Рішення № 81362124, 23.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23 квітня 2019 р.

справа № 400/300/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025

до відповідача

Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017

про

визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA504000/2019/000067/2 від 25.01.19 р. та зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (надалі - позивач або Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Митниця), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA504000/2019/000067/2 від 25 січня 2019 р.;

- зобов’язати Митницю скласти та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення Товариству надмірно сплаченого мита в сумі 5 252,18 грн. і податку на додану вартість (надалі - ПДВ) в розмірі 21 240,93 грн. за митною декларацією UA504170/2019/000957 від 23 січня 2018 р., шляхом перерахунку цих коштів на поточний рахунок позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: на підставі контракту, укладеного в лютому 2015 р. з ЗАТ "Юбана" (Литовська Республіка), Товариство систематично імпортує сільхозтехніку та запчастини до неї. 23 січня 2019 р. від постачальника надійшла партія товару, визначеного в специфікації. Вказаний вантаж 23 січня 2019 р. задекларовано за електронною митною декларацією UA504170/2019/000957. Під час митного оформлення, відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару і витребував у позивача додаткові документи, які були надані в повному обсязі. Незважаючи на отримання документів, які підтверджують всі складові митної вартості товару, 25 січня 2019 р. Митниця прийняла спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA504000/2019/000067/2. На думку позивача, відповідач безпідставно відмовив йому в митному оформленні товару і протиправно визначив іншу митну вартість, ніж та, яка була ним задекларована. На обґрунтування цих доводів позивач посилається на подання ним до Митниці всіх документів, які підтверджують складові задекларованої митної вартості і які (документи) не містили будь-яких розбіжностей або неточностей. Наполягає на вірному визначенні митної вартості за основним методом, передбаченим Митним кодексом України (далі - МК України), а саме за ціною договору.

Відповідач позов не визнав, у відзиві вказав, що надані позивачем для митного оформлення документи не містили всіх даних, які б підтверджували задекларовану ним митну вартість товару, зокрема відсутня інформація щодо виробника та торгівельну марку. Такі обставини розцінені Митницею як підстава для коригування митної вартості за другорядним методом (а. с. 118-126).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що на вимогу Митниці ним надані всі документи і у відповідача не малось підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару за ціною договору (а. с. 130-133).

Позовна заява залишалась без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 96-97).

Справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 128-129).

Згідно із ст. 194 ч. 3 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

24 лютого 2015 р. Товариство уклало контракт № 32/15-UA з ЗАТ "Юбана" (Литовська Республіка) на поставку сільхозтехніки та запчастин до неї на умовах FСА м. Мажейкяй. Ціна одиниці продукції та партії товару, в яку включається вартість тари, пакування та маркування, визначаються сторонами у специфікаціях (а. с. 32-38).

23 січня 2019 р., відповідно до специфікації № 36 від 12 грудня 2018 р., позивач отримав партію товару, загальною вартістю 9 218,90 євро (а. с. 39).

Вказаний вантаж задекларовано позивачем за електронною митною декларацією UA504170/2019/000957 від 23 січня 2018 р. (а. с. 15).

Для митного оформлення позивач подав такі документи: контракт з додатками, рахунок-фактуру (інвойс), транспортні документи (договір на перевезення та догові транспортно-експедиційного обслуговування), товарно-транспортну накладну довідку про транспортні видатки).

24 січня 2018 р. Митниця надіслала Товариству електронне повідомлення, в якому зазначалось, що попередньо надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у зв’язку із чим відповідач вимагав надати наступні документи: виписку з бухгалтерської документації, щодо оплати складових митної вартості, зокрема вартості фрахту, витрат на страхування, тари, упаковки, маркування витрат на навантаження; каталоги, специфікації виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару та/або інформацію біржових організацій; копію митної декларації країни відправлення (а. с. 51).

На це повідомлення, 25 січня 2019 р. позивач додатково подав прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення та повідомив про відсутність у нього інших документів, про надання яких йдеться у вищезазначеному повідомленні (а. с. 52).

25 січня 2019 р. Митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA504000/2019/000067/2 (а. с. 59-62).

У зв’язку із прийняттям Митницею такого рішення, 25 січня 2019 р. позивач подав митну декларацію UA504170/2019/00163, відповідно до якою митні платежі сплачені згідно митної вартості, яка визначена відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів UA504000/2019/000067/2 (а. с. 63-69).

Як визначено ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).

Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару. В той же час, її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару що декларується.

Як слідує з спірного рішення, відповідач заперечує правильність визначення позивачем митної вартості товарів, так як вона відрізняється від звичайної ціни на такі самі товари. Слід зазначити, що сам по собі факт відмінності ціни на товар що імпортується від звичайної, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів, а тому у господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

При розгляді адміністративної справи № 826/12037/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78159391) Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2018 р. висловлена правова позиція про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу даних про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскільки відповідач, на підставі поданих позивачем документів мав можливість визначити ціну товарів за основним методом, відмова у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу, носять протиправний характер.

Таким чином, позовна вимога щодо визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA504000/2019/000067/2, є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

В той же час, така вимога як зобов’язання Митниці скласти та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення Товариству надмірно сплаченого мита в сумі 5 252,18 грн. і ПДВ в розмірі 21 240,93 грн. за митною декларацією UA504170/2019/000957, не може бути задоволена з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно із ст. 301 ч. 1 і 3 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як визначено Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18 липня 2017 р. № 643 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2017 р. за № 976/30844 (далі - Порядок № 643), повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності). Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.

Доказів того, що для повернення надміру сплачених митних платежів, він подавав до відповідача заяву, як це передбачено вимогами Порядку № 643, позивач суду не надав.

Відсутність такої заяви з боку позивача, унеможливлює розгляд відповідачем питання про складення відповідного висновку, а тому покладення на відповідача обов’язку скласти і подати висновок, без попереднього подання позивачем заяви, суперечитиме законодавчо встановленому порядку повернення надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно до ст. 139 ч. 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 3 842,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1178 від 4 лютого 2019 р. (а. с. 4), в тому числі за немайнові вимоги 1 921,0 грн. і за майнові вимоги також в сумі 1 921,0 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд присуджує позивачу 1 921,0 грн. судового збору, які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025, ЄДРПОУ 31764816) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA504000/2019/000067/2, прийняте від 25 січня 2019 р. Миколаївською митницею ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431).

3. У задоволенні позовної вимоги про зобов’язання Миколаївську митницю ДФС скласти та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" надмірно сплаченого мита в сумі 5 252,18 грн. і податку на додану вартість в розмірі 21 240,93 грн., за митною декларацією UA504170/2019/000957 від 23 січня 2018 р., відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025, ЄДРПОУ 31764816) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 921,0 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз