Ухвала суду № 81311402, 22.04.2019, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/58/19

Провадження № 2/327/39/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

22.04.2019 року смт.Розівка

Суддя Розівського районного суду Запорізької області Антіпова Т.А., розглянувши матеріали цивільної справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Розівського районного суду Запорізької області перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої звернулась її представник - адвокат ОСОБА_3, до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (справа № 327/58/19, провадження № 2/327/39/2019).

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, відповідно до положень ст. 193 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до приписів ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про можливість прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, суд дійшов висновку щодо залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 без руху, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пунктів 3, 4, 5 та 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Всупереч викладеному, зустрічна позовна заява не містить визначення ціни позову; не наведений обґрунтований розрахунок суми, який позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ОСОБА_2 та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, хоча позивач і зазначає у тексті зустрічного позову щодо наміру подання клопотання про проведення оцінки спірної квартири.

Також, як вбачається із змісту зустрічного позову, квартира АДРЕСА_1, яка є предметом зустрічного позову про поділ майна подружжя, була придбана відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально 23.10.2009 року, номер запису 1444.

Проте, всупереч положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), не додає оригінал (або належним чином засвідчену копію) даного Договору, як і не додає відомостей щодо осіб, які зареєстровані та фактично мешкають у даній квартирі.

Окрім цього, у відповідності до п.п.4 та 22 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст.119 ЦПК України повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК України. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України (надалі за текстом СК України) та ст. 372 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно із ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. ст. 69, 70, 71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено між ними домовленістю. Майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Так, позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_1, визначаючи спосіб захисту цивільного права, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію 1/2 вартості квартири АДРЕСА_2 у розмірі 14 182,00 грн., при цьому є незрозумілим, з якої вартості розрахована ця сума, чи є вона дійсна на час розгляду справи та якими доказами це підтверджується.

Окрім цього, позивачем за зустрічним позовом в прохальній частині зустрічного позову не ставиться питання про визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя; визнання за ним права спільної сумісної власності на спірне майно, внаслідок чого у нього виникає право визнання права власності на 1/2 частку з такого майна в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя (отримання компенсації за 1/2 частку такого майна), та, окрім цього, позивачем не ставиться позовна вимога щодо припинення права спільної сумісної власності колишнього подружжя на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись статтею 185, 193, 194 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за зустрічним позовом.

Надати позивачеві за зустрічним позовом строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, зустрічна позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.А. Антіпова