Ухвала суду № 81448732, 26.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2338/19

Провадження № 1-кс/461/3668/19

УХВАЛА

26.04.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019140000000023 від 10 січня 2019 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло відповідне клопотання слідчого, яке вмотивоване тим, щоОСОБА_2, який відповідно до наказу №65-к від 23.03.2017 р. призначений на посаду директора Львівського комунального підприємства «Збиранка», з метою протиправного особистого збагачення, використовуючи свої службові повноваження директора підприємства організував злочинну схему з одержання неправомірної вигоди від суб’єкта підприємницької діяльності за нестворення штучних перешкод у договірних відносинах, що випливають із тендерних закупівель, замовником у яких є ЛКП «Збиранка. У подальшому, 01 квітня 2019 року на виконання протиправної вимоги ОСОБА_2, в адміністративного приміщення ЛКП «Збиранка», що у с.Великі Грибовичі, Жовківського району, Львівської області., ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 умисно отримав, грошові кошти у сумі 7200 гривень та несправжні (імітаційні) кошти, які імітують грошові кошти у сумі 400 000 гривень, за нестворення штучних перешкод ТзОВ "Гал Партс» у договірних відносинах, що випливають із тендерних закупівель, замовником у яких є ЛКП «Збиранка, зокрема прийнятті товару та його подальшій оплаті незалежно від фактичної поставки, після чого правоохоронними органами була припинена протиправна діяльність ОСОБА_2

Крім цього, встановлено, що службові особи ЛКП «Збиранка» перебуваючи у змові з ТзОВ «ВС-БУДМАКС», переслідуючи корисливі мотиви, всупереч інтересам служби, свідомо завищили очікувану вартість на предмет закупівлі вапно гашене (пушонка) тип EN 459-1 CL 90 S для роботи станції очистки фільтратів Грибовицького сміттєзвалища та здійснили його закупівлю, що призвело до розтрати бюджетних коштів на загальну суму 3 553 200, 00 грн. 24 квітня 2019 року проведено огляд, у ході якого виявлено та вилучено журнал із надписом «ПРИХІД ТА РОЗХІД РЕАГЕНТІВ», який прошито ниткою, пронумеровано та скріплено біркою на якій наявний відтиск печатки ЛКП «Збиранка» на 81 (вісімдесят одному) аркуші.

Слідчий зазначає, що на даний час виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження – накладення арешту на вилучений журнал з метою збереження речових доказів.

Слідчий у письмових заявах просив розгляд справи здійснювати без його участі та без повідомлення власника майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась у зв’язку з відсутністю відповідних клопотань сторін провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000023 10 січня 2019 року внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.3 ст. 368 КК України.

24 квітня 2019 року проведено огляд, у ході якого виявлено та вилучено журнал із надписом «ПРИХІД ТА РОЗХІД РЕАГЕНТІВ», який прошито ниткою, пронумеровано та скріплено біркою на якій наявний відтиск печатки ЛКП «Збиранка» на 81 (вісімдесят одному) аркуші, що підтверджується протоколом огляду від 24 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Судом встановлено, що на підставі постанови старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 від 24 квітня 2019 року вилучений під час огляду журнал визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019140000000023.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою накладення арешту на вилучені речі є збереження речових доказів.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв’язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна. Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, беручи до уваги, що є достатні підстави вважати, що збереження речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019140000000023 від 10 січня 2019 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191 КК Українизадовольнити.

Накласти арешт на вилучений під час огляду 24 квітня 2019 року журнал із надписом «ПРИХІД ТА РОЗХІД РЕАГЕНТІВ», який прошито ниткою, пронумеровано та скріплено біркою на якій наявний відтиск печатки ЛКП «Збиранка» на 81 (вісімдесят одному) аркуші.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова