Ухвала суду № 81431918, 24.04.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1264/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_1 який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, про часткове скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про часткове скасування арешту майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

В клопотанні вказано, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2019 року за клопотанням старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019070000000003 від 03.02.2019, накладено арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 02.02.2019 року, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер AA2615TB з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер AA2698ХК, які згідно з реєстраційними картками належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тютюнових виробів марки «Марбле» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 928041 CXO № 928043 – 2 шт., CMR A №055201 від 30.01.2019р – 1 арк.; рахунок – фактура № 91 від 30.01.2019р – 1 арк.; копію пакувального листа № 91 від 30.01.2019р – 1 арк.; контрольний талон №338588 – 1 арк.; телефон чорного кольору марки «SAMSUNG» - 1 шт., ключі до транспортного засобу 2 шт., роздруківку показників тахометра – 8 шт., шляхом заборони користування та розпорядження майном, до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Разом із тим адвокат стверджує, що власник автомобіля ОСОБА_2 про засідання Ужгородського міськрайонного суду не повідомлявся і не був присутній при розгляді питання про арешт його майна (автомобіля).

А тому, просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2019 року арешт автомобіля марки «DAF» моделі FT XF 105.480, рік випуску 2008, реєстраційний номер AA2615TB, ключів та документів на нього, власником якого є ОСОБА_2.

Однак з дослідженого клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що адвокатом не надано доказів, які підтверджують право власності чи право володіння ОСОБА_2 на вказаний автомобіль.

Право власності (в об'єктивному розумінні) — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженнямвласником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Зокрема до матеріалів лопотання не додано свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, тощо.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України. Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

Обґрунтовуючи доводи свого клопотання заявник не надав слідчому судді всіх необхідних доказів та зі змісту клопотання встановлено, що переклав обов’язок по збиранню цих доказів на слідчого суддю.

Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Приймаючи до уваги, що заявником до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що він являється особою, яка у відповідності до ст.174 КПК України має право звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, вважаю, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_1 який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, про часткове скасування арешту майна, про скасування арешту майна слід повернути.

Зважаючи на обмежені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, які визначені ч.2 статті 174 КПК України та те, що нормами КПК України не передбачено обов’язку слідчого судді по збиранню доказів для розгляду клопотань сторін кримінального провадження чи інших учасників процесу, відтак матеріали клопотання належить повернути заявнику.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_1 який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, про часткове скасування арешту майна – повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5