Постанова № 81457741, 23.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/7267/19

н/п 3/640/1597/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: судді - Божко В.В., за участю представника Харківської митниці ДФС ОСОБА_1, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності– адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріал про порушення митних правил у відношенні: громадянина УкраїниОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Івана Франка, б.22-А,

за ч. 1 ст. 483 МК України, -

встановив:

Згідно до протоколу про порушення митних правил від 31.10.2018 р. № 2662/80700/18 ОСОБА_3 09.07.2017 року при переміщенні через митний пост «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ввіз на митну територію України в митному режимі «транзит» автомобіль марки «FORD E150», VIN: 1FDDE14NXGHC25631, державний реєстраційний знак Литовської ОСОБА_4 OKK330. В якості підстави для митного оформлення надано довіреність від 05.06.2017 №BRM-49241 видану ЧП «Autoprut» ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3, завірену нотаріусом в Литовській ОСОБА_4 Багданскене (місто Каунас). Але при перевірці достовірності видачі довіреності встановлено, що така довіреність не видавалась.

Дії гр-на ОСОБА_3 кваліфіковано ч.1 ст. 483 МК України, а саме: переміщення автомобіля через митний кордон України з приховуванням від митного контролю вчинене шляхом поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення підробленого документу.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що матеріли справи не містять даних, що ОСОБА_3 ввозив поза митним контролем або з ухиленням від митного контролю на митну територію України транспортний засіб марки «FORD E150», VIN:1FDDE14NXGHC25631, державний реєстраційний знак Литовської республіки ОККЗЗО, заявлений митний режим дотримав шляхом вивезення автомобіля поза межі митної території у вересні 2017 року, а також подала письмове клопотання про закриття провадження за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення та спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник Харківської митниці ДФС в судове засідання з’явився, подання митниці підтримав та просив призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.483 МК України. Вважає, що строки притягнення до відповідальності не спливли, оскільки 25.11.2018 р. набули чинності внесенні зміни до Митного Кодексу України, в тому числі і у ст. 467 МК України, відповідно до яких строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Вважав початком строку притягнення до адміністративної відповідальності факт виявлення адміністративного правопорушення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представника митниці ДФС, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням, при цьому згідно зі ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Зазначені норми узгоджуються з нормами статей 245, 252, 280 КУпАП.

Єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол, який повинен відповідати вимогам ст.494 МК України. В розумінні положень ст.ст. 8, 256, 283 КУпАП та МК України розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486, 489 МК України,суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суд зазначає, що з об’єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.483 МК України полягає в діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Законом визначені наступні способи приховування товарів від митного контролю у випадку переміщення їх через митний кордон України: - із використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють їх виявлення; - шляхом надання одним предметам вигляду інших;- шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів або таких, які одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_3 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, тобто переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до вимог ст.ст.486, 489 МК України, суд при розгляді справи зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 483 МК України, відповідальність настає у разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

За змістом ст. 264 МК України, митна декларація приймається та реєструється органом доходів і зборів. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла шляхом її реєстрації. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути за формою та вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту шляхом вручення або надіслання одного примірника зазначеної картки невідкладно декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, передбачене ч.1 ст. 483 МК України порушення митних правил, характеризується вчиненням одноразової дії в певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлює результати такого контролю. Отже, зазначене порушення митних правил не є триваючим, а положення ст. 269 МК України надають лише можливість зміни, відкликання та визнання митної декларації недійсною у строк та порядку визначеному зазначеною нормою, тобто безумовно не свідчить про тривалість правопорушення, а лише надають змогу декларанту самостійно усунути його наслідки.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом (Частина 1 ст. 467 МК України із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 5288-VI від 18.09.2012; в редакції Закону № 2612-VIII від 08.11.2018).

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, в редакції до внесення змін згідно Закону № 2612-VIII від 08.11.2018, так само строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил обчислювалися як шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Слід зазначити, що частина 1 ст. 467 МК України не вказує на те, що стосовно правопорушень, передбачених статтями 469, 477-485 МК України, строк завжди і за будь-яких обставин має обраховуватися від дня виявлення правопорушення. В даному випадку вирішальним є саме фактор «триваючого правопорушення», а не його кваліфікації згідно певної статті МК України.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП).

Згідно протоколу про порушення митних правил від правил №2662/80700/18 від 31.10.2018р., (а.с. 3-4), вказане адміністративне правопорушення вчинено 09.07.2017.

При цьому, Харківською митницею ДФС ще 26.09.2018 отримано відповідь митних органів Литовської республіки від 30.08.2018 щодо перевірки законності ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «FORD E150», VIN:1FDDE14NXGHC25631, державний реєстраційний знак Литовської республіки ОККЗЗО (а.с. 5-6), однак, протокол про порушення митних правил № №2662/80700/18 був складений лише 31.10.2018, тобто більш як через місяць з дня одержання запитуваної інформації.

Таким чином, адміністративне стягнення за порушення митних правил ОСОБА_3 може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, тобто, до 26.03.2019.

Дана справа про порушення митних правил у відношенні громадянина ОСОБА_3 надійшла для розгляду до суду лише 08.04.2019 (а.с. 66), тобто, після закінчення шестимісячного строку з дня виявлення вказаного в протоколі про порушення митних правил від 31.10.2018 № №2662/80700/18 правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, провадження по даній адміністративній справі підлягає закриттю у зв’язку із закінченням на момент надходження до суду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.467 МК України, навіть за наявності складу адміністративного правопорушення в його діях.

Враховуючи, що на момент надходження до суду, а також розгляду справи про порушення митних правил 6-ти місячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 467 МК України, закінчився, то провадження про справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП. Вказана обставина виключає можливість застосування до особи адміністративного стягнення.

Більш того, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України (в редакції на час розгляду справи), якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені ст. ст. 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Сплив імперативного строку, визначеного в ст. 467 МК України, який не підлягає продовженню чи поновленню, є підставою для прийняття єдиного можливого рішення, згідно з п.7 ст. 247 КУпАП, а саме, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 467 МК України.

Керуючись ст. 483, 486, 489, 495, 522, 527 МК України, ст.ст.247, 283 КУпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_3 закрити у зв'язку з закінченням на момент надходження до суду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.467 МК України.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги до Харківського Апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження.

Суддя -