Постанова № 8132404, 04.03.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року № 4562/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Яворського І. О., Любашевського В. П.,

при секретарі судового засідання Козирі В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року в справі за позовом малого приватного підприємства фірми «Промсервіс» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

15 жовтня 2008 року, Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву малого приватного підприємства фірми «Промсервіс» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001431742/1/17-123 від 14 липня 2008 року на суму 19041 грн. 79 коп., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001292343 від 13 червня 2008 року на суму 1233 грн. 70 коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001302343 від 13 червня 2008 року на сум 680 грн.

Позовні вимоги малого приватного підприємства фірми «Промсервіс» обґрунтовано тим, що актом перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001431742/1/17-123 від 14 липня 2008 року, безпідставно встановлено неутримання і неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а саме, помилково зроблено висновок про неправомірне застосування податкової соціальної пільги до нарахованого місячного оподатковуваного доходу працівника у місяці його звільнення, необґрунтовано встановлено факт відшкодування витрат, понесених працівником для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок юридичної особи, без додавання оригіналів документів, що підтверджують здійснення таких витрат, неправомірно включено до об'єкту оподаткування ПДФО сум страхових виплат сплачених на користь працівників підприємства, згідно договорів медичного страхування працівників. Крім того, з порушенням чинного законодавства винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року № 1001292343 та № 1001302343, оскільки штрафні санкції застосовані після закінчення строків передбачених Господарським кодексом України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року позов задоволено частково . Визнано нечинними рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001292343 та № 1001302343 від 13 червня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0001431742/1/17-123 від 14 липня 2008 року відповідач діяв на підставі та у відповідності до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Щодо рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001292343 та № 1001302343 від 13 червня 2008 року, то такі прийнято після закінчення строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Державною податковою інспекцією в м. Рівне, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що актом перевірки встановлено факти вчинення порушень 23 жовтня 2007 року, 19 листопада 2007 року, 17 грудня 2007 року та 24 грудня 2007 року, а тому, 13 червня 2008 року фінансові санкції за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовано в межах строків передбачених ст. 250 Господарського кодексу України. Крім того, під час розгляду справи, представником позивача визнано порушення, встановлені в ході перевірки проведеної відповідачем, щодо невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків та незабезпечення зберігання фіскальних чеків в книзі обліку розрахункових операцій.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001431742/1/17-123 від 14 липня 2008 року, суд першої інстанції дійшов до висновку, що таке прийнято на підставі та у відповідності до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», прав та свобод позивача при прийнятті даного повідомлення-рішення відповідачем порушено не було, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним та належним чином обґрунтованим.

Водночас, актом перевірки № 711/23-100/13981123 від 09 червня 2008 року встановлено наступні порушення:

невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків та незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, внаслідок чого прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року № 1001302343 з посиланням на п. 9 ст. 3, п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким нараховано штрафні санкцій в сумі 680 грн.;

порушення норм, передбачених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, щодо встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, внаслідок чого прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року № 1001292343.

На думку суду першої інстанції, приймаючи 13 червня 2008 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001302343 та № 1001292343 відповідачем допущено порушення строків застосування адміністративно-господарських санкцій передбачених ст. 250 Господарського кодексу України, а тому, вказані рішення слід визнати нечинними.

Однак, на переконання колегії суддів, такий висновок суду першої інстанції частково відповідає нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф.

Частиною 1 ст. 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлено ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якою, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З наявного в матеріалах справи Акту про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства малого приватного підприємства фірми «Промсервіс» № 711/23-100/13981123 від 09 червня 2008 року вбачається, що згідно бухгалтерських документів, а саме: оборотно-сальдової відомості по рахунку 372 "підзвітні особи", головної книги (по Дт 372 рах.), касових книг, авансових звітів, прибуткових та видаткових касових ордерів, вибірковою перевіркою встановлено перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів в сумі 4934,81 грн., чим порушено п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме:

1. Підзвітна особа ОСОБА_1 отримує 13.06.2006 р. на відрядження кошти в сумі 900 грн. Повернувшись з відрядження ОСОБА_1 16.06.2006р. відзвітовується за отримані під звіт кошти (ав.зв від 16.06.2006р. № 102) не на повну суму, сума становить 895 грн., решту коштів 5,00 грн. відзвітовується (ав.зв від 20.06.2006р. № 107), тобто сума коштів на яку нараховується фінансова санкція за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки становить 5 грн.

2. Підзвітна особа ОСОБА_2 отримує 17.08.2006р. (на 17.08.06р. сальдо Кт 12,30 грн.) на господарчі витрати кошти в сумі 16,40 грн. за які відзвітовується ав.зв. від 12.09.2006р. № 157 на суму 2,05 грн. та ав. зв. від 14.09.06р. № 163 на суму 2,05 грн., тобто сума коштів на яку нараховується фінансова санкція за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки становить 4,10 грн.

3. Підзвітна особа ОСОБА_3 отримує 17.12.2007р. на господарчі витрати кошти в сумі 249,51 грн. за які відзвітовується ав.зв від 24.12.2007р. № 354 на суму 98,37 грн., ав. зв. № 356 від 26.12.2007р. на суму 178,50 грн. тобто сума коштів на яку нараховується фінансова санкція за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки становить 249,51 грн. 4. Авансовий звіт про використання коштів, наданих під звіт ОСОБА_3 № 303 від 23.10.2007р. в сумі 860,00 грн. не підтверджено оригіналом документа про використання коштів, таким чином встановлено невідзвітування виданих коштів під звіт ОСОБА_3 Згідно п. 2.11 вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою правління Національного банку України 15.12.2004 № 637, видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт готівкові кошти, про те перевіркою встановлено, що підзвітна особа ОСОБА_3 маючи невідзвітовані кошти (тобто заборгованість на 23.10.2007р. Дт 860,00грн), отримує ще кошти під звіт в сумі 3816,20 грн.,(19.11.2007р. - 1223,32 грн.,17.12.2007р. - 2592,88 грн.). Таким чином, сума коштів, на яку нараховується фінансова санкція за невідзвітування коштів виданих під звіт та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів становить 4676,20 грн. Аналізуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року № 1001292343 прийняте відповідачем в межах встановлених ст. 250 Господарського кодексу України строків, а тому підстави для визнання його нечинним відсутні. Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року № 1001302343, то колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта, як на підставу правомірності своїх дій, визнання представником позивача, в ході розгляду справи, порушень за які застосовано дані санкції, оскільки такі, як вірно встановлено судом першої інстанції, застосовано з порушенням передбачених ст. 250 Господарського кодексу України строків. Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її частково спростовують. Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне задовольнити частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року в справі № 2а-4933/08/1770 скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов малого приватного підприємства фірми «Промсервіс» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001302343 від 13 червня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

В. П. Любашевський

Постанову складено в повному обсязі 02 лютого 2010 року