Ухвала суду № 81424972, 11.04.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18743/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Дибі І. Б.,

за участю сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_2, захисника Камінської М. П., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Єрмоленка Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції України Гладченка Дмитра Вікторовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018000000000315 від 25 травня 2018 року ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2019 старший слідчий в особливо важливих справах Національної поліції України Гладченко Д.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Єрмоленко Д.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019000000000330 від 25 травня 2018 року ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 1201800000000315 за фактами створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією, участь у такій організації та у злочинах, вчинюваних такою організацією, незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинене у складі злочинної організації, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6, на початку 2018 року, але не пізніше травня 2018 року, більш точної дати на цей час не встановлено, будучи особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, маючи відповідний досвід та авторитет серед осіб, які схильні до вчинення вказаного виду злочинів, а також лідерські якості, вирішив утворити та очолити стійке об'єднання - злочинну організацію, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин. З цією метою ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах запропонував ОСОБА_2 створити стійке ієрархічне об'єднання для вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення.

В клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, яка має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, у зв'язку з чим вимагала чітких та узгоджених дій значної кількості людей. Маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланували досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійким ієрархічним об'єднанням - злочинною організацією, до складу якої в різний час, окрім вказаних осіб увійшли: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_37 ОСОБА_38, ОСОБА_29, ОСОБА_30 та інші невстановлені, на даний час, досудовим розслідуванням особи.

Так, в матеріалах клопотання вказано, що вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, зорганізувалися в стійке ієрархічне об'єднання для вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 як керівникам та співорганізоторам злочинної організації, свідомо виконуючи їх вказівки.

При цьому слідчий зазначив, що для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації, під час підбору вказаних осіб враховувалися їх особисті якості, фізичні дані, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень, зв'язки серед осіб пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, визнання авторитету її лідера та безумовне йому підпорядкування.

Також в клопотанні зазначено, що переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення, шляхом незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах, всі вищевказані особи добровільно погодившись на участь у вказаній злочинній організації, визначені правила поведінки, на участь у вчинюваних нею злочинах, а також на підкорення жорсткій ієрархії.

Відповідно до зазначеного, завданнями і метою існування злочинної організації було налагодження, виготовлення, постачання та мережі збуту наркотичних засобів та психотропних речовин по всіх регіонах України, з метою незаконного збагачення учасників групи, що у подальшому стало єдиним джерелом їх доходів.

Виходячи з матеріалів клопотання, ОСОБА_2, як співорганізатор та керівник створеної ОСОБА_6 злочинної організації, займаючи керівну роль у ній, відносно інших учасників даної організації виконує наступні функції:

- добровільно вступив до складу злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах;

- приймає участь в розроблені планів злочинних дій;

- приймає безпосередню участь у вчинюваних злочинною організацією злочинах;

- організовує діяльності інтернет магазинів та меседжерів «Telegram» за допомогою яких здійснюється незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин;

- організовує рекламу інтернет магазинів, за допомогою яких здійснюється збут наркотичних засобів, шляхом здійснення відповідних написів на стінах будівель в містах, та іншим чином;

- здійснює підбір виконавців злочину, зокрема: осіб, які виготовляють наркотичні засоби, операторів меседжерів, які приймають замовлення про збут наркотичних засобів, осіб, які поставляють безпосереднім збувачам великі партії наркотичних засобів та безпосередніх збувачів у містах, а також осіб, які здійснюють функцію «бухгалтера» зокрема, контролюють рух грошових коштів отриманих від незаконного збуту наркотичних засобів, переведення їх на відповідні банківські картки та нарахування «заробітної платні» усім учасникам злочинної організації, також відведення частини зазначених грошових коштів, для подальшого придбання прекурсорів та лабораторного обладнання з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів для їх збуту;

- здійснює зняття грошових коштів отриманих злочинним шляхом з банківських карток учасників злочинної організації та інших осіб, для подальшого їх передачі організатору - ОСОБА_6, та використання для вчинення інших злочинів;

- на території м. Києва, з метою конспірації своєї злочинної діяльності, особисто здійснює розповсюдження наркотичних засобів у великих розмірах, шляхом залишення їх «закладок» у заздалегідь визначених місцях в різних районах столиці для подальшого збуту учасниками групи;

- приймає участь в розроблені планів злочинних дій, постійно розробляє та вдосконалює методи конспірації злочинної діяльності, доводить їх до пособників і виконавців збуту.

- контролює діяльність більшої частини учасників злочинної організації, при чому визначає ефективність їх діяльності, шляхом накладення штрафів та преміювання.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання. Захисник вказав на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків у кримінальному провадженні, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Красні Окни, Красноокнянського району, Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, 10.04.2019 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України.

10.04.2019 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протоколами огляду та виїмки кореспонденції від 14.11.2018, 15.11.2018, 17.11.2018, 20.11.2018, 23.11.2018, 13.12.2018, 14.12.2018, 29.12.2018, 29.12.2018, 11.01.2019; 16.01.2019, 18.01.2019, 13.03.2019, 02.04.2019,

- протоколами огляду від 10.01.2019; 19.01.2019, 13.03.2019

- протоколами огляду майна, цінностей, грошових коштів від 12.01.2019, 15.01.2019, 12.02.2019, 01.04.2019, 28.03.2019, 12.03.2019, 13.03.2019

- протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 12.01.2019, 15.02.2019, 12.02.2019, 01.04.2019, 28.03.2019, 12.03.2019

- висновками експертів від 25.02.2019 №11-2/7269, 10.01.2019 №11-2/6962, від 08.01.2019 №11-2/6951, від 25.01.0219 №11-2/6950, 03.01.2019 №2/6949, від 14.01.2019 №11-2/6953, від 08.01.2019 №11-2/7277, від 31.01.2019 №11-2/7424, від 28.01.2019 №11-2/7435, від 05.02.2019 №11-2/465, від 18.02.2019 №11-2/466, від 14.02.2019 №11-2/481, від 27.03.2019 №11-2/1266, від 05.03.2019 №11-2/1269, від 18.02.2019 №11-2/802

- допитами свідків ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36,

- протоколами огляду матеріалів складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08.04.2019.

- протоколом обшуку від 10.04.2019 за адресою: АДРЕСА_1, за місцем мешкання ОСОБА_2 та ОСОБА_9, відповідно до якого виявлено та вилучено: банківські картки, грошові кошти, мобільні телефони с сім-картками, стартові пакети, флеш накопичувачі,

- протоколом обшуку автомобіля «BMW X5» реєстраційний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_9 відповідно до якого виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору.

- Протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_2 від 10.04.2019 , відповідно до якого в останнього виявлено та вилучено мобільні телефони та поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору.

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

При дослідженні особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має вищу освіту, визначене місце проживання.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Так, у провадженні встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, що ОСОБА_2 має широке коло знайомих осіб, які також можуть бути причетними до вчинення вказаних злочинів та які з метою уникнення покарання, можуть надати підозрюваному помешкання для переховування від органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон який він може використати для виїзду за межі території України.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що інкриміновані підозрюваному злочини вчинювались з використанням великої кількості банківських карток, комп'ютерної техніки, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний може самостійно, або за допомогою невстановлених осіб, які входять до вказаної злочинної організації знищити, сховати або спотворити зазначені документи та речі, які можуть мати значення доказів у кримінальному провадженні та які на даний час у повному обсязі не відшукані органом досудового розслідування;

3) незаконно впливати на свідків інших підозрюваних експертів спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний є керівником злочинної організації дізнавшись про дані свідків, покази інших підозрюваних у злочинах які йому інкримінуються, дані експертів, маючи на це реальну можливість, особисто, або за допомогою інших невстановлених осіб, буде впливати на останніх у цьому кримінальному провадженні.

4) також існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, адже відповідно до зібраних доказів, він не збирався завершувати свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, дані, які характеризують останнього, як особу, суспільний інтерес, вік та стан здоров'я підозрюваного, його соціальні зв'язки, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та переховуватись від органів досудового слідства і суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у 3123 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 6 000 000 грн. з покладенням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 червня 2019 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000315.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 3123 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 6 000 000 грн, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_2 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р 373 180 051 120 89;

МФО (код банку) 820172;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 10 червня 2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати орган досудового розслідування невідкладно забезпечити проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_2, відповідно до частини шостої ст. 206 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова