Рішення № 81362134, 23.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 р. справа № 400/251/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,56507

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135,01135

про:визнання протиправною та скасування постанови від 10.01.2019 № 056828,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі-відповідач) про визнання протиправною та скасувати постанову №056828 від 10.01.2019 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не є вже суб'єктом господарювання, оскільки припинив свою підприємницьку діяльність, а тому до нього не може бути застосований адміністративно-господарський штраф.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки спірна постанова є правомірною, адже під час здійснення габаритно-вагового контролю було виявлено перевищення вагових обмежень.

Ухвалою від 04.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

07.12.2018 року працівниками управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області А/Д М-14 "Одеса - Мелітополь - Новоазовськ" проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, транспортного засобу марки Renault Magnum 440, номерний знак НОМЕР_1, причіп Fliegl DHK-350 д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1.

В ході проведення перевірки працівниками управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області виявлено порушення абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України " Про автомобільний транспорт": надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 цього Закону, а саме: дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами України.

Постановою Управління Укртансбезпеки у Миколаївській області №056828 від 10.01.2019 року за порушення законодавства України про автомобільний транспорт до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. до ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто, суб'єктом юридичної відповідальності за ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

Згідно статті 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує.

Згідно накладної, яка міститься в матеріалах справи перевізником було приватне підприємство "Активбудсервіс", а не позивач (а. с. 42-заворот).

За таких обставин, оскільки позивач не був перевізником, який рухався з перевищенням габаритно-вагових параметрів, складення саме відносно нього розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовій збір розподіляється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як визначено ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 768,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0.0.1267103229.1 від 14.02.2019 р. (а. с. 16), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати, до яких входить правнича допомога та надав докази понесення витрат на правничу допомогу, а саме ордер, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанцію до прибуткового ордера від 23.01.2019 р. про сплату 1500 грн. за правничу допомогу.

За правилами ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд знаходить заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу співмірними із виконаною представником позивача роботою, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд присуджує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,Вознесенськ,Миколаївська область,56507 НОМЕР_3) до Державна служба України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135 39816845) задовольнити.

2. Визнання протиправною та скасувати постанову Управління Укратрансбезпеки у Миколаївській №056828 від 10.01.2019 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56507, ідентифікаційний код НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 768,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз