Ухвала суду № 81359608, 22.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19075/17

н/п 2/640/198/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

"22" квітня 2019 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря - Бломберус С.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/19075/17 за позовом ТОВ «Крона-Компані» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості договором оренди приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 року ТОВ «Крона-Компані» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу договором оренди приміщення у сумі 87 128 грн. 85 коп., судовий збір 1600 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2017 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі; призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні вирішується питання про предметну юрисдикцію розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача зазначила, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки справді відповідач був ФОП, однак відповідач припинив свій статус як підприємця, у зв’язку з цим Господарський суд Харківської області 05.07.2017 закрив провадження по справі, тому позивач і звернувся до суду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача щодо питання виду судочинства за цим спором поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за договором оренди №А31-7/Х-1 від 18.07.2016 у сумі 87 128 грн. 85 коп., укладеного між ТОВ «Крона-Компані» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Таким чином, між суб’єктами господарюванню (ТОВ та ФОП) виникли господарські відносини щодо оренди приміщень, яка виникла на підставі договору оренди №А31-7/Х-1 від 18.07.2016.

З ухвали господарського суду Харківської області від 05.07.2017 року (справа №922/1709/17) вбачається, що цей перебував на розгляді господарського суду, і позивач звернувся до господарського суду з цим позовом в травні 2017 року. Однак, 05.07.2017 провадження у справі №922/1709/17 було припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки 09.06.2017 року державним реєстратором внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.11.2017 та на 22.04.2019 року, проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про що внесено 02.11.2017 року запис 2 480 000 0000 202197.

До суду з цим позовом позивач звернувся 04.12.2017 року.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 12 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017 року), справи, у яких сторонами є громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами. Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Таким чином, враховуючи, що спір виник між господарюючими суб’єктами, і відповідач з 02.11.2017 року є фізичною собою підприємцем, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, враховуючи, що на час звернення позивача до суду 04.12.2017 року з цим позовом відповідач має статус суб’єкта господарювання.

По-друге, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року) господарський суд припиняв провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У відповіді на відзив представник позивача, посилаючись на п. 14 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», зазначила, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 14 вказаної постанови ВССУ від 01.03.2013 року №3, оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності. Після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також, Верховним Судом України у постанові від 09.08.2017р. у справі №3-788гс17 зроблено правовий висновок згідно з яким, встановлено, що підставою звернення з позовом до суду, на думку позивача, є невиконання суб’єктом підприємницької діяльності зобов’язання за договорами оренди обладнання. Тобто між сторонами виник спір, пов’язаний з виконанням умов господарського договору, який згідно зі статтею 12 ГПК підвідомчий господарським судам. Зокрема, відповідно до статей 51, 52, 598–609 ЦК, статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” однією з особливостей підстав припинення зобов’язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Зі змісту наведених норм убачається, що основне зобов’язання за договорами оренди обладнання не припинилося, тому немає підстав для припинення провадження у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі №6-125цс13. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву було направлено до суду 29 вересня 2016 року, 03 жовтня 2016 року справу було порушено, про що суд виніс ухвалу. Отже, на час вирішення питання про порушення справи стосовно ФОП ОСОБА_2 судом встановлено, що він належним чином зареєстрований в Реєстрі. Відповідно до витягу із Реєстру державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача було здійснено 18 жовтня 2016 року. У разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, – припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду. З огляду на викладене суд першої інстанції, з висновками якого погодилися апеляційний і касаційний суди, дійшов помилкового висновку про те, що у цій справі втрата фізичною особою статусу суб’єкта господарювання відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК є правовою підставою для припинення провадження у справі.

З ухвали господарського суду Харківської області від 05.07.2017 року (справа №922/1709/17) вбачається, що позивач звернувся до господарського суду з позовом в травні 2017 року, ухвалою суду від 29.05.2017 року прийнято позов до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду; а реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача було здійснено 09.06.2017, тобто після порушення господарським судом провадження у справі №922/1709/17. Таким чином, відповідна зміна статусу відповідача відбулася після порушення провадження у справі, тому вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції господарського суду.

Аналогічної правової позиції дотримується і ОСОБА_4 Верховного Суду (пункт 31 Постанови від 05.06.2018 року у справі №338/180/17, провадження №14-144цс18), згідно з якою, ОСОБА_4 вважає, що фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову [до господарського суду] втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд повідомляє позивачеві, що ця справа має бути розглянута за правилами господарського судочинства.

При цьому, навіть враховуючи, що представник позивача зазначав про необхідність розгляду справи в порядку цивільного судочинства, а представник відповідача поклався на розсуд суду, то згідно з ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 19, 255, 256, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі №640/19075/17 за позовом ТОВ «Крона-Компані» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості договором оренди приміщення – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повідомити позивачеві, що цей спір має бути розглянутий за правилами господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 23.04.2019 року.

Головуючий –