Рішення № 81206925, 08.04.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2019 року Справа № 913/609/18

м. Харків Провадження №17/913/609/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806, м. Лисичанськ Луганської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 міська рада Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області,

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції.

Секретар судового засідання Романенко Т.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: ОСОБА_2, на підставі довіреності №125/01-16 від 10.01.2019.

Обставини справи: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом від 30.11.2018 №9-12-0.6-9609/2-18 до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806 з вимогами:

- зобов’язати ОСОБА_1 комунальне автотранспортне підприємство 032806 відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 1,5631 га, яка розташована в межах населених пунктів, на території, ОСОБА_1 міської ради Луганської області, в сумі 55247,50 грн;

- зобов’язати ОСОБА_1 комунальне автотранспортне підприємство 032806 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 1,5631 га, яка розташована в межах населених пунктів, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області;

Ухвалою суду від 26.12.2018, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі №913/609/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міську раду Луганської області, призначено підготовче засідання.

14.01.2019 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 10.01.2019 №110, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №92ДК/0042/ПО/08/01/-18 від 11.05.2018, яка була винесена державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_3 на заступника директора Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806 ОСОБА_4, накладено адміністративне стягнення на підставі ч.1 ст.53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України у вигляді штрафу. Постанова мотивована тим, що під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства було встановлено факт самовільного заняття та використання земельної ділянки без державної реєстрації права ОСОБА_1 комунальним автотранспортним підприємством 032806. Зазначену постанову 18.05.2018 було оскаржено до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_4

Відповідач вказує, що при винесенні вказаної постанови та поданні позовної заяви підставою для визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 комунальним автотранспортним підприємством 032806 під розміщення побутових відходів, став план масштабу 1:5000, складений ПП «ЗФ» Континент-ЛВК» за результатами геодезичної зйомки з Публічної кадастрової карти України. На думку відповідача, вказний план не відповідає встановленим нормативним вимогам з виконання топографо - геодезичних робіт, а саме Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) та не може бути підставою для визначення факту порушення та розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідач зазначив, що він користується земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею загальною площею 11,144 га, який видано згідно рішення виконавчого комітету виконавчого комітету Ради народних депутатів від 20.06.1995 №297.

ОСОБА_1 міська рада рішенням №55/852 від 20.12.2018 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання в постійне користування земельної ділянки» припинила право постійного користування земельною ділянкою площею 11,1440 га відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ – ЛГ №00037, зареєстрованого від 30.06.1995 №67 і надала в постійне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації звалища з утилізації твердих побутових відходів площею 11,1170 га.

У зв’язку з викладеним, відповідач зазначає, що користується земельною ділянкою на законних підставах.

14.01.2019 до відділу документального забезпечення суду від третьої особи надійшов аналогічний відзив на позовну заяву від 09.01.2019 №3-2/19, в якому ОСОБА_1 міська рада Луганської області заперечує проти задоволення позовних вимог.

07.02.2019 до відділу документального забезпечення суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення №3-3/19 від 06.02.2019, в яких ОСОБА_1 міська рада Луганської області зазначає, що відповідач користується земельною ділянкою для розміщення звалища для утилізації твердих побутових відходів (далы - ТБВ) на підставі Державного акта на право постійного користування землею загальною площею 11,144 га, який видано згідно рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів від 20.06.1995 №297. На даний час, земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади м. Лисичанська. Зазначена земельна ділянка не була внесена до відомостей Державного земельного кадастру, у зв’язку з тим, що на час її відведення законодавством не передбачалось виготовлення електронного документа, на підставі якого вносяться відомості до Державного земельного кадастру.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки чи комунальної власності). На підставі звернення Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806, з метою проведення державної реєстрації земельної ділянки та внесення відомостей про неї до Державного реєстру земель, рішенням ОСОБА_1 міської ради від 16.03.2018 №43/606 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При виконанні КП «ОСОБА_1 міський землевпорядний центр» робіт із землеустрою з метою розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та винесенні меж відповідно до румбів зазначених в Державному акті на право постійного користування по під’їзній дорозі визначено, що значення румбів не співпадають з дійсними межами дороги і є невірними, у зв’язку з чим визначити на місцевості межі земельної ділянки по документам неможливо.

Відповідно до п.п.4.3, 4.4 розділу IV Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст.186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 міською радою рішенням від 21.06.2018 №47/707 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по земельній ділянці для розміщення та експлуатації звалища з утилізації твердих побутових відходів за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, південна частина міста площею 11,1440 га.

За результатами робіт з інвентаризації земель встановленні межі земельної ділянки (виправлені помилки), визначена фактична площа земельної ділянки, що використовується для розміщення та експлуатації звалища з утилізації твердих побутових відходів, яка складає 11,1170 га і є меншою від площі по Державному акту на право постійного користування на 0,0270 га.

ОСОБА_1 міська рада зазначила, що вона не мала та немає претензій будь-якого характеру до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806, засновником якого вона є.

20.02.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 18.02.2019, в якій він заперечує проти доводів відповідача посилаючись на таке.

Щодо плану складеного за матеріалами геодезичної зйомки на викопіюванні з публічної кадастрової карти України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) позивач повідомив, що листом Департамент захисту економіки Управління захисту економіки в Луганській області Національної поліції України від 21.12.2017 вих. № 9287/39/111/01-2017 звернувся до ПП «ЗФ «Континент-ЛВК» з проханням виконати геодезичну зйомку земельної ділянки фактично зайнятої полігоном побутових відходів, який обслуговує ОСОБА_1 КАТП 032806 за адресою: Луганська область м. Лисичанськ, з подальшим наданням плану порівняння даних, щодо фактичного розташування вказаної земельної ділянки з документами на земельну ділянку.

ПП «Континент-ЛВК» на підставі зазначеного листа було проведено геодезичну зйомку в масштабі 1:5000, полярним методом за допомогою електронного тахеометра NTS-352 R/L земельної ділянки фактично зайнятої полігоном побутових відходів, який обслуговує ОСОБА_1 КАТП 032806 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ. За результатами геодезичних робіт було складено план геодезичної зйомки масштабу 1:5000 з нанесенням на нього меж земельної ділянки згідно плану зовнішніх меж землекористування відображених в Державному акті на право постійного користування землею зареєстрованого за № 67 від 30.06.1995 серії II-ЛГ № 000327 та картографічної основи з офіційного вебресурсу «Публічна кадастрова карта України» - http://map.1and.gov.ua/kadastrova-karta.

Позивач зазначив, що після опрацювання усіх матеріалів за допомогою програмного забезпечення «DIGITALS» було виявлено наступне: загальна площа земельної ділянки фактично зайнятою полігоном побутових відходів, який обслуговує «ОСОБА_1 КАТП 032806», згідно геодезичної зйомки, склала 6,6246 га, площа земельної ділянки наданої в постійне користування «ОСОБА_1 КАТП 032806» відповідно до Державного акту на право постійного користування землею склала 11,1440 га, загальна площа земель фактично зайнятими полігоном побутових відходів поза межами графічних даних Державного акту на право постійного користування землею склала - 1,5631 га, яке зазначено на плані.

Також позивач повідомив, що в подальшому 12.02.2018 відкрито кримінальне провадження за № 12018130240000381, у зв’язку з чим та на підставі Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_1 відділ поліції Головного управління поліції в Луганській області Національної поліції України в ході проведення слідчих дій звернувся до Головного управління з листом від 23.03.2018 № 14802/111/35/2018 з метою виділення спеціаліста для проведення обстеження земельної ділянки на якій розташоване звалище побутових відходів, яка числиться за ОСОБА_1 КАТП 032806.

Щодо твердження відповідача про наявність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування спірної земельної ділянки позивач повідомив, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею зареєстрованого за № 67 від 30.06.1995 серії ІІ-ЛГ №000327 у Лисичанського КАТП 032806 на праві постійного користування перебувала земельна ділянка для розміщення та експлуатації звалища для утилізації твердих побутових відходів загальною площею 11,1440 га, комунальної форми власності в межах населеного пункту, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області.

Позивач зазначив, що у вказаному Державному акті чітко відображено план зовнішніх меж землекористування та лише 20.12.2018 (тобто після проведення перевірки земельної ділянки) рішенням ОСОБА_1 міської ради № 55/852 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання в постійне користування земельної ділянки»:

- припинено Лисичанському КАТП 032806, у зв'язку з уточненням площі земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, право постійного користування земельною ділянкою за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, південна частина міста, площею 11,1440 га, наданої для розміщення та експлуатації звалища для утилізації твердих побутових відходів за Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 000327, зареєстрованого від 30.06.1995 за №67;

- надано Лисичанському КАТП 032806 в постійне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації звалища з утилізації твердих побутових відходів площею 11,1170 га, кадастровий номер 4411800000:46:001:0001 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, південна частина міста.

Також позивач зазначив, що згідно даних національної кадастрової системи право постійного користування земельної ділянки загальною площею 11,1170 га, кадастровий номер 4411800000:46:001:0001 зареєстровано в реєстрі речового права 15.01.2019 за ОСОБА_1 КАТП 032806.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 11,1170 га, кадастровий номер 4411800000:46:001:0001, землі житлової та громадської забудови, яка розташована за даними Державного земельного кадастру в м. Лисичанськ, Луганської області, з уточненням площі земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, зареєстровано після здійснення державного контролю позивачем за дотриманням земельного законодавства, що спростовує доводи відповідача та третьої особи про відсутність протиправності дій у Лисичанського КАТП 032806.

Крім того, позивач вважає, що наявні в матеріалах проведеної ним перевірки документи відповідачем не визнані недійсними та не скасовані у встановленому порядку, тобто, вони з достовірністю свідчать про зафіксовані в них факти та обставини.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

25.02.2019 до відділу документального забезпечення суду від третьої особи – ОСОБА_1 міської ради Луганської області надійшли письмові пояснення від 21.02.2019 № 3-4/19, в яких остання повідомила, що не підтримує позовні вимоги позивача, оскільки не має претензій до відповідача з огляду на раніше вказані доводи.

26.02.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява від 21.02.2019 б/н про уточнення позовних вимог у справі № 913/609/18, в якій він повідомив, що було допущено технічну помилку, зокрема, у пункті 1 прохальної частини позовної заяви у номеру рахунку на який повинні бути перераховані грошові кошти, зокрема, вказано: «…Номер рахунку: 3141261101205;…», тоді як вірним є: «Номер рахунку: 31412611012051».

Суд, розглянувши заяву позивача, дійшов висновку про її задоволення, оскільки вона не змінює підстави та предмет позовних вимог.

14.03.2019 до відділу документального забезпечення суду від слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області надійшов лист №8960/111/35-2019 від 06.03.2018, з яким він надіслав належним чином завірену копію постанови від 21.12.2018 про закриття кримінального провадження №12018130240000381 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 239 КК України.

Судом вказану постанову долучено до матеріалів справи.

25.03.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява щодо уточнення позовних вимог б/н від 21.03.2019, в якій він просить залишити без розгляду в частині вимоги щодо зобов’язання Лисичанського КАТП 032806 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 1,5631 га, яка розташована на землях промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку та іншого призначення комунальної власності, в межах населеного пункту, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області” на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, та повернути частину сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 1768 від 03.12.2018 у сумі 1762,00 грн відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” на рахунок Головного управління Держгеокадастру у Луганській області код ЄДРПОУ 39771244 розрахунковий рахунок № 35219061090279 МФО 820172 ГУ ДКСУ у Луганській області.

25.03.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення від 21.03.2019, в яких він просить задовольнити в повному обсязі позовну заяву (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.03.2019).

У судовому засіданні 25.03.2019 представник позивача надав письмові пояснення від 25.03.2019, де повідомив, що ОСОБА_1 міською радою 21.06.2018 прийнято рішення №47/707 «Про внесення змін в рішення міської ради від 16.03.2018 №43/606», зокрема, в частині найменування технічної документації й змінено на технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель. Відповідно до п. 22 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №513, встановлено, що під час виконання комерційних робіт на робочий інвентаризаційний план нанесення межі земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні та угідь, отримані в результаті виконання топографо-геодезичних робіт, складаються по контурні відомості з експлікацією, в яких зазначаються номери контурів, площа земельних ділянок, їх кадастрові номери, площа угідь, що фактично використовується на момент проведення інвентаризації.

Позивач посилаючись на положення ст. 35 Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» вказав, що площа земельної ділянки 1,5631 га, яка розташована в межах населеного пункту на території ОСОБА_1 міської ради, що була встановлена як самовільно захоплена матеріалами перевірки Головного управління на підставі наказу від 17.04.2018 №92-ДК в результаті проведення інвентаризації земельної ділянки за Державним актом на право постійного користування серії ІІ-ЛГ №000329, земельна ділянка 1,5631 га увійшла в межі сформованої земельної ділянки площею 11,1170 га, кадастровий номер 4411800000:46:001:0001, яке було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 15.01.2019.

Ухвалою суду від 25.03.2019 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 08.04.2019. Також в ухвалі зазначено, що заява позивача про уточнення позовних вимог від 21.03.2019 б/н та його клопотання про повернення судового збору в сумі 1762,00 грн, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 1768 від 03.12.2018 при зверненні з позовом, будуть вирішені за результатами розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 03.04.2019 задоволено клопотання Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806 від 01.04.2019 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, доручено Лисичанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції з розгляду справи № 913/609/18 по суті.

У судове засідання 08.04.2019 в режимі відеоконференції прибув представник третьої особи.

Представники позивача та відповідача не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши представників сторін, що прибули в судове засідання, господарський суд встановив таке.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 20.06.1995 № 297 надано КАТП 032806 у постійне користування для розміщення та експлуатації звалища для утилізації твердих побутових відходів (далі -ТБВ) земельну ділянку площею 11,144 га, про що складений Державний акт про право постійного користування землею серія ІІ-ЛГ № 000327 (а.с. 65-68, т.1).

01.02.2018 ОСОБА_1 комунальне автотранспортне підприємство 032806 звернулось з клопотанням за вих. №72 до ОСОБА_1 міської ради з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під полігоном ТБВ, орієнтовною площею 11,1440 га, яка розташована за адресою: м. Лисичанськ, південна частина міста (а.с.80, т.1).

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 16.03.2018 №43/606 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою» надано дозвіл Лисичанському комунальному автотранспортному підприємству 032806 на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 11,1440 га, розміщеною за адресою: Луганська області, м. Лисичанськ, південна частина міста, для розміщення та експлуатації звалища з утилізації ТБВ (а.с.81, т.1).

Листом від 23.03.2018 № 14802/111/32/2018 слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ініційоване проведення перевірки стосовно використання земельної ділянки, на якій розташоване звалище побутових відходів, яка числиться за ОСОБА_1 автотранспортним підприємством 032806 (а.с.14, т.1).

Відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Закону України «Про охорону земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області видано наказ від 17.04.2018 №92-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів», згідно з п. 1 якого вирішено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки, як об’єкту перевірки, щодо самовільного зайняття Лисичанским КАТП 032806 земельної ділянки для розміщення та експлуатації звалища на утилізацію твердих побутових відходів, яка розташована на землях промислової, транспортної, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ОСОБА_1 міської ради Луганської області (а.с.15, т.1).

19.04.2018 на виконання наказу державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель ОСОБА_3, за участю слідчого СВ Лисичанського ВП Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_5, у присутності керівника Лисичанського КАТП 032806 ОСОБА_6, проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на землях промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку та інші, комунальної власності, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 19.04.2018 №92-ДК/26/АО/10/01/-18 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.04.2018 №92-ДК/215/АП/09/01/-17 (а.с.16-19, т.1).

Зі змісту вказаних актів перевірки вбачається, що на підставі плану за матеріалами геодезичної зйомки з публічної кадастрової карти України, який виконаний ПП «ЗФ «Континент-ЛВК», встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 КАТП 032806, земельної ділянки площею 1,5631 га, яка розташована на землях промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку та іншого призначення, комунальної власності в межах населеного пункту, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області. На час перевірки земельна ділянка використовується по всій площі під розміщення полігону ТПВ, що порушує вимоги ст. 79-1, 125 Земельного кодексу України та свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. Державна реєстрація права на зазначену земельну ділянку відсутня, рішення щодо надання у власність або користування (оренду) зазначеної земельної ділянки Лисичанському КАТП 032806 не приймалось.

27.04.2018 керівнику Лисичанського КАТП 032806 ОСОБА_6 було відправлено поштою припис від 19.04.2018 реєстраційний №92-ДК/0061/Пр/08/01/-18, відповідно до якого останньому у термін до 19.05.2018 необхідно привести у відповідність до вимог діючого земельного законодавства земельну діляку, яка розташована на землях промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку та іншого призначення, комунальної власності в межах населеного пункту, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області (а.с.20, т.1).

За результатами перевірки державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 №92/ДК/0041/П/08/01/-18 у відношенні заступника директора Лисичанського КАТП 032806 ОСОБА_4, в якому зазначено, що відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. "б" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України (а.с. 21-22, т.1).

11.05.2018 державним інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №92-ДК/0042/По/08/01/-18, згідно з якою визнано ОСОБА_1 КАТП 032806 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 55247,50 грн, в результаті порушення ст.ст. 79-1, 125 Земельного кодексу України, заподіяна шкода в наслідок самовільного зайняття та використання земельної ділянки загальною площею 1,5631 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування полігону ТПВ, розташованої на землях промисловості, енергетики, транспорту,зв’язку та іншого призначення комунальної власності у сумі 55247,50 грн. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на землях промисловості, енергетики, транспорту, зв’язку та іншого призначення комунальної власності в межах населеного пункту, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області, землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам або юридичним особами) проведено згідно з Методикою визнання розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не на цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 (а.с. 24-25, т.1).

Дана постанова відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалась.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду з вимогами звільнити земельну ділянку та відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки в сумі 55247,50 грн.

Відповідач з позовними вимогами не погодився в повному обсязі, з підстав викладених вище.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 міська рада Луганської області, повідомила, що не підтримує позовні вимоги позивача, оскільки не має претензій до відповідача, з підстав викладених вище.

Водночас, позивач заперечує проти доводів відповідача та третьої особи, з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

25.03.2019 до початку розгляду справи по суті до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява щодо уточнення позовних вимог б/н від 21.03.2019, в якій він просить залишити без розгляду в частині вимоги щодо зобов’язання Лисичанського КАТП 032806 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 1,5631 га, яка розташована на землях промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку та іншого призначення комунальної власності, в межах населеного пункту, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Узагальнюючи підстави залишення вказаної вимоги без розгляду, можна зробити висновок, що спірна земельна ділянка площею 1,5631 га увійшла в межі сформованої земельної ділянки площею 11,1170 га, кадастровий номер 4411800000:46:001:0001, право відповідача користування якою було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 15.01.2019.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Судом встановлено, що заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду подано до початку розгляду справи по суті, що не суперечить нормам статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про залишення вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки без розгляду.

Предметом судового розгляду є вимога позивача зобов’язати ОСОБА_1 комунальне автотранспортне підприємство 032806 відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 1,5631 га, яка розташована в межах населених пунктів, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області, в сумі 55247,50 грн.

З приводу вищевказаної позовної вимоги суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування (ч.ч. 1-2 ст. 83 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами 4, 5 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з абз. 5 ст. 15-2 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Частиною 2 ст. 90 Земельного кодексу України встановлено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, п.п. «а, б, в» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною, г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

- функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

- функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 920/1/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 3 ч. 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Як вбачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області та є комунальною власністю, цільове призначення – для розміщення та експлуатації звалища з утилізації твердих побутових відходів (03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування).

Отже, спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до земель агропромислового комплексу, тому Головне управління Держгеокадастру у Луганській області у цьому разі не наділене повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Головне управління Держгеокадастр у Луганській області правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

В даному випадку, саме власник спірної земельної ділянки - територіальна громада м. Лисичанська в особі ОСОБА_1 міської ради Луганської області вправі звернутись до суду із позовом про стягнення із особи, яка неправомірно використовує земельну ділянку, завданої цим шкоди.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки в сумі 55247,50 грн, слід відмовити.

Судовий збір, відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в сумі 1762,00 грн в частині відмови у задоволенні позову слід покласти на позивача.

Судовий збір в частині вимог, що залишені без розгляду, в сумі 1762,00 грн, також підлягає покладенню на позивача, у зв’язку з тим, що у пункті 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

У зв’язку з зазначеним, клопотання позивача, викладене у заяві про уточнення позовних вимог б/н від 21.03.2019 щодо повернення частини сплаченого судового збору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», слід залишити без задоволення.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Залишити без розгляду позовну вимогу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо зобов’язання Лисичанського КАТП 032806 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 1,5631 га, яка розташована на землях промисловості транспорту енергетики зв’язку та іншого призначення комунальної власності, в межах населеного пункту, на території ОСОБА_1 міської ради Луганської області.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Судовий збір у сумі 3524,00 грн покласти на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 08.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2019.

Суддя О.С. Фонова