Ухвала суду № 81309975, 19.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1698/19

2/206/677/19

УХВАЛА

19 квітня 2019 року у місті Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Сухорукова А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», Державного реєстратора Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису в реєстрі права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ

11.04.2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису в реєстрі права власності на нерухоме майно було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

19 квітня 2019 року в межах даної цивільної справи, позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитованим суб’єктам; державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заява про забезпечення позову обґрунтованим тим, що відповідачем державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_2, в порушення вимог ч. З ст. 37 Закону України «Про іпотеку», було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності відповідача ПАТ «УКРСОЦБАНК» на предмет іпотеки, за умови фактичної відсутності інформації, даних та відомостей про розмір безспірної заборгованості Позичальника та фактичну вартість предмету іпотеки, за якою відбулось задоволення вимог Іпотекодержателя у позасудовому порядку. Реєстрація була вчинена з чисельними порушеннями законодавства, у його квартирі не було ні представників банку, ні суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки для подальшого набуття банком права власності на майно, що є порушенням процедури, встановленої Законом України «Про іпотеку». Також у Інформаційній довідці відсутні відомості про розмір заборгованості Позичальника та про її безспірність, в рахунок погашення якої було здійснено задоволення вимог банку, що є також порушенням процедури, встановленої Законом України «Про іпотеку». Порушуючи вищевказані правові норми, відповідачі у незаконний спосіб та в порушення його прав застосували «схему обходу» мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, чим фактично позбавили його законного права власності на житлову нерухомість, що є не припустимим. В той же час, існує пряма загроза вчинення Акціонерним товариством «УКРСОЦБАНК» неправомірних дій щодо подальшого відчуження зазначеної житлової квартири третім особам. Невжиття вказаного заходу забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є велика ймовірність її подальшого продажу банком іншій особі, у зв’язку з чим він буде вимушений нести додаткові витрати, окремо оскаржувати та визнавати недійсними наступні договори купівлі-продажу його квартири, яка відчужена банком незаконно.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено судам, що розглядаючи таку заяву суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, враховуючи вимоги ч.2 ст. 149, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, з'ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову та співмірність із заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви в повному обсясі.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає достатнім застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитованим суб’єктам; державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, суд не знаходить підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки підстав, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України відносно позивача не існує.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити суб’єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитованим суб’єктам; державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності Акціонерному товариству «УКРСОЦБАНК» (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1710270912101, номер запису про право власності 29229687).

Ухвалу для виконання направити державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, у відповідності до приписів пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Сухоруков