Рішення № 81247870, 11.04.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8118/18

Провадження № 2/361/1286/19

11.04.2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 квітня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Корніюк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Броварської міської ради Київської області, третя особа: Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

встановив:

Позивач через свого законного представника просить суд визнати право власності неповнолітнього ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51 м2, житловою площею 30,4 м2 – в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3, яка померла 03.04.2018р., мотивуючи тим, що вищезазначена квартира належала його матері на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням комунальної власності 10.11.2005р. та договору дарування Ѕ частки квартири, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4 11.07.2006р. У встановлений законом шестимісячний строк він прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріальною конторою йому відмовлено через наявність обтяження майна.

Броварська міська рада Київської області у судове засідання не з’явилася, у поданому до суду відзиві не заперечує проти задоволення позову, також просила розглянути дану справу без участі їхнього представника та повідомити про прийняте рішення у встановленому порядку.

Броварська міська нотаріальна контора Київської області у судове засідання теж не з’явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути дану справу без їхнього представника у зв’язку з надмірним навантаженням.

Дослідивши докази, суд дійшов таких висновків.

З копії свідоцтва про народження серії І-БК № 093478, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського міського управління юстиції Київської області, вбачається, що ОСОБА_2 народився 17.11.2002 року, його мати: ОСОБА_5, батько: ОСОБА_6.

За змістом ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2014р. міститься інформація про те, що 07.03.2003р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського міськрайонного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, після одруження прізвище дружини – ОСОБА_6.

Із витягу з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання видно, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії І-БК № 315025, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_6 помер 11.09.2014р., про що складено відповідний актовий запис № 1503.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2014р. ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_2

Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 16.02.2015р. ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_2, а рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради від 17.03.2015р.№162 – відповідальною за збереження права користування квартирою № 17 у будинку № 10Б по бульвару Незалежності у місті Бровари Київської області, яке має малолітній ОСОБА_2

Свідоцтвом про право власності на житло від 10.11.2015р. Управлінням комунальної власності посвідчується, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в рівних частках. Такі ж відомості містяться у Витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9054040.

За змістом договору дарування Ѕ частки квартири від 11.07.2006р., посвідченого нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 4093, ОСОБА_7 передає безоплатно у власність ОСОБА_3 Ѕ частку квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 140144041 від 04.10.2018р. ОСОБА_3 на праві приватної власності належить вказана вище квартира.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла 20.03.2018р. у віці 35 років, про що Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зроблено відповідний актовий запис № 325 (свідоцтво про смерть серії І-ОК № 427172).

З копії спадкової справи № 141/2018 до майна померлої 20.03.2018р. ОСОБА_3 встановлено, що із заявою про прийняття спадщини до Броварської міської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 – син спадкодавиці ОСОБА_3

Постановою Київської міської нотаріальної контори Київської області від 12.03.2019р. встановлено, що за Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 12.03.2019 є запис за № 159112918 про наявність обтяження на вищезазначене майно. Вид обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 12915031; зареєстровано 02.02.2018р. Броварською МДНК; підстава обтяження повідомлення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 30.01.2018. У зв’язку з цим, у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину. Запропоновано вирішити дане питання у судовому порядку.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Правилами статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обовязків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після й смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 1 “Про судову практику у справах про спадкування” передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.

Як передбачено пунктом 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державне реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Наявність обтяження є підставою, що перешкоджає вчиненню нотаріальної дії, з якою пов,язується перехід права власності від одної особи до іншої.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно положенням закону, що регулює спадкові правовідносини, до спадщини входить все майно, що належало спадкодавцю станом на день його смерті (відкриття спадщини). Закон не містить виключень щодо обтяженого майна, оскільки сам факт обтяження не означає втрати права власності на таке майно.

Таким чином, встановлено, що вказана квартира, яка належала спадкодавцю на праві власності станом на день його смерті, увійшла до спадкового майна, на яке відкрилась спадщина.

Встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, який реалізував своє право на спадщину після матері, і спадщину прийняв, не залежно від того, що успадковане ним майно знаходилось і знаходиться під обтяженням. Крім того, суд враховує, що обтяження на вказане майно накладено за заявою відповідача, який не заперечує проти задоволення позову і не оспорює права власності спадкодавця на вказане майно, та не оспорює спадкових прав позивача щодо вказаного майна.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. 1268 ЦК України, ст. 12,13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити;

визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3, яка померла 20.03.2018р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Повний текст рішення виготовлено 17 квітня 2019 року.

Суддя Т.В. Селезньова