Вирок № 81188531, 16.04.2019, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/499/19

Номер провадження 1-кп/556/77/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рядок статзвіту № 18

16.04.2019 року. Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Котик Л.О,

при секретарі - Соловей Г.С.

за участю прокурора – Чеберяка Є.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець матеріали кримінального провадження № 12019180230000084 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, пенсіонер, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не військовозобов»язаного, не судимого,

за ч.1 ст. 122 КК України,-

Встановив:

27.02.2019 року, приблизно о 13 год., ОСОБА_1, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, в с. Кідри, вул. Шкільна,35, Володимирецького району, Рівненської області, на грунті раптово виниклих, особистих неприязних відносин, діючи умисно, з допомогою саморобної кочерги, наніс удар по лівій руці своїй дружині – ОСОБА_2, заподіявши останній середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки без зміщення.

Своїми умисними діями, які виразились у заподіянні потерпілій умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Свою вину у вчиненому злочині обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю і суду пояснив, що 27.02.2019 року, під час суперечки з дружиною, вдарив останню кочергою по руці. Потім штовхнув потерпілу і коли вона впала, наніс ще декілька ударів ногою.

Щиро розкаюється у вчиненому.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 ствердила, що чоловік зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, бійки. 27.02.2019 року, під час суперечки, обвинувачений побив її, вдарив саморобною кочергою по руці.

Крім власного визнання вини, обвинувачений повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З»ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з»ясувавши правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції, а також роз»яснивши йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вище вказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину і вважає, що органами досудового розслідування його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України.

При обранні міри покарання, суд враховує, згідно ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання, що вчинив злочин середньої тяжкості.

Обставинами, які пом”якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Як зазначено в ст.. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, розкаявся у вчиненому, посередньо характеризується, перебуває на диспансерному обліку лікаря – нарколога, на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває.

На підставів викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті обвинувачення - ч.1 ст.122 КК України, у виді позбавленян волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Згідно досудової доповіді органу пробації, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, можливе та не становить великої небезпеки для суспільства за умови здійснення нагляду, застосування соціально-виховних заходів, спрямованих на протиправність та запобігання вчинення кримінальних правопорушень.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, відсутність у потерпілої претензій матеріального чи морального характеру.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України на нього слід покласти обов»язки: періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Питання про речові докази, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання: два роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з двохрічним іспитовим строком.

На підставі ч.ч. 1,2 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов»язки: періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: саморобну кочергу – знищити.

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суду протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя: