортуванні для відповідних випробувань та навчань.

16.03.2017 року позивач звернувся до Броварського об'єднаного міського військового комісаріату щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберіганні і транспортуванні для відповідних випробувань та навчань.

Листом Броварського об'єднаного міського військового комісаріату від 02.04.2018 №661 повідомлено позивача про надходження витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року №121, яким ОСОБА_5, прапорщику в запасі відмовлено у призначенні одноразової грошової компенсації.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, ОСОБА_5 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд дійшов висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги є день встановлення йому інвалідності 05.07.2012 року, яка виникла внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, а саме: захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберіганні і транспортуванні для відповідних випробувань та навчань, а тому призначення і виплата одноразової грошової допомоги мають бути здійснені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби».

Пунктом 2 Порядку (чинного на момент спірних правовідносин) та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 зі змінами в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 815 від 25 липня 2011 року (далі - Порядок № 499) встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007 року, здійснюється згідно з Порядком.

Відповідно до п. 2 Порядку № 499 (чинного на момент спірних правовідносин) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - встановлюється інвалідам ІІ групи у розмірі 30 місячного грошового забезпечення.

З огляду на встановлені обставини справи, які свідчать про право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права, який фактично призведе до поновлення порушеного права у спірному випадку, є скасування протоколу № 121 від 21.11.2017 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови ОСОБА_5 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем трирічного строку на звернення за отриманням вищевказаної грошової допомоги суд не бере до уваги з огляду на те, що станом на момент встановлення інвалідності ОСОБА_5 редакція ст.16-3 Закону № 2011-ХІІ не діяла.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірність своїх дій.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Міністерства Оборони України щодо відмови призначити та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу по інвалідності II групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберігання і транспортуванні для відповідних випробувань та навчань - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

3. Визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року №121 (п.36) про відмову ОСОБА_5 у призначенні одноразової допомоги, як інваліду II групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби.

4. Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу по інвалідності II групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при участі у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєзапасів, їх зберігання і транспортуванні для відповідних випробувань навчань - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення контузії, травми або каліцтва) інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервісті призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інваліданості звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 12 грудня 2018 р.