Рішення № 81474350, 24.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2019 року м. Ужгород№ 260/71/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Данча М.І.

за участю:

позивач та представник позивача – не з’явилися,

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 квітня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 26 квітня 2019 року.

21 січня 2019 року ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2І.) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС України у Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), якою просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області № Ф-4939-56 від 21 листопада 2018 року про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 15211, 75 грн., підписану начальником управління погашення боргу, уповноваженою особою ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_3, підготовану виконавцем ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 січня 2019 року позивач отримала вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області від 21 листопада 2018 року № Ф-4939-56 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 15211, 75 грн. Вказану вимогу позивач вважає протиправною, оскільки з 02 січня 2018 року нею припинено приватну нотаріальну діяльність. Однак, контролюючий орган, не зважаючи на обізнаність про факт припинення нотаріальної діяльності безпідставно та незаконно почав нараховувати заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску. Крім того, позивач зазначає, що вказана вимога надіслана відповідачем з порушенням строку її надсилання платнику єдиного внеску.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач здійснювала незалежну професійну діяльність (нотаріальну діяльність) та була платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до 02 січня 2018 року. У зв’язку із змінами в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", позивач зобов’язана сплачувати єдиний соціальний внесок як особа, яка провадить професійну діяльність незалежно від одержаних доходів від здійснення нотаріальної діяльності з 01 січня 2018 року по 02 січня 2018 року. Станом на 31 жовтня 2018 року за позивачем обліковувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 15211, 75 грн. Відповідно до інтегрованих карток та службової записки від 24 січня 2019 року позивачу відкориговано зі знаком «-» нараховану суму єдиного внеску у розмірі 6552,48 грн. з огляду на припинення позивачем нотаріальної діяльності. Єдиний внесок за І квартал 2017 року сплачено позивачем частково у розмірі 607,79 грн. за рахунок переплати. Відтак, заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по оскарженій вимозі становить 8659,27 грн. Також відповідач зазначив, що несвоєчасне направлення контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу платника не свідчить про його звільнення від обов’язку сплачувати відповідні зобов’язання та не є підставою для її скасування.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 260/71/19 за вказаною позовною заявою.

06 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС України у Закарпатській області, якою просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області № Ф-4939-56 від 18 лютого 2019 року про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 8659,27 грн., підписану начальником управління погашення боргу, уповноваженою особою ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_3, підготовану виконавцем ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 лютого 2019 року позивач отримала вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 8659,27 грн. Позивач отримала відзив ГУ ДФС у Закарпатській області на позовну заяву в адміністративній справі № 260/71/19 в якому повідомлялося, що відповідачем здійснено перерахунок та заборгованість станом на 14 лютого 2019 року становить 8659,27 грн. на підставі вищевказаного, відповідачем і сформовану нову вимогу.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 260/298/19 за вказаною позовною заявою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року об’єднано у одне провадження адміністративні справи №260/71/19 та №260/298/19 за позовами ОСОБА_2 до Головного управління ДФС України у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги. Об’єднаній справі присвоєно номер 260/71/19.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з’явилися, однак 24 квітня 2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області "Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу ОСОБА_2" № 288/8 від 27 грудня 2017 року припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Міжгірського районного округу ОСОБА_2 з 02 січня 2018 року.

21 листопада 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області винесено вимогу № Ф-4939-56 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 15211,75 грн.

Як вбачається із службової записки заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Хустського управління ГУ ДФС у Закарпатській області від 24 січня 2019 року № 84/07-16-56 в ході проведеної інвентаризації карток особових рахунків платників встановлено, що в КОР фізичних осіб-підприємців зайво нараховані суми єдиного внеску та єдиного податку. Так зокрема, фізична особа ОСОБА_2 в інтегрованій картці платника за технологічним кодом 71040000 зменшити нарахування ЄСВ 6552,48 грн. за період з 01 лютого 2018 року по 30 вересня 2018 року, оскільки 02 січня 2018 року припинила діяльність як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.

18 лютого 2019 року ГУ ДФС у Закарпатській області винесено вимогу № Ф-4939-56 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 8659,27 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до 02 січня 2018 року здійснювала незалежну професійну діяльність (нотаріальну діяльність) та була платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774 від 06 грудня 2016 року та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій " внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Так, відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

З огляду на вищенаведені положення Закону № 2464 позивач зобов’язаний сплачувати єдиний соціальний внесок як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність незалежно від одержаних доходів від здійснення такої діяльності з 01 січня 2017 року по 02 січня 2018 року (дата припинення нотаріальної діяльності).

Щодо суми боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску, то як вбачається з матеріалів справи станом на 31 жовтня 2018 року за позивачем обліковувався заборгованість у розмірі 15211, 75 грн., У зв’язку з наявністю такої заборгованості і була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21 листопада 2018 року № Ф-4939-56.

Як вже зазначалося судом, відповідачем відповідно до інтегрованих карток та службової записки від 24 січня 2019 року № 84-07-16-56 відкориговано зі знаком «-» нараховану суми єдиного внеску у розмірі 6552,48 грн. за період з 01 лютого 2018 року по 30 вересня 2019 року з огляду на припинення позивачем нотаріальної діяльності.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що єдиний внесок за І квартал 2017 року сплачено позивачем частково у розмірі 607,79 грн. за рахунок переплати. В той же час, залишок заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за 2017 рік становить 7840,21 грн.

Оскільки позивач здійснювала незалежну професійну діяльність, а саме: нотаріальну діяльність та була платником єдиного соціального внеску по 02 січня 2018 року, то позивачу нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2018 року у розмірі 819,06 грн., оскільки сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відтак, загальна сума заборгованості позивача за 2017 рік та січень 2018 року становить 8659,27 грн., що й було підставою винесення контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4939-56 від 18 лютого 2019 року.

Як свідчать матеріали справи, а саме: облікова картка та розрахунок єдиного соціального внеску, позивачем вказана заборгованість не сплачена, що підтверджує наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно з п. 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкція № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

З оскаржених вимог вбачається, що вони сформовані на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Згідно з п. 4 розділу VI Інструкція № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що у зв’язку з наявністю у позивача недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску контролюючий орган, склавши податкові вимоги № Ф -4939-56 від 21 листопада 2018 року та № Ф – 4939-56 від 18 лютого 2019 року діяв у відповідності до положень чинного законодавства.

Безпідставними, на думку суду, є посилання позивача на порушення строку та порядку направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 розділу VI Інструкція № 449 після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до абз. 4 ч.4 ст. 25 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відтак, обов’язок зі сплати суми недоїмки та штрафів та право на оскарження вимоги в адміністративному чи судовому порядку виникає у платника саме з дня надходження вимоги.

Також суд зазначає, що якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 826/11623/16.

Відтак, суд зауважує, що несвоєчасне направлення контролюючим органом вимоги на адресу позивача не впливає на обов’язок фізичної особи-підприємця сплачувати єдиний соціальний внесок та не свідчить про його звільнення від такого обов’язку.

Щодо посилань позивача на те, що вимога № Ф-4939-56 від 27 листопада 2018 року надіслана не уповноваженим органом, а саме: Міжгірським відділенням Хустської об’єднаної державної податкової інспекції ДФС у Закарпатській області, то суд зазначає, що позивач знаходиться за основним місцем обліку в Міжгірській ДПІ Хустського управління ГУ ДФС у Закарпатській області.

Як вже зазначалося судом, відповідно до 4 розділу VI Інструкція № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, вказана норма не містить уточнення відправника такої вимоги. Відтак, оскільки позивач проживає в смт. Міжгір’я та перебувала там на обліку за основним місцем обліку, то вимога про сплату боргу (недоїмки) надіслана від структурного підрозділу ГУ ДФС у Закарпатській області, що в свою чергу ніяких правових наслідків стосовно законності винесеної вимоги не породжує. Крім того, сам позивач у позовній заяві зазначає, що вона винесена та підписана уповноваженою особою ГУ ДФС у Закарпатській області.

Стосовно посилань позивача на судову практику, то суд зазначає, що фактичні обставини даної справи № 260/71/19 не є аналогічними фактичним обставинам у справах на які посилається позивач. Крім того, суд зазначає, що спірні правовідносини у даній адміністративній справі виникли після змін, внесених до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ", в той час як відносини в судових справах на які посилається позивач є різними, або виникли що до внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. ГУ ДФС у Закарпатській області доведено правомірність оскаржених вимог про сплату боргу (недоїмки), у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір’я, вул. Гагаріна, буд. 119, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС України у Закарпатській області (Закарпатська область м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними та скасування вимог – відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяОСОБА_5