Рішення № 81387358, 24.04.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1072/19

пр.№ 2/464/860/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2019 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мельник А. І.,

справа № 464/1072/19,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 з’явився,

відповідач ОСОБА_2 комунальне підприємство «Львівводоканал»,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення нанесених збитків на витратах та змушені витрати,

за участю представників учасників справи: представник відповідача ОСОБА_3 з’явився,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до відповідача ЛМКП «Львіводоканал» у якому просить: стягнути нанесені збитки на витратах у сумі 5127,29 грн та змушені витрати у сумі 4454,23 грн. В обґрунтування позову покликається на те, що є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни. Має сім’ю, яка складається: дружина, двоє дочок. Разом із дружиною користуються 100 % пільгами щодо оплати за житлово-комунальні послуги, а інші члени сім’ї 50 %. Однак, судовим рішенням солідарно стягнуто з усіх них заборгованість за житлово-комунальні послуги, яке було сплачено позивачем особисто у розмірі 5156,27 грн, тобто виконано солідарний обов’язок у відповідності до ст. 544 ЦК України. Попри те, пільги щодо дітей скасовані. Відповідач нарахував оплату за надані послуги понад норми оплачених послуг та становить у розмірі 4454,23 грн, які просить стягнути у відповідності до ст. 22 ЦК України. У зв’язку із наведеним просить позов задовольнити.

10 квітня 2019 року відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Зазначає, що позивач разом із дружиною зареєстрований у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на 100% знижки плати за користування житлово-комунальними послугами. Вказана пільга нараховується з 2003 року по даний час. На дітей нараховувалась 50 % пільги по оплаті за житлово-комунальні послуги у відповідності до Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якого пільга надається батькам та дітям до досягнення ними 18-річного віку. У зв’язку із тим, що діти досягли повноліття припинилось нарахування зазначеної пільги на дітей. Зазначає, що спірні питання були вже неодноразово предметом судового розгляду. Враховуючи наведене, просить у позові відмовити.

15 квітня 2019 року позивачем подано заперечення, яке суд розцінює як відповідь на відзив, у якому містяться пояснення на заперечення відповідача. Вказує, що позивачем порушено чинне законодавства із спірних правовідносин, адже пільги були зняті незаконно.

26 лютого 2019 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просить такий задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову та просить у такому відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та з’ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Із матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення серії Б 3 092206 / арк. спр. 7/.

Позивач разом із дружиною, двома дітьми та трьома внуками станом на 27.10.2015 були зареєстровані за адресою – АДРЕСА_1, що підтверджено довідкою ЛКП «Бондарівка» /арк. спр. 6/.

На даний час за вказаною адресою зареєстровані лише позивач із дружиною та дочкою ОСОБА_4, що підтверджено довідкою ЛКП «Бондарівка» від 04.06.2018 № 2468.

За вказаною адресою позивач отримує, а відповідач надає послуги з водопостачання та водовідведення. Дана обставина не оспорюється сторонами, а тому приймається судом до уваги.

Попри те, між сторонами виниклі спірні правовідносини щодо не нарахування позивачу пільги по оплаті комунальних послуг від повної суми оплати, у зв’язку із чим останній поніс змушені витрати та збитки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги, зокрема 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Згідно з п. 4 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 до членів сім’ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами, зазначеними у пункті 2 Порядку, поширюються пільги: дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним

Повертаючись до матеріалів справи суд відмічає, що позивачу разом із дружиною надається 100 % знижка плати за житлово-комунальні послуги, що визнається стороною відповідача, адже такі особи включені до списку осіб у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Разом із тим, із подружжям на момент виникнення спірних правовідносин зареєстрована дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є повнолітньою, а тому надані позивачу пільги до неї не застосовуються.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що відповідачем правомірно нараховується плата за послуги водопостачання та водовідведення з врахуванням 100 % пільги на позивача та його дружину.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 цього Кодексу що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22.09.2009, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24.01.2014, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30.10.2014, рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19.09.2018, які набрали законної сили, ухвалених у справах за позовами як позивача, так і відповідача, нарахування позивачу плати за послуги водопостачання та водовідведення (за період до 2014 року) визнано таким, яке здійснено у відповідності до вимог законодавства. При цьому обставини правомірності нарахування 100 % пільги з оплати за житлово-комунальні послуги на позивача та членів його сім'ї вже були предметом судового розгляду, й будь-яких законодавчих змін у правовій регламентації відповідних правовідносин за цей час не відбулось. А тому правових підстав для задоволення позову суд не вбачає.

За таких обставин суд прийшов висновку про те, що позивачем не доведено у відповідності до ст. ст. 79-81 ЦПК України факт понесених збитків та змушених витрат у зв’язку із неврахуванням відповідачем наявних у його сім’ї пільг по оплаті за житлово-комунальні послуги, а тому суд прийшов переконання, що у позові про стягнення понесених збитків та змушених витрат необхідно відмовити повністю.

Будь-яких інших фактичних даних та підтвердження їх доказами, що має значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.

У відповідності до ч. ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При поданні заяви до суду позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», осіб, які їх понесли суд не встановив, а відтак такий необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення нанесених збитків на витратах у сумі 5127,29 грн та змушені витрати у сумі 4454,23 грн - відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1, РНОКППФО НОМЕР_1;

відповідач ОСОБА_2 комунальне підприємство «Львіводоканал», місце знаходження – місто Львів, вулиця Зелена, будинок № 64, код ЄДРПОУ 03348471.

Дата складення повного судового рішення 24 квітня 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков