Рішення № 81396303, 16.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5613/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач)

до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУНП у Львівській області, відповідач)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №3524 від 05.10.2018 року «Про накладення дисциплінарних стягнень на окремих працівників Залізничного ВПГУ НП у Львівській області»;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області №662 о/с від 23.10.2018 року про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

-поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора превенції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 23.10.2018 року;

-стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь підполковника поліції ОСОБА_1 середньомісячну зарплату за час вимушеного прогулу з 23.10.2018 року по день ухвалення постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив службу на посаді старшого інспектора відділу превенції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області. Наказами №3524 від 05.10.2018 року та №662 о/с від 23.10.2018 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції. Позивач не погодився з таким рішенням відповідача та зазначив, що вважає його протиправним, оскільки, на думку позивача, факт повідомлення про скоєння ним адміністративного правопорушення не може бути підставою для притягнення до дисциплінарного відповідальності з підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Вважає, що обставини викладені у висновку службового розслідування є неправдивими та сфальсифікованими.

Ухвалою від 22.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.12.2018 року.

18.12.2018 року підготовче засідання відкладено на 29.01.2019 року.

29.01.2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

19.02.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 07.03.2019 року.

07.03.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 22.03.2019 року.

22.03.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 16.04.2019 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Згідно з п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Наказом ГУНП у Львівській області від 27.09.2018 № 3370 призначено службове розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Залізничного ВП ГУНП у Львівській області.

Наказом ГУНП у Львівській області №662 о/с від 23.10.2018 ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також вимог п.5 розділу I та п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, щодо обов’язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів які закріплені в Конституції, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, зокрема: верховенство права, законності, відкритості та прозорості, справедливості, неупередженості та рівності, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції, що вразилось у створенні конфлікту, шарпанини та нанесенню удару працівнику УПП у Львівській області ДПП НП України.

Підставою для прийняття зазначеного наказу слугував висновок службового розслідування від 04.10.2018, яким було встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема: 26.09.2018 року о 03:15 год. на автодорозі сполучення «Київ-Чоп» 594 км.-500 м, працівниками УПП у Львівській області ДПП НП України за порушення ПДР (рух по зустрічній смузі руху з увімкненим дальнім світлом фар), був зупинений автомобіль «TOYOTA CAMRY» н.з. ВС 8300 СК під керуванням оперуповноваженого спеціальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 в салоні якого перебував старший інспектор відділу превенції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_1 Під час спілкування з ОСОБА_4Я у нього виявлено явні ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мовлення). Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_4 відмовився, у зв’язку з чим до останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №134776 за ст.130 КУпАП. Під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 перебуваючи із явними ознаками алкогольного сп’яніння намагався перешкодити працівникам УПП у Львівській області ДПН НП України оформити адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_4, вчинив конфлікт із вказаними працівниками, а саме шарпану в ході якої наніс один удар рукою в область грудної клітки інспектору УПП у Львівській області ДПН НП України лейтенанту поліції ОСОБА_5

При проведенні службового розслідування була врахована службова характеристика позивача де зазначено, що останній допускав порушення норм чинного кримінально-процесуального законодавства України та службової дисципліни, за що 10 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, своїми діями, порушенням законності та службової дисципліни сприяє погіршенню іміджу поліції серед населення.

Представник відповідача вважає, що при прийняті оскаржуваних наказів ГУНП у Львівській області діяло в межах та у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для їх скасування немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, свідків, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 у листопаді 2015 року прийнятий на службу до Головного Управління Національної поліції у Львівській області. За останньою посадою проходив службу на посаді старшого інспектора відділу превенції патрульної поліції Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівський області.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №3524 від 05.10.2018 року на старшого інспектора відділу превенції патрульної поліції Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівський області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

У вказаному наказі міститься інформація про те, що порушення службової дисципліни ОСОБА_1 стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості позивача та повного ігнорування ним вимог наказів та доручень МВС, НП та ГУ НП у Львівській області щодо дотримання поліцейськими службової дисципліни.

На підставі вищевикладених обставин наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 662 о/с від 23.10.2018 року ОСОБА_1 звільнений зі служби, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вважаючи звільнення з поліції незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями частини 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно ст.18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов'язаний:

1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2)професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4)надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначає, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Згідно положень указаної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачені строки накладення дисциплінарних стягнень.

Згідно цієї статті дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виконання дисциплінарних стягнень передбачено статтею 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Відповідно до вказаної статті дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення наказів № 3524 від 05.10.2018 та № 662 о/с від 23.10.2018 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, суд враховує наступне.

Зі змісту наведених вище правових норм слідує, що не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення із служби в поліції.

Під час розгляду справи в суді, встановлено, що 26.09.2018 року о 03:15 год. на автодорозі сполучення «Київ-Чоп» 594 км.-500 м, працівниками УПП у Львівській області ДПП НП України за порушення ПДР (рух по зустрічній смузі руху з увімкненим дальнім світлом фар), був зупинений автомобіль «TOYOTA CAMRY» н.з. ВС 8300 СК під керуванням оперуповноваженого спеціальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 в салоні якого перебував старший інспектор відділу превенції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_1 Під час спілкування з ОСОБА_4Я у нього виявлено явні ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мовлення). Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_4 відмовився, у зв’язку з чим щодо останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №134776 за ст.130 КУпАП. Під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 перебуваючи із явними ознаками алкогольного сп’яніння намагався перешкодити працівникам УПП у Львівській області ДПН НП України оформити адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_4, вчинив конфлікт із вказаними працівниками, а саме шарпану в ході якої наніс один удар рукою в область грудної клітки інспектору УПП у Львівській області ДПН НП України лейтенанту поліції ОСОБА_5 Після цього, між службовим автомобілем та автомобілем «TOYOTA CAMRY» н.з. ВС 8300 СК, було виявлено паперовий пакет, у якому знаходився предмет, схожий на пістолет марки «Walter PP 176267Р», у зв’язку з чим на місце події було викликано СОГ Миколаївського відділення поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області та співробітників Прокуратури Львівської області. Згідно обліків ІПС ОСОБА_6 у Львівській області предмет схожий на пістолет марки «Walter PP 176267Р» не значиться за будь-якою особою.

Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції.

Так, судом досліджено відеозаписи вказаної події у судовому засіданні.

Зокрема з досліджених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 поводив себе зухвало, агресивно, погрожував патрульним (диск 2, DSJX300356_00356, 26.09.2018, час 04:43), провокував конфліктні ситуації, штовхав працівників поліції перешкоджав виконанню ними своїх обов’язків (диск 1, DSJX300356_00356, 26.09.2018, час 04:12), за результатами чого патрульними застосовано спецзасоби "кайданки".

Зважаючи на висновок службового розслідування від 04.10.2018, суд зауважує, що опис події, яка сталась 26.09.2018 за участю позивача в цілому підтверджено дослідженими відео записами та показаннями допитаних у судовому засіданні 07.03.2019 року свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Допитаний у судовому засіданні 19.02.2019 року свідок ОСОБА_4 не спростував наведені у висновку службового розслідування від 04.10.2018 року порушення позивачем службової дисципліни.

Згідно ч.1 ст.64 Закону України "Про національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Відповідно до п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку.

Згідно положень ч.3 ст.4 зазначених Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Норми професійної етики встановлені ст. 2 «Основні вимоги до поведінки поліцейського» відповідно до яких під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Зазначеною нормою поліцейському зокрема заборонено також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також вимоги п.5 розділу I та п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо обов’язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів які закріплені в Конституції, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, зокрема: верховенство права, законності, відкритості та прозорості, справедливості, неупередженості та рівності, тобто скоїв вчинок, який підриває авторитет поліції, що вразилось у створенні конфлікту, шарпанини та нанесенню удару працівнику УПП у Львівській області ДПП НП України.

Судом встановлено, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування відносно позивача, а також дотримано порядок та строки накладення і виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції.

Щодо посилань позивача на застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу, а саме звільнення з поліції, суд погоджується із висновком відповідача про те, що порушення службової дисципліни ОСОБА_1 стали можливим унаслідок особистої недисциплінованості позивача та ігнорування ним вимог нормативно-правових актів МВС України, НП України та ГУ НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, є грубим порушенням службової дисципліни, принижує та дискредитує, як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому, підриває авторитет Національної поліції.

В ході судового розгляду справи судом також встановлено, що за період проходження служби в практичних підрозділах органів внутрішніх справ та в займаній посаді позивач зарекомендував себе їх задовільної сторони, допускав порушення норм чинного кримінально-процесуального законодавства України та службової дисципліни, за що 10 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.

При визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.

Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним вищеописаних дій. Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства, свідомого вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, суд зазначає, що поліцейський навіть знаходячись не при виконанні службових обов'язків зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, відтак, ОСОБА_1 вчинив грубе порушення вимог Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги працівника поліції, Закону України "Про Національну поліцію", що суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, а тому на переконання суду позивач своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісними з проходженням служби в поліції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11.07.2018 року у справі №804/5303/17 та у постанові від 07.03.2019 у справі №819/736/18.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі було допущено грубе порушення службової дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про національну поліцію", Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки поліцейських.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак призначене дисциплінарне стягнення позивача є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку.

Наявність зазначених обставин підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано позивачем під час судового розгляду.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства суб’єктом владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. У задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору під час звернення до суду із даним позовом, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 24.04.2019 року.

Суддя Крутько О.В.