Постанова № 81285750, 15.04.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3174/18

Провадження № 1-кп/362/122/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Кострубіцької Т.М.,

прокурора – Гайдука М.В.,

потерпілого – ОСОБА_1,

обвинуваченої – ОСОБА_2,

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Василькова Київської області матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014110140000432 від 14.04.2014 р. за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається із обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме, в тому, що 13.04.2014 р. близько 19 год. 30 хв., керуючи власним, технічно справним автомобілем марки «Mazda-3», державний № НОМЕР_1, та рухаючись на ньому по вул.1 Травня в с.Плесецьке Васильківського району Київської області, під час руху навпроти буд.74, порушила вимоги п.п.1.5, 2.3 «б», 10.1 та 10.4 ПДР України, а саме, не будучи уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну та при зміні напрямку руху, у зв’язку з чим, при виконанні маневру повороту ліворуч, не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не надавши дорогу попутному транспортному засобу, почала змінювати напрямок свого руху ліворуч, внаслідок чого, допустила зіткнення з мотоциклом «Jawa-350», державний № 06-17 КХГ, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку, виконуючи маневр випередження, створила своїми діями небезпеку для руху, загрозу життю та здоров’ю водія мотоциклу.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, у водія мотоцикла «Jawa-350» ОСОБА_1, згідно висновку експерта № 235 м/д від 25.06.2014 р. мали місце: забій правого колінного суставу та правої гомілки, внутрішньосуставний перелом правої великоберцевої кістки зі зміщенням уламків, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_2 до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав прокурора, просив призначити справу до розгляду.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3, в підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене ним письмове клопотання від 19.10.2018 р. про повернення обвинувального акту прокурору через те, що, на його думку, офіційне обвинувачення ОСОБА_2 фактично не висунуте через не належне надання, складеного, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, обвинувального акту.

Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що з моменту дорожньо-транспортної пригоди минуло понад 4 роки, у зв’язку з чим закінчилися всі можливі процесуальні строки, а тому обвинувальний акт, спрямований до суду, не може бути належним процесуальним документом через його складання за межами процесуальних строків досудового розслідування, тобто з порушенням вимог КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання.

Прокурор просив відмовити у задоволенні заявленого захисником клопотання, та наполягав на призначенні справи до розгляду, оскільки вважає це затягуванням процесу.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору з наступних підстав.

Відповідно до положень п.п.3 і 5 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Згідно з положеннями п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості – виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до положень ч.3 ст.42 КПК України, обвинувачений має право, зокрема, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення.

Як вбачається з положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню, ОСОБА_2 повідомлена про підозру 25.06.2014 р., та протягом часу з дня складення обвинувального акту 13.09.2017 р. до його направлення 02.11.2017 р. до суду, жодні процесуальні дії, в тому числі, продовження строків досудового слідства у справі не відбувалися.

Окрім цього, виклад та формулювання обвинувачення є неконкретним та незрозумілим – в обвинувальному акті не зазначено по якій саме смузі дороги рухалася ОСОБА_2, не вказано, скільки смуг мала проїзна частина, та по якій з них рухався мотоцикл, не визначений механізм дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі, ким із учасників дорожнього руху був виконаний маневр випередження.

Приймаючи рішення, суд також виходить з того, що обвинувальні акти по зазначеному кримінальному провадженню Васильківським міськрайонним судом Київської області 07.11.2016 р., 12.04.2017 р. та 14.03.2018 р., тричі поверталися прокуророві у зв’язку з виявленими порушення кримінально-процесуального законодавства, які фактично до теперішнього часу залишаються не усунутими, в тому числі, щодо визначення вимог Правил дорожнього руху до порушення яких причетна підозрювана.

Крім того, суд також враховує положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «ОСОБА_3 проти Росії» від 09.10.2008 р. звернув увагу на вказівку у тексті пп. «а» п.3 ст.6 Конвенції щодо необхідності приділяти особливу увагу роз’ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (п.79 рішення у справі «Камасінскі проти Автсрії» від 19.12.1989 р.).

Також, Європейський суд з прав людини вказує про необхідність аналізувати положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (п.52 рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25 березня 1999 року; п.58 рішення у справі «Матточіа проти Італії» від 5 липня 2000 року; п.34 рішення у справі «І. Н. та інші проти Австрії» від 20.04.2006 р.).

Крім того, Європейський суд з прав людини вказує про необхідність оцінювати справедливість під час провадження у справі, беручи до уваги розгляд справи в цілому (п.47 рішення у справі «Даллос проти Угорщини» від 01.03.2001 р.). Також вказує на необхідність дотримання права бути поінформованим про характер і причини обвинувачення, що має розглядатися у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «а» п.3 ст.6 Конвенції (п.54 рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25.03.1999 р. та п.47 рішення у справі «Даллос проти Угорщини» від 01.03.2001 р.).

Таким чином, суд вважає, що наведені обставини свідчать про наявність суперечливих відомостей викладених в обвинувальному акті, його неповноту, що унеможливлює призначення судового розгляду даного провадження, у зв'язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору, оскільки іншим шляхом усунути недоліки, наявні в обвинувальному акті, неможливо.

Керуючись ст.ст. 314, 369, 376, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014110140000432 від 14.04.2014 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, прокурору Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області для виконання вимог КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Кравченко Л.М.