Рішення № 81369533, 22.04.2019, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/488/19

Провадження № 2/126/527/2019

"22" квітня 2019 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Дончик О. А.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Янчука О.В.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 14 007,50 грн. та судові витрати за справою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка разом із чоловіком проживає у житловому будинку АДРЕСА_1, який належить її чоловіку. У своєму домогосподарстві вони вирощують кури та качки.

08.09.2019 року біля 15-30 год. на їх подвір'я зайшла собака сусіда - ОСОБА_3, та загризла 9 курей. 27.11.2018 року ця ж собака, знову зайшла на територію їх домогосподарства та задушила 7 півнів вагою по 5 кг, 5 качок вагою по 3,5 кг та 34 курки вагою по 4 кг. Дані події стали причиною звернення до сільської ради та поліції. Однак, згідно відповіді Бершадського ВП ГУНП їм було підтверджено факт знищення птиці собакою відповідача та рекомендовано звернення до суду з цивільним позовом.

Зазначеними діями позивачці завдано матеріальних збитків на суму 14007, 50 грн., які відповідачем не відшкодовано.

Ухвалою від 01.03.2019 року даний позов було залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які ним усунуто шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з додатками. Ухвалою суду від 22.03.2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та вказала, що відповідач як працівникам поліції, так і працівникам сільської ради вказував, що дійсно шкода завдана саме його собакою.

Представник позивача адвокат Янчук О.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, однак відзиву до позову у встановлений термін не надав. Так він вказав, що позивачем не доведено, що саме його собака загризла птицю позивачки, оскільки той постійно перебуває на прив'язі. Крім того, він намагався повернути ОСОБА_1 птицю взамін, однак остання відмовилась.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, та сторонами не заперечується, що 08.09.2018 року та 27.11.2018 року за місцем проживання позивачки собака погриз качки та кури. Аналогічні відомості вбачаються і з листів начальника Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області від 27.09.2018 року та від 30.11.2018 року. Так, зі змісту даних листів вбачається, що 08.09.2018 року біля 15-30 год. собака ОСОБА_3 зайшов на подвір'я ОСОБА_4 та погриз 9 курей, належних власнику домогосподарства. Крім того, 27.11.2018 року під час перевірки поданої заяви, працівниками поліції було встановлено, що цього ж дня біля 13-00 год. у домогосподарстві ОСОБА_4 собака ОСОБА_3 задушив 7 півнів вагою по 5 кг, 5 качок вагою по 3,5 кг та 34 курки вагою по 4 кг. З приводу відшкодування збитків було рекомендовано звернутися до Бершадського районного суду Вінницької області.

З наданих суду матеріалів, а саме: копії технічного паспорту, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та свідоцтва про укладення шлюбу, вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4, який являється власником домоволодіння по АДРЕСА_1. Відповідно до вимог Сімейного кодексу України, ОСОБА_1, як дружина ОСОБА_4 є співвласником вказаного домоволодіння на праві спільної сумісної власності та веде з ним спільне господарство, а тому, на думку суду, є належним позивачем у даній справі.

На звернення останньої Флоринський сільський голова надав довідку №127 від 21.01.2019 року, з якої вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 30.11.2019 року працівниками сільської ради було здійснено виїзд за місцем проживання позивачки у зв'язку з тим, що собака її сусіда ОСОБА_3 знищила її птицю. Працівниками сільської ради по виїзді було підтверджено вказаний факт, проведено співбесіду із ОСОБА_3 та наголошено на підтриманні добросусідських відносин.

Позивач просить задовольнити її вимоги, посилаючись на те, що в наслідок винних дій відповідача їй завдано матеріальної шкоди, яку відповідач відшкодувати відмовляється.

Суму завданих збитків позивач обґрунтовує довідкою СТ "Віо - ринок", де вказана ціна за живу вагу курки та качки за 1кг.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частина 1 ст. 1166 ЦКУ передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто відшкодуванню підлягає не лише реальна шкода (майно, втрачене або пошкоджене в результаті протиправної поведінки), але й упущена вигода. Теорія цивільного права базується на принципі генерального делікту, відповідно до якого кожному заборонено завдавати шкоди майну іншої особи, що і знайшло юридичне втілення в ст. 1166 ЦКУ.

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також, згідно ч. 1 ст. 180 Цивільного кодексу України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. Окрім того, відповідно до ст. 12 частини 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 1 лютого 2006 року № 3447-IV, який регулює відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, проаналізувавши вищевказані норми, суд вважає, що невизнання відповідачем позову є лише способом захисту, оскільки ним не оспорюється те, що собака про яку йде мова у позові дійсно належить йому. Крім того, з довідки Флоринської сільської ради та листів Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області вбачається, що дійсно мали місце два факти знищення птиці в домогосподарстві ОСОБА_1 та ОСОБА_4 собакою їх сусіда ОСОБА_3

Оцінивши докази в їх сукупності за правилами належності допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що дійсно наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди, яка полягає у вартості знищеної птиці, а саме: 9 курей, 34 курей та 5 качок, що складає 11732, 50 грн. ( 1755 грн. вартість 9 курей, станом на 09.09.2018 року + 8840 грн. вартість 34 курей станом на 27.11.2019 року + 1137,5 грн. вартість 5 качок, станом на 27.11.2018 року). Щодо вартості 7 півнів, то суду не надано доказу, який би вказував на їх вартість, що унеможливлює визначення їх вартості.

Ураховуючи те, що судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди за знищення 7 півнів задоволенню не підлягають.

Ч. 1, 2 ст. 1412 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Задовольняючи позовні вимоги частково у відсотковому співвідношенні 83, 75 %, суд вважає, що з відповідача слід стягнути саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору у розмірі 768, 70 грн., що складає 643,54 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд дану вимогу залишає без задоволення через відсутність будь -яких доказів (документів), які б вказували на розмір сплачених адвокату коштів, виконану ним роботу чи надану консультацію.

Керуючись ст.ст.22, 23, 180 ЦК України, ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» ст.ст. ст.ст. 4, 12, 76 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2) про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 11732,5 грн. (одинадцять тисяч сімсот тридцять дві грн. 50 коп.) матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 643,54 грн. ( шістсот сорок три грн. 54 коп.) судового збору.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз'яснити сторонам, що відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04. 2019 року.

Суддя Р. В. Хмель