Рішення № 81349934, 04.04.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3455/18

Провадження № 2/309/542/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О. Я.

при секретарі Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідно до укладеного договору №MKXRRC03210005 від 02.06.2008 року отримала кредит у розмірі 8613,45 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

АТ КБ «Приват банк» свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивачем зазначено, що відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Позивач вважає, що відповідачка станом на 08.11.2018 року має заборгованість в сумі 24937,89 грн., з яких: 268,15 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1516,02 грн. - відсотки за користування кредитом; 10591, 78 грн. – пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 641,74 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник відповідачки ОСОБА_2 подав відзив на позов. В обґрунтування заперечень зазначив, що між ЗАТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKXRRC03210005 від 02.06.2008 року за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 8613,45 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Кінцевий термін погашення кредиту – 02.06.2010 року. Станом на 2012 рік заборгованість за даним договором становила 4247,68 грн., яку відповідачка повністю погасила 07.05.2012 року, що стверджується квитанцією № 07052012145744 від 07.05.2012 року. Враховуючи те, що остання сплата заборгованості за кредитним договором №MKXRRC03210005 від 02.06.2008 року здійснена 07.05.2012 року, строк позовної давності, відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, сплив 07.05.2015 року. Представник позивача АТ КБ «Приват банк» звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором 30.11.2018 року - через три роки після спливу строку позовної давності. Представник відповідачки ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі та стягнути із АТ КБ «Приват банк» на користь відповідачки витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1600 гривень.

15.02.2019 року представником позивача АТ КБ «Приват Банк» надіслано на адресу суду відповідь на відзив, де АТ КБ «Приват Банк» заперечив твердження представника відповідача ОСОБА_2 про повне погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором №MKXRRC03210005 від 02.06.2008 року та пропуск представником позивача строку позовної давності для звернення до суду із позовом. Представник ОСОБА_3 просила задоволити

В судове засідання 04.04.2019 року сторони не з’явилися. До суду подано заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Розгляд справи проведено у відсутності сторін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 02.06.2008 року між ЗАТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKXRRC03210005 згідно якого банк надав позичальнику строковий кредит в розмірі 8613,49 грн. на строк 24 місяці з 02.06.2008 року по 02.06.2010 року включно на придбання певних товарів, а також у розмірі 330,49 грн. на сплату страхового платежу зі сплатою за користування за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 753 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 137,82 грн. в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії зазначені в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка Стандарт» строки (а.с.9).

АТ КБ "Приватбанк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідачка отримала кредит згідно заяви – анкети від 02.06.2008 року.

У позові представник позивача посилається на те, що відповідачка ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором №MKXRRC03210005 від 02.06.2008 року не виконала, у зв’язку із чим станом на 08.11.2018 року має заборгованість в сумі 24937,89 грн., з яких: 268,15 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1516,02 грн. - відсотки за користування кредитом; 10591, 78 грн. – пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 641,74 грн. – штраф (процентна складова).

Представник відповідачки ОСОБА_2 просив застосувати до даних правовідносин строк позовної давності у три роки. Вважає, що позивачем пропущено трьохрічний строк позовної давності, оскільки строк дії кредитного договору 24 місяці - з 02.06.2008 року по 02.06.2010 року включно, останній платіж відповідачка ОСОБА_1 сплатила 07.05.2012 року.

Суд оцінює заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності у три роки як таку, що підлягає до задоволення, оскільки Умови надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка Стандарт» згідно з якими у п.5.5 строк позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів встановлено 5 років, відповідачкою ОСОБА_1 не підписувались і інших відомостей про спеціальну позовну давність на день укладення договору позивачем не представлено.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідачка отримала кредит згідно заяви позичальника від 02.06.2008 року, а в Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка Стандарт», які є типовими, не конкретизовано щодо особи відповідача, нема підпису відповідачки ОСОБА_1 про ознайомлення із ними.

За таких обставин суд констатує, що строк позовної давності до даних правовідносин загальний, визначений ст. 257 ЦПК України – 3 роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до ч.3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, і відповідач просить застосувати наслідки спливу такого строку, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Представником відповідачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги від 14.01.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, акт виконаних робіт від 15.01.2019 року, як підтвердження розміру витрат в розмірі 1600 грн. понесених відповідачкою ОСОБА_1 на правову допомогу.

За наведених обставин, витрати на правову допомогу, понесені відповідачкою витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 141, 210, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 253, 256, 258, 261, 266, 267 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити АТ КБ «Приват банк» у задоволенні позову про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват банк» заборгованості за кредитним договором №MKXRRC03210005 від 02.06.2008 року в розмірі 24937, 89 грн.

Стягнути із АТ КБ «Приват банк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № 29092829003111) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1600 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_4