Вирок № 81254894, 18.04.2019, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5033/15-к

Провадження № 1-кп/740/4/19

В И Р О К

іменем України

18 квітня 2019 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретарів судового засідання Капленка І.О., Кубрак Н.М., Шадура І.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2013 року за №12013260180000188, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, працюючого водієм ПП «Нагорна», одруженого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч.1 ст.286 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори-Дусь Ю.В., ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_4 та його представник-адвокат ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник-адвокат ОСОБА_6, представники цивільного відповідача ОСОБА_7 “СТ “Гарантія”-ОСОБА_8, ОСОБА_9, представник цивільного відповідача ТОВ "АТП "Відродження"-ОСОБА_10,

встановив:

Досудовим розслідуванням ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 05 лютого 2013 року близько 17 год. 45 хв., в темний час доби, керуючи автомобілем марки ПАЗ-32054-СПГ д.р.н. СВ2194АА, що належить ОСОБА_11, який на той час перебував в оренді у TOB «АТП- Відродження», здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту Ніжин- Галиця, рухався по дорозі від с.Леонідівка до с.Галиця Ніжинського району. Під час руху по даній ділянці дороги, яка була вкрита шаром укатаного снігу, автобус ПАЗ-32054-СПГ д.р.н. СВ2194АА під керуванням ОСОБА_1 рухався по центру дороги колесами у накатаних коліях таким чином, що ліва частина автобуса знаходилась на зустрічній смузі руху, чим порушив вимоги п.11.1., 11.3. ПДР, де сказано, що в п.11.1. «Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними», п.11.3. «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу». При виявленні зустрічного автомобіля марки ВАЗ 21112 д.р.н. СВ7267АТ, під керуванням ОСОБА_4, що наближався зі сторони с.Галиця, ОСОБА_1 став намагатись звільнити зустрічну смугу руху, скерувавши автобус вправо, при цьому передні колеса автобуса виїхали з колій і передня частина автобуса змістилась вправо, а задні колеса стали буксувати та залишились в коліях. Оскільки ОСОБА_1 не зміг таким чином звільнити зустрічну смугу руху, він прийняв міри до здійснення вимушеної зупинки автобуса, при цьому задня ліва частина автобуса знаходилась на зустрічній смузі руху та не давала можливості автомобілю марки ВАЗ-21112 д.р.н. СВ7267АТ безпечно розминутись з автобусом. Таким чином ОСОБА_1 було допущено порушення вимог п.п.13.1.,13.3. ПДР, де сказано, що п.13.1. «ОСОБА_4 залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», п.13.3. «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху». Крім того ОСОБА_1 після здійснення вимушеної зупинки автобуса не було вжито заходів, щоб прибрати транспортний засіб та попередити інших учасників дорожнього руху, а саме водія автомобіля ВАЗ-21112 д.р.н. СВ7267АТ ОСОБА_4 про вимушену зупинку, увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.15.14., 9.9. (а) ПДР, де сказано, в п.15.14. «У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил», п.9.9.(а) «Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі», в результаті чого водій автомобіля ВАЗ-21112 д.р.н. СВ7267АТ ОСОБА_4 не мав об'єктивної можливості своєчасно виявити перешкоду для руху та вжити своєчасно заходів до уникнення зіткнення із автобусом, що призвело до зіткнення автомобіля ВАЗ-21112 д.р.н. СВ7267АТ із задньою лівою боковою частиною автобуса ПАЗ-32054-СПГ д.р.н.СВ2194АА. В результаті ДТП водій автомобіля ВАЗ-21112 д.р.н. СВ7267АТ ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження. Згідно висновку експерта №75 від 13 березня 2013 року у потерпілого ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: забою грудної клітки справа, закритого осколкового перелому лівого надколінника, які спричинили тривалий розлад здоров'я та відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.11.1., 11.3., 13.1., 13.3., 15.14., 9.9. (а) Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у пред»явленому обвинуваченні не визнав, цивільні позови прокурора та потерпілого не визнав, показавши, що 05 лютого 2013 року керував автобусом ПАЗ, який був у користуванні АТП «Відродження», по маршруту Ніжин-Галиця, дорога була засніжена, колія по центру 30-40 см глибиною, дорожні знаки відсутні, швидкість автобуса була близько 40 км/год, колія була накатана, їхав по колії, темніло, були включені денне світло фар, протитуманки, габаритні вогні, в автобусі було 4 пасажири. Зі сторони с.Галиця рухався автомобіль з великою швидкістю, даний автомобіль він помітив близько за 300 м і вирішив його пропустити, прийняв вправо, перед автобуса виїхав із колії, а задня частина забуксувала, відбувся удав в задній мост автобуса. Він не мав права піддавати пасажирам небезпеки. ОСОБА_12 надана медична допомога. Працівники ДАІ поміряли дорогу і склали протокол, поняті відсутні, документи складались в автобусі, дані документи підписувались пасажирами. Під час ДТП автобус був у русі, автобус буксував. Роз»їхатись було можливо через зупинку того автомобіля ВАЗ. Під час відтворення та слідчих експериментів йому не роз»яснено право на захист, його допитували як свідка 3-4 рази, слідчий експеримент проводився за відсутності снігу та колій. При відтворені заміри в повній мірі не відповідали дійсності, умови проведення експериментів не відповідали умовам ДТП. ВАЗ рухався зі швидкістю близько 80 км/год. Правил дорожнього руху не порушував, автобус був у русі, вчинив усі дії для уникнення зіткнення.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що керував автомобілем ВАЗ із с.Галиця в сторону с.Леонідівка, у нього була пасажир, помітив фари зустрічного транспортного засобу за 1 км, дорога розчищена на ширину 5 м, була одна накатана колія глибиною близько 10 см, прийняв вправо, його швидкість була близько 50 км/год, були включені фари, побачив автобус, не встиг нічого зробити, відбувся удар. Бачив фари автобуса і бачив, що може проїхати, коли проїхав фари побачив задню частину автобуса, який рухався косо. Він рухався по крайній правій стороні дороги і не мав технічної можливості уникнути зіткнення. ПАЗ був на зустрічній смузі руху. Небезпеку виявив за 10 м. Дерека В.М. попитав про допомогу. Міліція приїхала через 1 год, працівники ДАІ робили заміри, пасажири автобуса дивились і підписували. Автобус перебував на зустрічній полосі. ПАЗ також намагався прийняти вправо, але зробив це пізно. При експерименті погода була трохи не така, снігу було менше, фари практично ті самі. Тривалий час лікувався, отримав 3 групу інвалідності безстроково. ОСОБА_1 не включена аварійна сигналізація. Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив залишити позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди без розгляду.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що перебувала разом із своїм чоловіком ОСОБА_12 у салоні автобуса під керуванням ОСОБА_1. Бачила зустрічний автомобіль, відчула удар в задню частину автобуса. В салоні автобуса спереду горіло світло, автобус давав зустрічному автомобілю дорогу, автобус буксував. У зустрічному автомобілі був чоловік і жінка. Приїхали працівники ДАІ, їх не залучали до вимірів, попросили підписати. ОСОБА_12 одна колія. Автобус буксував, водій автобуса намагався виїхати, задні колеса автобуса із колії не виїхали. В автобусі горіли фари.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що перебував разом із своєю жінкою ОСОБА_13 у салоні автобуса під керуванням ОСОБА_1. ВАЗ здійснив зіткнення із заднім колесом автобуса. Їм надали папери, які вони підписали. В салоні автобуса було видно, було освітлення. Дорога була засніжена, була колія посередині дороги. Бачив зустрічний автомобіль за 300 м, автобус за 150 м почав виїжджати із колії, за 15 с відбувся удар. Глибина колії була близько 15-20 см. ВАЗ рухався зі швидкістю близько 70 км/год, гальмівний шлях відсутній. Автобус рухався зі швидкістю близько 50 км/год. Світильники на боках автобуса було видно. Автобус зустрічну смугу під час руху не займав. ВАЗ міг об»їхати, скоріше був занос. Виштовхали ВАЗ, автобус ПАЗ стояв під кутом. ОСОБА_4 не приймали участі у вимірах, які проводили працівники ДАІ, поняті не залучались, дали документи, які він не читав, замірів він не бачив.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що брав участь у слідчому експерименті за участі ОСОБА_1, він керував автомобілем. Під час експерименту він не бачив габаритів фар автобуса, видно не більше ніж 10 м, що автобус стоїть боком.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що, як слідчий Ніжинського ВП, проводив досудове розслідування даного кримінального провадження, по якому проведено два слідчих експеримента, експертизи, при встановлені автобуса були використані схеми.

Експерт ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що при проведенні експертизи вихідні дані брав із постанови про призначення експертизи, були надані матеріали кримінального провадження, в яких була схема. По висновку експертизи ОСОБА_1 діяв з порушенням ПДР, ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Регулювання фар може впливати і не впливати на дотримання ПДР, так само впливають і погодні умови. Перевірка законності наданих документів не входить до повноважень експерта.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що, як інспектор Ніжинського ВП, складав схему, оформлення здійснене в порядку притягнення за ст.124 КУпАП. ОСОБА_12 одна накатана колія по середині дороги, глибиною близько 15 см. Про тілесні ушкодження ніхто не повідомляв. Зауваження до схеми відсутні. Доручення слідчого на складення схеми відсутнє.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_7 “СТ “Гарантія” ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що дорожнє покриття було неналежне, внаслідок чого ОСОБА_1 не міг виконати правила дорожнього руху, автобус не зупинявся і буксував, позов потерпілого не визнав.

Представник цивільного відповідача ТОВ "АТП "Відродження" ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 правил дорожнього руху не порушено, позов потерпілого не визнав.

Оцінюючи висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ст.22 КПК України).

Відповідно до ст.ст.84, 86, 92 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Згідно ст.62 Конституці України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12013260180000188 від 06 лютого 2013 року наявні відомості про дорожньо-транспортну пригоду за участі транспортних засобів-автомобіля ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автобуса ПАЗ 32054-СПГ під керуванням ОСОБА_1, внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, правова кваліфікація-ч.1 ст.286 КК України, орган досудового розслідування-Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області, слідчий Карась С.Г. (т.2 а.68).

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження доручене слідчим Ніжинського МВ Чабалі М.В., Музиченку Б.В., Карась С.Г. (т.3 а.89, 90, 91, 92).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 06 лютого 2013 року слідчим Карась С.Г. за участі понятих проведено огляд ділянки дороги між селами Леонідівка - ОСОБА_18 району, без участі інших осіб, під час якого виявлені сліди від автомобілів. В протоколі відомості про транспортні засоби, складення схеми, фотографування чи відеозйомки,-не зазначені (т.2 а.39-40). Даний протокол, із врахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12, підтверджує наявність дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Схема пригоди від 05 лютого 2013 року (19-00 год.) із фототаблицею по факту ДТП на дорозі між с.Галиця та с.Леонідівка Ніжинського району складена старшим інспектором ВДАІ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17, який не має повноважень на проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, при цьому дана схема складена до внесення відомостей до ЄРДР 06 лютого 2013 року (т.2 а.42–45).

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За таких обставин схема пригоди від 05 лютого 2013 року (19-00 год.) із фототаблицею є недопустимим доказом згідно ст.ст.86, 89 КПК України.

Висновок експерта НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області від 14 лютого 2013 року №54 щодо механізму контакту між транспортними засобами та перебування автобусу ПАЗ-32054-СПГ у нерухомому стані із невиключенням можливості руху автобуса з малою швидкістю, значення якої виходить за межі точності досліджень, вихідні дані для проведення якого отримані із схеми пригоди від 05 лютого 2013 року (19-00 год.) із фототаблицею, які є недопустимим доказом,-є недопустимим доказом згідно ст.ст.86, 89 КПК України (т.2 а.98-112).

Протокол проведення слідчого експерименту від 02 серпня 2013 року за участі ОСОБА_1 щодо автобусу ПАЗ грунтується з посиланням на схему пригоди від 05 лютого 2013 року (19-00 год.) із фототаблицею, які є недопустимим доказом. Також ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту надавав показання в якості свідка, що свідчить про порушення фундаментальної засади кримінального провадження щодо свободи від самовикриття (т.2 а.122-125). За таких обставин протокол проведення слідчого експерименту від 02 серпня 2013 року є недопустимим доказом згідно ст.ст.86, 89 КПК України. З аналогічних підстав є недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту від 19 лютого 2015 року (т.2 а.132-135).

Висновок експерта НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області від 04 січня 2014 року №569 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, який грунтується на вихідних даних із схеми пригоди від 05 лютого 2013 року із фототаблицею та протоколу проведення слідчого експерименту від 02 серпня 2013 року за участі ОСОБА_1, які є недопустимими доказами (т.2 а.127-131). За таких обставин даний висновок експерта є недопустимим доказом згідно ст.ст.86, 89 КПК України.

Висновок експерта НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області від 11 березня 2015 року №96 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, який грунтується на вихідних даних із схеми пригоди від 05 лютого 2013 року із фототаблицею та протоколу проведення слідчого експерименту від 19 лютого 2015 року за участі ОСОБА_1, які є недопустимими доказами (т.2 а.136-142). За таких обставин даний висновок експерта є недопустимим доказом згідно ст.ст.86, 89 КПК України.

Відповідно до висновку експерта від 13 березня 2013 року ОСОБА_4 отримані тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки справа, які відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень, у вигляді закритого осколкового перелому лівого надколінника, які спричинили тривалий розлад здоров»я і відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії твердих тупих предметів, по механізму удару, в тому числі-елементів салону легкового автомобіля (т.2 а.95-96), що зазначено також у висновку експерта від 05 серпня 2015 року №159, відповідно до якого дані тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 05 лютого 2013 року (т.2 а.160-163). Вказане підтверджує факт отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 05 лютого 2013 року.

Висновок експертів НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області від 12 березня 2013 року №59 містить відомості про несправності рульового керування та гальмівної системи автомобіля ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_2, які мають аварійний, а не експлуатаційний характер і виникли під час дорожньо-транспортної пригоди. Система рульового керування до моменту виникнення ДТП знаходилась в працездатному стані, гальмівна система до ДТП-у функціонально-дійочому стані (т.2 а.114-121). При цьому згідно обвинувачення ОСОБА_4 керував автомобілем марки ВАЗ 21112, д.р.н. СВ7267АТ.

Вказані докази, які надані стороною обвинувачення,-протокол огляду місця події від 06 лютого 2013 року, висновок експерта від 13 березня 2013 року,-підтверджує наявність дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_4, отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 05 лютого 2013 року. Інші надані докази: схема пригоди від 05 лютого 2013 року (19-00 год.) із фототаблицею, висновок експерта НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області від 14 лютого 2013 року №54, протокол проведення слідчого експерименту від 02 серпня 2013 року за участі ОСОБА_1, протокол проведення слідчого експерименту від 19 лютого 2015 року, висновок експерта НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області від 11 березня 2015 року №96,-є недопустимими доказами згідно ст.ст.86, 89 КПК України.

Згідно ст.22 КПК України суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Ухвалою суду від 24 січня 2018 року доручено органу досудового розслідування провести слідчі дії-слідчий експеримент в порядку ст.240 КПК України в умовах максимально наближених до обставин дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 05 лютого 2013 року.

На виконання доручення суду надані протокол проведення слідчого експерименту від 09 лютого 2017 року та протокол проведення слідчого експерименту від 17 лютого 2017 року, відомості у яких щодо розміщення елементів габаритних вогнів автобуса, їх відповідності та розміщення у встановленому порядку, сили їх світла та яскравості,-відрізняються, що не заперечується учасниками судового розгляду, прокурор Дусь Ю.В., потерпілий ОСОБА_4 та його представник-адвокат ОСОБА_5,-вважають протокол від 17 лютого 2017 року найбільш наближений до умов дорожньо-транспортної пригоди, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник-адвокат ОСОБА_6, представники цивільних відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_10,- вважають протокол від 09 лютого 2017 року найбільш наближений до умов дорожньо-транспортної пригоди.

Вказані протоколи проведення слідчого експерименту мають різні відомості щодо розміщення елементів габаритних вогнів автобуса, їх відповідності та розміщення у встановленому порядку, сили їх світла та яскравості, що впливає на встановлення обставин та перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, при цьому вказані обставини дорожньо-транспортної пригоди мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, у зв»язку з чим, з метою усунення суперечливих відомостей даних протоколів, ухвалою суду від 23 березня 2018 року доручено органу досудового розслідування провести слідчі дії-слідчий експеримент в порядку ст.240 КПК України в умовах максимально наближених до обставин дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 05 лютого 2013 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_4, з метою визначення відстані (об"єктивної видимості), з якої можливо з водійського сидіння автомобіля марки ВАЗ-21112 виявити, що автобус ПАЗ-32054-СПГ стоїть під кутом, як на час дорожньо-транспортної пригоди. Також судом враховано, що повторне проведення слідчого експерименту не порушить права жодної із сторін кримінального провадження, а буде сприяти принципам судочинства щодо повного, об'єктивного дослідження обставин події, та реалізації права обвинуваченого та потерпілого на неупереджений судовий розгляд при наявності суперечливих доказів.

Відповідно до повідомлення Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області від 04 квітня 2018 року вказана ухвала суду не виконана у зв»язку з невідповідністю погодних умов та стану дорожнього покриття-частково відсутнє снігове покриття на дорозі.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року згідно клопотання прокурора Дусь Ю.В. призначена автотехнічна експертиза обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 15 травня 2018 року №172 за умов дорожньо-транспортної пригоди, вказаних в ухвалі про призначення судової експертизи у відповідності до показань ОСОБА_1, з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам пунктів 11.1., 11.3., 13.1., 13.3., 15.14., 9.9. а ПДР, при цьому невідповідність вимогам пунктів 11.3., 15.14., 9.9. а ПДР перебуває у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За умов дорожньо-транспортної пригоди, вказаних в ухвалі про призначення судової експертизи у відповідності до показань ОСОБА_4, з технічної точки зору в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам пунктів 11.1., 11.3., 13.1., 13.3. ПДР, при цьому невідповідність вимогам п.11.3. ПДР перебуває у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_1, з технічної точки зору, перешкода для руху водію ОСОБА_4 виникає з моменту об'єктивної можливості у водія виявити перешкоду для руху. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_19, з технічної точки зору небезпека для руху водію ОСОБА_4 виникає з моменту об'єктивної можливості у водія виявити небезпеку для руху. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_1, за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі швидкістю 60 км/год, з технічної точки зору, оцінити дії водія ОСОБА_4 на відповідність вимогам п.п.12.3., 12.2. ПДР не є можливим. За умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 60 км/год, дії водія ОСОБА_4, з технічної точки зору, не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_4, за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 40 км/год, з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам пунктів 13.1., 13.3. ПДР, невідповідностей вимогам п.12.3. ПДР не вбачається, а оцінити його дії на відповідність вимогам п.12.2 ПДР не є можливим по причині недостатності наданих вихідних даних. За умови відповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам п.12.2. ПДР, дії водія ОСОБА_4, з технічної точки зору, не знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_1, за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 60 км/год, водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти зіткненню шляхом застосування екстренного гальмування. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_4, за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 40 км/год та відповідності дій водія автомобіля ОСОБА_4 вимогам п.12.2. ПДР, останній не мав технічної запобігти зіткненню шляхом застосування екстреного гальмування. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_1 максимально допустима швидкість автомобіля марки ВАЗ-21112 за умовами видимості становить 53-62,9 км/год.. За умов дорожньо-транспортної пригоди вказаних в ухвалі про призначення судової експертизи у відповідності до показань ОСОБА_4, відповісти на питання не є можливим по причині недостатності наданих вихідних даних. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_1, за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 60 км/год, водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти зіткненню. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_4, за умови руху автомобіля ВАЗ зі швидкістю 40 км/год та відповідності дій водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_4 вимогам п.12.2. ПДР, останній не мав технічної запобігти зіткненню. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_1, за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 60 км/год, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_4 не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_4, за умови руху автомобіля ВАЗ зі швидкістю 40 км/год та відповідності дій водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_4 вимогам п.12.2. ПДР, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_4 не знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_1, з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам пунктів 11.3., 15.14., 9.9. а ПДР, яка перебуває у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 60 км/год, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_4 не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За умов дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показань ОСОБА_4, з технічної точки зору в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.11.3. ПДР, яка перебуває у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та за умови руху автомобіля марки ВАЗ зі швидкістю 40 км/год та відповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам п.12.2.ПДР, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_4 не знаходились в причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т.3 а.228-240).

Згідно п.п.11.1., 11.3., 13.1., 13.3., 15.14., 9.9. а) ПДР кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними; на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху; у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил; аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що автомобіль ВАЗ рухався зі швидкістю близько 80 км/год., перед його автобуса виїхав із колії, а задня частина забуксувала, автобус був у русі. Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що автобус ПАЗ також намагався прийняти вправо, але зробив це пізно. Згідно показань свідка ОСОБА_13 автобус давав зустрічному автомобілю дорогу, автобус буксував, водій автобуса намагався виїхати, задні колеса автобуса із колії не виїхали. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ВАЗ рухався зі швидкістю близько 70 км/год, гальмівний шлях відсутній, автобус за 150 м почав виїжджати із колії, автобус зустрічну смугу під час руху не займав.

Вказані докази, які не спростовані у встановленому порядку, підтверджують рух автобуса ПАЗ під час дорожньо-транспортної пригоди та відсутності його зупинення під час безпосереднього зіткнення із автомобілем ВАЗ. Висновок експерта НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області від 14 лютого 2013 року №54 щодо механізму контакту між транспортними засобами та перебування автобусу ПАЗ у нерухомому стані із невиключенням можливості руху автобуса з малою швидкістю,- визнаний недопустимим доказом.

Відповідно п.п.12.2., 12.3. ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Належні та допустимі докази на підтвердження допустимої швидкості руху автомобіля ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 при умові видимості в напрямку руху суду не надані. Згідно висновку експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 15 травня 2018 року №172 оцінити дії ОСОБА_4 на відповідність вимогам п.12.2 ПДР не є можливим по причині недостатності наданих вихідних даних, даний висновок обгрунтований за умови руху автомобіля марки ВАЗ-21112 зі швидкістю 60 км/год. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Згідно ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Вищезазначені докази, які надані стороною обвинувачення і визнані судом належними та допустимими, підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди та отримання потерпілим ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок даної пригоди, однак не доводять того факту, що обвинуваченим в даній дорожній обстановці було порушено вимоги Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, обвинувальний вирок із врахуванням ч.3 ст.373 КПК України не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Із врахуванням наданих сторонами кримінального провадження доказів, створення судом необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, роз"яснення останнім права на подання додаткових доказів, суд тлумачить всі сумніви на користь обвинуваченого і приходить до висновку про недоведеність пред"явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України, що є підставою для ухвалення виправдувального вироку.

Позов ОСОБА_18 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі КЛПЗ «Ніжинська центральна міська лікарня ім.М.Галицького» до ОСОБА_1 про стягнення 4819 грн. 07 коп витрат на лікування потерпілого, позов ОСОБА_18 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської лікарні №2 Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 2477 грн. 20 коп витрат на лікування потерпілого, підлягають залишенню без розгляду відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, якою встановлено, що у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч.1 ст.326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 «СТ «Гарантія», ТОВ «АТП-Відродження», ОСОБА_1 про стягнення 86490 грн. 42 коп матеріальної шкоди, 100000 грн. моральної шкоди, із врахуванням заяви ОСОБА_4 від 23 березня 2018 року про залишення позову без розгляду (т.3 а.205), підлягає залишенню без розгляду відповідно до ст.ст.13, 257 ЦПК України.

Речові докази: автобус марки ПАЗ -32054-СПГ, д.р.н. СВ 2194 АА,-підлягає поверненню ТОВ «АТП-Відродження», як законному володільцю; автомобіль марки ВАЗ-21112, д.р.н СВ 7267АТ,-підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_4, як законному володільцю.

Згідно ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого несе відповідно потерпілий.

Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

У зв»язку із визнанням невинуватим ОСОБА_1 у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України підстави для стягнення на користь потерпілого ОСОБА_4 50000 грн. витрат на правову допомогу в судовому засіданні не встановлені.

Судові витрати за залучення експертів у розмірі 9522 грн. 40 коп віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України, за яким його виправдати у зв”язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Позов ОСОБА_18 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім.М.Галицького» до ОСОБА_1 про стягнення 4819 грн. 07 коп витрат на лікування потерпілого,-залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_18 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської лікарні №2 Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 2477 грн. 20 коп витрат на лікування потерпілого,-залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 «СТ «Гарантія», ТОВ «АТП-Відродження», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-залишити без розгляду.

Речові докази: автобус марки ПАЗ -32054-СПГ, д.р.н. СВ 2194 АА,-повернути ТОВ «АТП-Відродження», як законному володільцю; автомобіль марки ВАЗ-21112, д.р.н СВ 7267АТ,-повернути потерпілому ОСОБА_4, як законному володільцю.

Судові витрати за залучення експертів у розмірі 9522 грн. 40 коп віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити виправданому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.Олійник