Рішення № 81263317, 12.04.2019, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/863/18

Провадження № 2-а/386/9/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №3637/20500/18 від 25.07.2018,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 28.08.2018 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №3637/20500/18 від 25.07.2018. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 липня 2018 року відповідачем було складено постанову у справі про порушення митних правил №3637/20500/18, відповідно до змісту якої позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Зазначив, що позивач з 12.07.2017 перебуває у ОСОБА_4, про що знав відповідач, оскаржувану постанову він отримав поштою лише 08.08.2018. Пояснює, що 12 липня 2018 року у зоні митного поста "Ягодин" ОСОБА_3 митниці ДФС України по смузі руху «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «ВМW» р.н. "РO825РG", яким керував позивач в напрямку з України до ОСОБА_4. Державною митною службою України було виявлено, що позивачем пропущено строк транзитного перебування на території України зазначеного автомобіля, який в'їхав в Україну 13.11.2017 о 00 год. 59 хв. з ОСОБА_4 та складено протокол про порушення митних правил №3637/20500/18 від 12.07.2018. Представник вказує, що автомобіль, який був ввезений позивачем на територію України внаслідок несправності двигуна внутрішнього згорання попередньо був транспортований 15.11.2017 для ремонту на станцію технічного обслуговування ФОП ОСОБА_5, що розташований у м. Києві по вулиці Верховинна, буд. 22/12. В ході діагностики було встановлено несправність двигуна і необхідність демонтажу, розбирання та заміни запчастин на двигун, що додатково потребувало часу для їх пошуку та підгонки на місті. Дана несправність автомобіля є вкрай суттєвою, оскільки самостійно автомобіль не міг рухатись, що і перешкоджало позивачу своєчасно, тобто протягом 10 діб вивезти його за межі митної території, так-як ця несправність по суті унеможливила рух транспортного засобу. Позивачу довелося залишити свій транспортний засіб на СТО ФОП ОСОБА_5, а терміни ремонту не могли бути відомі, ні СТО, ні позивачу, що могло зайняти від кількох днів до кількох місяців, тижнів. Фактично автомобіль був у ремонті з 15.11.2017 по 12.07.2018. Після отримання відремонтованого автомобіля 12.07.2018 позивач відразу вивіз зазначений автомобіль за межі митної території, де незважаючи на надані всі необхідні документи, які свідчать про неможливість своєчасно виконати вимоги митного законодавства, а саме: характер поломки автомобіля і обставини, які підтверджені документально, є обґрунтуванням непереборної сили, які не залежалий від позивача. Однак відповідач незважаючи на всі зібрані і надані документи, протиправно склав протокол. Звертає увагу, що позивач є учасником бойових дій, на початку антитерористичної операції на сході пішов добровольцем захищати державу, де потрапив у полон під час намагання його підрозділом БСП «Донбас» звільнити м. Ілловайськ та перебував у полоні з 29.08.2014 по 26.12.2014.

Також представник позивача зазначає, що у оскаржуваній постанові чомусь навмисно вказують неправдиві дані щодо повідомлення його про час, місце та дату розгляду справи, що не відповідає дійсності, так як позивач 12.07.2018 виїхав за межі країни до ОСОБА_4 і до України не повернувся, так-як був працевлаштований у зазначеній країні до сьогоднішнього дня, а протокол надійшов за його місцем реєстрації лише 06.07.2018. Щодо несвоєчасного повідомлення про неможливість виконати вимоги митного законодавства, тобто вивезти зазначений автомобіль за межі митної території України, як вказано у протоколі, не передбачено чинним законодавством. Більш того, позивач повідомляв відповідача про неможливість вивезти за межі митного контролю України зазначений автомобіль ще у березні 2018 року, коли виїжджав до ОСОБА_4 та у червні 2018 року, коли повернувся з ОСОБА_4. Саме під час проходження митного контролю, як у лютому так і в червні 2018 року співробітники зазначеної митниці намагались на нього скласти протокол, позивач не заперечував, так як планував їх дії оскаржити у суді, тому що мав документи про перебування автомобіля на станції технічного обслуговування, але ознайомившись з документами посадові особи не стали складати адміністративний протокол, більш того - повідомили, які ще потрібні документи для безперешкодного вивезення за межі митної території України автомобіля. Представник позивача вказує, що ч. 1 ст. 460 МК України передбачено випадки звільнення осіб від відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ч. 3 ст. 469, ст. 470, ч. 3 ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, якими є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, тоді як позивач порушив строки транзитного перевезення автомобіля без умислу, а внаслідок непереборної сили, таким чином оскаржувана постанова винесена відповідачем без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи, не з'ясовано та не встановлено, що в діях позивача є ознаки проступку. У зв'язку з наведеним, представник позивача просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3637/20500/18 від 25.07.2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в частині накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

27 лютого 2019 року в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач 09.04.2019 подав до суду відзив на позов, в якому позов не визнав та зазначив, що вважає його повністю безпідставним, відповідачем правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_2, в діях якого у справі про порушення митних правил встановлено ознаки порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України. Постанова в справі про порушення митних правил винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, адміністративне стягнення накладено в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України. Вказав, що 12.07.2018 приблизно о 22 годині 55 хвилин з України до ОСОБА_4 по смузі «зелений коридор» в зону митного контролю м/п «Яготин» ОСОБА_3 митниці ДФС заїхав ОСОБА_2 автомобілем марки «BMW 316» реєстраційний номер «PO825PG». Під час здійснення митного контролю та перевірки інформації в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС було встановлено, що 13.11.2017 ОСОБА_2 було ввезено цей автомобіль в митному режимі «транзит» по «зеленому коридору» через м/п Чернігівської митниці ДФС на митну територію України. Відповідно до ч. 1 ст. 95 МК України встановлені строки для транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб, у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб. Таким чином, позивач перевищив встановлений законом строк транзитного перевезення зазначеного автомобіля більше ніж на 10 діб, що було встановлено на митному посту «Яготин» ОСОБА_3 митниці ДФС. По даному факту посадовою особою ОСОБА_3 митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил від 12.07.20018 №3637/20500/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, а розгляд справи було призначено на 25.07.2018 на 10 годину 00 хвилин за адресою ОСОБА_3 митниці ДФС: с. Римачі Любомського району Волинської області. Відповідач зазначив, що старший державний інспектор вручив протокол про порушення митних правил, де позивач особисто підписався, тобто особисто був повідомлений про час та дату розгляду справи, при цьому в поясненні міститься особистий підпис позивача та в протоколі №3637/20500/18 від 12.07.2018 зазначено «…доповнення додаю, зауважень не має…». Відповідач звертає увагу суду, що згідно ч. 1 ст. 192 МК України перевізник зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення товарів та недопущення будь-якого використання та терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Таким чином невжиття позивачем перерахованих заходів свідчить про неналежне виконання обов’язків взятих на себе у зв’язку з транзитом автомобіля. Відповідач вказав, що враховуючи відсутність будь-яких повідомлень, клопотань, листів чи заяв від позивача, зважаючи на належне повідомлення останнього про дату та час розгляду справи про порушення митних правил, у відповідності до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за дане правопорушення у випадку якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Оскільки позивач на розгляд не прибув, вона була розглянута без його участі. Копію постанови від 25.07.2018 було направлено позивачу 26.07.2018 супровідним листом №ФОП-9766/20/03-70-20-03. Відповідач вважає, що ним вчинено усіх можливих дій для з’ясування фактів та обставин, що мали значення при визначенні міри відповідальності позивача за порушення митних правил. При цьому, відповідачем було вжито всі можливі заходи для забезпечення всіх процесуальних прав позивача, передбачених ст. 498 МК України. Тому відповідач вважає, що твердження позивача про грубе порушення відповідачем його прав є безпідставними та спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи про порушення митних правил. Відповідачем адміністративне стягнення накладено в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 467 МК України. Ч. 1 ст. 460 МК України чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил, а саме: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб і видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України від 02.12.1997 №671\97 і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин в Україні. Відповідач зазначив, що жодних доказів того, що зазначений транспортний засіб потребував ремонту в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, позивачем не було надано. При цьому, ФОП «ОСОБА_5П.» не є особою, уповноваженою на зазначення обставин непереборної сили. Отже, ремонт транспортного засобу не міг завадити позивачу вивезти зазначений автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад на лафеті, шляхом буксирування та за допомогою іншого транспортного засобу). Разом з тим, позивачем не було надано жодних документів, які підтверджували б факт обставин непереборної сили або аварії чи протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. Фактично автомобіль перебував на території 241 день з 13.11.2017 по 12.07.2018, хоча відповідно до ч. 1 ст. 95 МК України встановлені строки для транзитних перевезень для автомобільного транспорту 10 діб, тобто покинути територію України даний транспортний засіб мав 23.11.2017. У зв’язку з наведеним, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

10 квітня 2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вважає, що у відзиві відповідача не спростовані твердження позивача щодо незаконності їх дій та обґрунтувань і доказів, які долучені до матеріалів справи, відзив ґрунтується не на доказах, а лише на припущеннях, що є не припустимим з боку органу державної влади. Представник позивача зазначає, що повідомлення про дату і місце розгляду протоколу про порушення митного законодавства, позивач дійсно знав, однак на той час перебував за кордоном у ОСОБА_4 і не мав можливості прибути, він надав всі необхідні документи та пояснення, в якому висловив заперечення щодо складання протоколу. Відповідач про притягнення позивача до адміністративної відповідальності направив звичайним листом і не зміг підтвердити про його вручення, крім супровідних листів. Вказує, що тлумачення законів покладено виключно на Конституційний Суд України, а не на Верховний суд України, окрема думка судді Верховного суду не є панацеєю та законом, це лише припущення. 22.11.2017 відповідач не дав позивачу дозвіл на вивезення автомобіля евакуатором, оскільки під час руху автомобіль зламався і самостійно рухатись не міг та повідомив, що позивач має спочатку відремонтувати автомобіль і лише потім виганяти за межі країни, відповідач власноруч написав, які документи потрібні з метою уникнення порушення митного законодавства, однак не запропонував написати письмову заяву щодо обставин непереборної сили вивезення автомобіля за межі України. Представник позивача вказав, що у 2018 до складання протоколу, автомобіль перебував на ремонті, позивач виїжджав до ОСОБА_4, працівники митниці відмовились отримати від позивача довідку та заяву про перебування автомобіля на ремонті, повідомили, що всі необхідні документи позивач має надати лише після закінчення ремонту та вивезення автомобіля. Відповідно до митного законодавства не визначено строку надання повідомлення про непереборну силу, яка перешкоджає своєчасному вивезенню транзитного товару та засобів повідомлення. Відповідач не зміг довести, що документи, які надав позивач не відповідають вимогам чинного законодавства, а приватний підприємець, який надає послуги позивачу щодо ремонту автомобіля не має право підтверджувати факт непереборної сили своєчасного вивезення власним ходом автомобіля, навмисно ввівши суд в оману щодо невідповідності діючому законодавству, тобто відповідач не обґрунтував свою позицію. У зв’язку з наведеним просить позов задовольнити та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3637/20500/18 від 25.07.2018.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви, в яких просять справу розглянути в їх відсутність та задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином у відповідності до ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В порядку ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки неявка у судове засідання учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи зі слідуючого.

Судом встановлено, що 12 липня 2018 року головним державним інспектором ВМО №2 м.п. «Яготин» ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_6 відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №3637/20500/18 щодо вчинення ним порушення митних правил, відповідальність за що передбачено ч. 3 ст. 470 МК України, а саме: перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товару-транспортного засобу, митних або інших документів більш ніж на десять діб, після ввезення ним 13.11.2017 автомобіля марки «BMW 316» реєстраційний номер «PO825PG», номер кузова НОМЕР_1, в митному режимі «транзит» по «зеленому коридору» через м/п Чернігівської митниці ДФС на митну територію України (а.с. 128-129).

Отже, позивачем 13.11.2017 ввезено на митну територію України транспортний засіб «BMW 316» реєстраційний номер «PO825PG», номер кузова НОМЕР_1, в митному режимі «транзит» по «зеленому коридору» через м/п Чернігівської митниці ДФС з метою особистого користування.

Постановою в справі про порушення митних правил від 25.07.2018 №3637/20500/18 в.о. начальника ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_7, розглянувши матеріали справи, визнав винним позивача у вчиненні порушення митних правил, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с. 126-127).

Як вбачається з копії протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2 повідомлено про місце та дату розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності під підпис 12.07.2018 та вручено йому копію зазначеного протоколу.

З копії довідки №1, виданої 12.07.2017 ФОП ОСОБА_5, вбачається, що автомобіль «BMW 316» реєстраційний номер «PO825PG» з 15.11.2017 по 12.07.2018 знаходився на ремонті на станції технічного обслуговування, відповідно до договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №138 від 15.11.2017. На станції здійснено ремонт ГБИ, ремонт та заміну поршневої групи, заміну кілець, заміну вкладишів, заміну прокладки ГБИ та заміну герметика (а.с. 130-134).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Конституція України в статті 68 встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За нормами ст. 5 МК України державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Одними з принципів здійснення державної митної справи, визначених ст. 8 МК України, є: єдиний порядок переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 381 МК України, громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

За змістом ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Граничний строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб) (ст. 95 МК України).

Згідно з ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про порушення митних правил, передбачених ст. 470 МК України, розглядаються митними органами, що передбачено ч. 1 ст. 522 МК України.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 458 МК України).

Об'єктивною стороною порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, є, зокрема, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

Відповідно до ч. 1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням.

Стаття 487 МК України визначає, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 489 МК України).

Статтею 498 МК України визначено права осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власників товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересованих осіб), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді. Також визначено, що зазначені в цій статті особи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні,за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до п. 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 (далі - Порядок №657), факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

При цьому, відповідно до п. 5 розділу VIII Порядку №657, передбачено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Судом встановлено, що посадовою особою ОСОБА_3 митниці ДФС 25.07.2018 розглянуто справу про порушення митних правил відносно позивача з дотриманням вимог ст. 489 МК України, посадова особа встановила наявність вчинення адміністративного правопорушення позивачем, його винну у вчиненні порушення на підставі досліджених доказів; розглянула питання чи підлягає позивач адміністративній відповідальності; врахувала обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність; встановила відсутність підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі ст. 460 МК України.

Крім того, посадова особа ОСОБА_3 митниці ДФС під час розгляду справи розглянула надані позивачем документи, які надані на підтвердження про неможливість вчасно вивезти автомобіль за межі митної території України, однак не прийняла їх до уваги, оскільки надані на ремонт транспортного засобу документи не можуть вважатись документами, які б підтверджували факт неможливості вивезення за межі митної території України транспортного засобу. Документів, необхідних для підтвердження факту настання аварії чи дії обставин непереборної сили, перелік яких затверджено Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2014 №615, додано не було.

Суд, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №572/1762/15-ц про те, що аналіз змісту вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події. Такий факт, як ремонт автомобіля внаслідок поломки не може бути прирівняний до аварії або обставин непереборної сили.

Верховний Суд в постанові від 02.11.2018 у справі №466/8893/16-а виклав висновок про те, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб. Вихід же з ладу транспортного засобу та його подальший ремонт як такі самі по собі не можуть бути прирівняні до аварії або дії обставин непереборної сили.

Позивачем в справі, що розглядається належних доказів про настання обставин непереборної сили не надано, яких також і не надано відповідачу, який розглядав відносно позивача справу про порушення митних правил. Довідка про знаходження транспортного засобу на ремонті від 12.07.2018 не підтверджує настання обставин непереборної сили, крім того, надана відповідачу після закінчення десятиденного строку встановленого ст. 95 МК України, тобто позивач не повідомляв найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження транспортного засобу, як це передбачено вимогами ст. 192 МК України.

Відповідач, розпочавши перевірку щодо наявності в діях позивача ознак порушення митних правил, належним чином повідомив останнього 12.07.2018 про здійснення відносно нього провадження у справі про порушення митних правил, однак позивач до 25 липня 2018 року не скористався своїми правами, передбаченими ст. 498 МК України та не подав документів, необхідних для підтвердження факту настання аварії чи дії обставин непереборної сили, перелік яких затверджено Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2014 №615, хоча повідомлявся про таку можливість.

Отже, враховуючи вимоги митного законодавства і обставини вчинення правопорушення, у митного органу було достатньо підстав для складання протоколу про порушення митних правил відносно позивача та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.; про розгляд справи позивач належним чином повідомлений, таким чином при прийняті оспорюваного рішення митний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог та наведені відповідачем доводи на підтвердження своїх заперечень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил, оскільки постанова винесена уповноваженої особою, яка мала право розглядати справу про порушення митних правил та застосувати адміністративне стягнення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв'язку із залишенням позовної заяви без задоволення, рішення суб’єкта владних повноважень має бути залишено без змін.

Враховуючи відмову в позові та те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України слід компенсувати за рахунок держави.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №3637/20500/18 від 25.07.2018.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Місце проживання позивача ОСОБА_2: м. Маріуполь Донецької області, вул. Будівельників, 39, абонентська скринька №8 поштовий індекс 87534, зареєстроване місце проживання - с. Новосілка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Фрунзе, буд. №17, поштовий індекс 26551; РНОКПП НОМЕР_2.

Місцезнаходження відповідача ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України: с. Римачі Любомльського району Волинської області, вул. Призалізнична, 13, поштовий індекс 44350; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39472698.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення: 17 квітня 2019 року.

Суддя Гарбуз О. С.