Ухвала суду № 81262574, 17.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/2936/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Собков В.В., за участі слідчого Колесника В.О., адвоката Ульянова О.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесник В.О., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцевим Д.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання мотивовано тим, що 08 квітня 2019 року приблизно о 10 год 00 хв група осіб, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Каховська, 64 (овочева база) вчинила грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням предметів спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3

08 квітня 2019 року о 16 год 45 хв за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 158 працівниками поліції Дніпровського УП ГУНП в м. Києві затриманий ОСОБА_2

Під час обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України, згідно протоколу проведення обшуку від 08 квітня 2019 року в ОСОБА_2 вилучено мобільний телефон «Самсунг Дуос», золотистого кольору, з чохлом чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 та запальничку чорного кольору.

Вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні.

09 квітня 2019 року вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Із викладених у клопотанні підстав просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

Адвокат Ульянов О.В. заперечував проти задоволення клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю, просив надати у користування вилучений телефон та повернути запальничку, оскільки в даному кримінальному провадженні вони не підтверджують жодних обставин. Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав захисника.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

08 квітня 2019 року о 16 год 45 хв за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 158, затримано ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України та здійснено обшук затриманої особи, під час якого вилучено: мобільний телефон «Самсунг Дуос», золотистого кольору, з чохлом чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 та запальничку чорного кольору.

Постановою слідчого від 09 квітня 2019 року вищевказані речі визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Як вбачається з ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вищезазначені вилучені речі є тимчасово вилученим майном, а тому, з урахуванням наведених слідчим підстав, на зазначене майно може бути накладений арешт на підставі ст. 170 КПК України, так як існує сукупність розумних підозр вважати, що дані речі мають значення доказів вчинення злочину, а отже з метою збереження доказів від пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження існує потреба в їх арешті.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Взявши до уваги вищевикладене, кваліфікацію кримінального правопорушення за фактами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України, проведеного 08 квітня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 158, майно, а саме: мобільний телефон «Самсунг Дуос», золотистого кольору, з чохлом чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 та запальничку чорного кольору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцева Д.В.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: В.Б. Левко