
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/4329/19
2-з/357/113/19
У Х В А Л А
26 квітня 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. розглянувши заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову, –
В С Т А Н О В И В:
23.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до АТ «Укрсоцбанк», третя особа: державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» ОСОБА_4, про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо квартири та розпоряджання АТ«Укрсоцбанк» квартирою за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1790932832103, номер запису про право власності: 30790214, до вирішення судом справи по суті позовних вимог та набрання законної сили відповідним рішенням. Заяву обґрунтовує тим, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та виключення негативних наслідків для позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Банком зареєстровано право власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, тому у нього є всі можливості для розпоряджання та вчинення дій щодо відчуження (перепродажу) даного об’єкта нерухомості на користь третіх осіб. Тому, вважає необхідним забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій та розпоряджання АТ «Укрсоцбанк» спірною квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Підстави для застосування зустрічного забезпечення, передбачені ст. 154 ЦПК України, відсутні.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Пункт 2 частини 1ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Враховуючи, що позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог та з метою забезпечення прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову, задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» ОСОБА_4, про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1790932832103, номер запису про право власності: 30790214, та розпорядження АТ «Укрсоцбанк» вказаною квартирою.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала складена 26.04.2019 року.
СуддяОСОБА_5
Судове рішення № 81449182, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 26.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/4329/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: