Рішення № 81396294, 23.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001325

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Надич М.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше

відповідача: представник – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше до Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області, в якому просить:

- розцінити та визнати дії виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області незареєстрування місця перебування позивача як бездіяльність та зобов’язати виконавчий орган Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області провести реєстрацію місця перебування позивача у смт. Журавно згідно з діючим законодавством.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що неодноразово звертався до відповідача з проханням про реєстрацію місця перебування, проте реєстрація була усно відхилена. Позивач вважає усну відмову у прийнятті заяви про реєстрацію місця перебування незаконною та наведені в усній формі працівником органу реєстрації причини (вимога подання посвідки на постійне проживання, підтвердження власниці квартири про те, що вона не суперечить проведенню реєстрації місця перебування своєю особистою присутністю в органі реєстрації), як необґрунтовані діючим законодавством.

Також зазначив, що 05.11.2018 року звернувся письмово із скаргою до відповідача для мирного врегулювання питання, а у випадку некомпетентності органу для розгляду цієї скарги просив згідно із Законом України «Про звернення громадян» направити скаргу до відповідного органу на розгляд.

21.12.2018 року позивач отримав відповідь на скаргу, що стосується непроведення реєстрації його місця перебування, з певними пунктами якої позивач не погодився. У листі від 04.01.2019 року позивач також просив перевірити можливість реєстрації його місця перебування працівниками органу реєстрації Журавнівської селищної ради на підставі поданої заяви.

Позивач категорично не згідний з позицією відповідача щодо відмови у прийнятті заяви, реєстрацію якої не проведено, а також зазначає, що відповідачем не обґрунтовано у письмовій форму таку відмову.

На думку позивача, відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» саме виконавчий орган селищної ради є відповідальним за реєстрацію місця перебування у смт. Журавно, також вважає, що місце перебування включає тільки територіальну одиницю перебування (не адреса розташування житла) і не передбачає запис у посвідці про постійне місце проживання.

Саме тому просить розцінити та визнати дії виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області щодо незареєстрування місця перебування позивача як бездіяльність та зобов’язати виконавчий орган Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області провести реєстрацію місця перебування позивача у смт. Журавно згідно з діючим законодавством.

22.04.2019 року позивач подав відповідь на відзив, у якому вказав, що вважає відмову у прийнятті заяви про реєстрацію місця перебування юридично недопустимою та незаконною, а посилання відповідача на п. 25«Правил реєстрації місця проживання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 2 березня 2016 року безпідставними.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що позивачем було подано заяву про реєстрацію місця перебування 10 вересня 2018 року, проте жодного документу, до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання/перебування особи позивачем не подано, як це передбачено п. 25 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 2 березня 2016 року. Саме тому працівником виконкому позивачу було правомірно відмовлено в реєстрації місця перебування та усно роз’яснено причини відмови і запропоновано звернутись до органів Міграційної служби України у м. Жидачеві.

Вказує, що відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, тобто біженцям або особам, які звернулися за додатковим захистом в Україні. На думку відповідача, позивач повинен мати посвідку на право постійного або тимчасового проживання і звертатись про реєстрацію місця постійного або тимчасового проживання, а не місця перебування.

Також відповідач зазначив, що у відповідь на скаргу позивача від 05 листопада 2018 року надано письмову відповідь, у якій було роз’яснено причини відмови у реєстрації місця перебування.

Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 26 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

10 вересня 2018 року Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше подав до Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області заяву про реєстрацію місця перебування згідно додатку №8 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 2 березня 2016 року.

Працівником виконкому позивачу було відмовлено в реєстрації місця перебування позивачу та усно роз’яснено причини відмови і запропоновано звернутись до органів Міграційної служби України у м. Жидачеві.

05.11.2018 року позивач звернувся до Журавнівської селищної ради із скаргою в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» щодо бездіяльності працівників органу реєстрації виконавчого органу селищної ради.

06.12.2018 року відповідачем надано відповідь на скаргу Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше, в якій було роз’яснено причини відмови у реєстрації місця перебування.

Предметом спору є правомірність дій Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області щодо відмови у прийнятті заяви позивача від 10 вересня 2018 року та обґрунтування причин відмови у реєстрації місця його перебування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» 11 грудня 2003 року №1382-IV регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надано визначення термінів, що вживаються у цьому Законі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 затверджено Правила реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Правила). Ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Пунктом 2 Правил реєстрації місця проживання передбачено, що у цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до п. 3 Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Пунктом 4 Правил визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Реєстрація місця перебування урегульована п. 25 Правил, так реєстрація місця перебування осіб, що звернулися за захистом в Україні із заявою за формою згідно з додатком 8, здійснюється на визначений законом строк на підставі документів, визначених пунктом 18 цих Правил (крім квитанції про сплату адміністративного збору). Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується наказом МВС.

Відповідно до п.18 Правил, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Судом встановлено, що позивач 10 вересня 2018 року звернувся до Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області із заявою про реєстрацію місця перебування згідно додатку №8 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 2 березня 2016 року.

Проте, подана позивачем заява не містить усіх розділів, які передбачені у зразку заяви Додатку 8 до Правил, зокрема відсутній розділ «Підстава для реєстрації місця перебування особи – документи, що підтверджують (необхідне заповнити) та розділ «Службові відмітки», також позивачем не подано жодних документів до такої заяви. Вказані обставини не заперечувались сторонами.

Пунктом 19 Правил передбачено, що працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Отже, працівнику органу реєстрації належить перевірити правильність заповнення заяви про місце проживання/перебування, а у разі необхідності надати допомогу в заповненні бланка заяви.

Проте, працівником виконкому було відразу відмовлено позивачу в реєстрації місця перебування та усно роз’яснено причини відмови і запропоновано звернутись до органів Міграційної служби України у м. Жидачеві.

При цьому, відповідачем не враховано ст. 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 11 Правил, а саме, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Судом встановлено, що жодних рішень щодо відмови в реєстрації місця перебування на заяву позивача від 10.09.2018 року не приймалося, підстав такої відмови не зазначено ні у заяві про місце перебування, ні у жодному іншому рішенні відповідача.

Проте, заява про реєстрацію місця перебування повернута позивачу з усними роз’ясненнями працівника органу реєстрації, що є порушенням п. 11 та п. 19 Правил та ст. 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

При цьому, суд не враховує відповідь надану відповідачем від 06.12.2018 року на скаргу позивача від 05.11.2018 року, оскільки розгляд такого звернення урегульовано нормами Закону України «Про звернення громадян».

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше про реєстрацію місця його перебування від 10 вересня 2018 року у порядку, передбаченому Правилами реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207.

При цьому, оцінюючи доводи позивача та зміст відзиву відповідача щодо законних підстав для здійснення реєстрації місця перебування позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З вищезазначеної норми Конституції України слідує, що кожен орган державної влади зобов'язаний діяти виключно в межах передбачених чинним законодавством. Відповідно, суд при вирішенні питання щодо правомірності дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до вимог ст. 11 ст. 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» до повноважень органу реєстрації належить реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Тобто прийняття рішення щодо внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку віднесено до виключної компетенції органу реєстрації.

Оскільки судом встановлено, що заява позивача про реєстрацію місця перебування від 10.09.2018 року не розглядалась у встановленому порядку і рішення щодо неї відповідачем не прийнято, отже, вимога про зобов’язання Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області провести реєстрацію місця перебування позивача у смт. Журавно згідно з діючим законодавством є передчасною і у суду відсутні правові підстави для її задоволення.

В той же час, у контексті положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При вирішенні даної справи, суд керується принципами адміністративного судочинства, в тому числі і принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ч. 1, п.4 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше від 10.09.2018 року про реєстрацію місця перебування, суд, визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку про необхідність зобов’язання Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області повторно розглянути заяву Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше від 10.09.2018 року про реєстрацію місця перебування з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до квитанції №72 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., відтак за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області на користь Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше слід стягнути 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3-Інж. ОСОБА_1 Вюнше (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, смт. Журавно, Жидачівський район, Львівська область) до Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області (ЄДРПОУ 04374890, 81780, пл. С.Бандери, 2, смт. Журавно, Жидачівський район, Львівська область) про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії – задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області щодо не розгляду заяви Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше від 10.09.2018 року про реєстрацію місця перебування.

Зобов’язати Виконавчий орган Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області повторно розглянути заяву Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше від 10.09.2018 року про реєстрацію місця перебування з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області на користь Др.-Інж. ОСОБА_1 Вюнше (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, смт. Журавно, Жидачівський район, Львівська область) 384,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Повне рішення складено 24.04.2019 року.

Суддя Клименко О.М.