Рішення № 81163916, 03.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11585/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарями Рудь Н.В., Юдицьким К.О.

за участі

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Коновал О.В.

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про захист прав споживача,

в с т а н о в и в :

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 49 від 23 червня 2008 року про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території відповідач зобов'язався сплачувати позивачу грошові кошти у розмірі 287,00 грн. за утримання та експлуатацію стоянки. Однак відповідач свої зобов'язання передбачені вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01 лютого 2012 року по 31 червня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 3 623,00 грн. Просить суд стягнути заборгованість за період з 01 лютого 2012 року по 31 червня 2016 року у розмірі 3 623,00 грн. та судові витрати.

26 липня 2016 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

03 листопада 2016 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про захист прав споживача прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги. Свої вимоги мотивував тим, що 23 червня 2008 року між сторонами укладено договір № 49 про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території. На виконання умов договору відповідач зобов»язався обслуговувати стоянку та прилеглу територію, зокрема: забезпечити умови обслуговування стоянки, що дозволяють власникові здійснювати зберігання транспортного засобу відповідно до Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою № 115 від 22 січня 1996 року Кабінету Міністрів України і умов договору; забезпечити охорону стоянки, пропускний і внутрішній режим; своєчасно повідомляти власнику про необхідність виконання поточного і капітального ремонту; виконувати комплекс робіт з утримання стоянки і прилеглої території в належному технічному і санітарному стані; виконувати поточний і капітальний ремонт за рахунок зазначених у Договорі платежів власника або за рахунок амортизаційних відрахувань; своєчасно повідомляти власнику про зміну діючих тарифів на надавані послуги у суму його частки у витратах на утримання і експлуатацію стоянки; надавати власнику на першу вимогу інформацію стосовно стоянки, витрат на її утримання тощо. Крім того, відповідач повинен особисто здійснювати охорону об'єкта (п.4.2). Цей вид діяльності потребує ліцензування, однак здійснюється номінально Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Щит» (охоронник працюють за готівку без укладення договорів про повну матеріальну відповідальність), тому відповідачем не виконується обов'язок по охороні стоянки. В порушення умов Договору, Правил пожежної безпеки відповідач самостійно (без належного дозволу державних органів та служб, за відсутності згоди співвласників стоянки) перекрив пожежний виїзд та організував в ньому зварювальний та фарбувальний цех. Протягом строку дії Договору не здійснюється ремонт приміщень, внаслідок чого на стінах обсипалась штукатурка та утворився грибок, зіпсувалось покриття проїжджої частини стоянки та утворились ями. Протягом року(з серпня 2015 року) не усунуті наслідки прориву каналізації при в'їзді на стоянку та другого під'їзду будинку 60/5 по вул. Ломоносова. Також позивач не надає послуги по здійсненню паркування та видачі транспортних засобів, касове обслуговування, водопостачання, належне прибирання і ремонт. Просив захистити права споживача шляхом зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальність «Ліко-житлосервіс» усунути порушення умов Договору про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території, а саме, п. 4.2: надавати фактичні послуги з водопостачання і згідно приладів обліку; здійснювати касове обслуговування; надавати послуги з електропостачання та телефонного зв»язку; надавати послуги з паркування та видачі транспортних засобів; здійснювати прибирання паркінгу; здійснювати ремонт(капітальний та поточний) стін, покриття проїжджої частини, усунути протікання стін.

01 листопада 2017 року позовна заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги залишена без розгляду.

03 квітня 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Відповідач підтримав зустрічні позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що позивач систематично порушує Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою № 115 від 22 січня 1996 року Кабінету Міністрів України, а саме, не виконує п.5.1 (тарифи на послуги), п.п.10-12 (здавання та приймання транспортних засобів), п. 15 (не здійснюється касове обслуговування), п. 21 (з порушенням встановленого порядку видають транспортні засоби), п.30 ( не ведуть журнал обліку транспортних засобів, приймання/видачі).

Представник позивача зустрічні позовні вимоги не визнала. Підтримала письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначено, що у 2008, 2012, 2015 роках витрати на проведення поточного та капітального ремонту не передбачено. Відповідно до п.4.6 договору оплата послуг здійснюється в касу або на розрахунковий рахунок. Відповідач сплачував на рахунок, оскільки касове обслуговування здійснюється за тимчасове зберігання, відповідач є власником парко-місця. У 2016 році робився поточний ремонт робіт перекриття. Відповідно до п.5.5 Договору у разі затримки Власником оплати своєї частки у витратах з утримання і експлуатації стоянки на термін більше 3-х місяців Виконавець має право призупинити обслуговування Власника до погашення ним суми заборгованості й оплати поточних платежів. Пунктом 5.7 Договору передбачено, що у разі відмови власника від участі у витратах з утримання і експлуатації Стоянки, оплаті поточного і капітального ремонту конструкцій, комунікацій і устаткування Стоянки Виконавець не несе відповідальності за технічний стан і нормальне функціонування Стоянки. Послуги стаціонарного телефону підтверджуються Договором про надання послуг зв'язку від 14 квітня 2006 року та актами виконаних робіт. На контрольно-пропускному пункті ведеться журнал обліку в»їзду/виїзду автотранспортних засобів в підземний паркінг. Інформаційні оголошення щодо зміни вартості послуг розміщуються на інформаційному стенді підземної автостоянки блок Б. Розрахунки за послуги відповідають п.4.6 договору про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території (а.с.188-190, том 2), акти за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про неналежне надання послуг не складалися, про їх наявність відповідач не повідомляв (а.с.210-212, том 2). Додатково пояснила, що в товаристві є куток споживача, книга скарг.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що охорона парко-місць не здійснювалася, другий виїзд не функціонує, не ведеться фіксування у журналі виїзду/в»їзду, рідко здійснюється прибирання. 19 липня 2016 року підписав скаргу. Був невеликий ремонт покриття, проїзної частини. Дошка оголошень та стаціонарний телефон є, однак книга скарг відсутня. З 11 серпня 2015 року подарував парко-місце, тому не має стосунків з товариством.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідач є власником машино-місця АДРЕСА_1 (а.с. 1, том 2).

На підставі акту прийому-передачі підземної автостоянки від 01 вересня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМО «Ліко-Холдінг» передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» в обслуговування згідно розпорядження Голосіївської районної у м. Києві Державної адміністрації від 26 червня 2008 року № 884 «Про затвердження акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта «Підземна автостоянка ж/б № 3, зокрема, блок Б на 6 м/місць по АДРЕСА_1 (а .с. 68-83, том 3).

23 червня 2008 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» укладено договір про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території (а. с. 6-8, 9, том 1).

Відповідач просив захистити права споживача шляхом зобов'язання відповідача усунути порушення умов Договору про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території, а саме, п. 4.2: надавати фактичні послуги з водопостачання і згідно приладів обліку; здійснювати касове обслуговування; надавати послуги з електропостачання та телефонного зв»язку; надавати послуги з паркування та видачі транспортних засобів; здійснювати прибирання паркінгу; здійснювати ремонт(капітальний та поточний) стін, покриття проїжджої частини, усунути протікання стін.

Підставою зазначено, що позивач систематично порушує умови п.п.2.1.5 ( виконання поточного та капітального ремонту), 2.1.6 (повідомлення про зміну діючих тарифів), 4.2 (прибирання та ремонт стоянки) договору.

Під час розгляду справи доповнено підстави позовних вимог, а саме, порушення вимог Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою № 115 від 22 січня 1996 року Кабінету Міністрів України, а саме, не виконує п.5.1 (тарифи на послуги), п.п.10-12 (здавання та приймання транспортних засобів), п. 15 (не здійснюється касове обслуговування), п. 21 ( з порушенням встановленого порядку видають транспортні засоби), п.30 ( не ведуть журнал обліку транспортних засобів, приймання/видачі).

На підтвердження позовних вимог надано заяви відповідача про порушення умов договору від 01 грудня 2008 року (усунути недоліки будівництва - протікає стеля та стіни; пошкоджена штукатурка на стінах; вентиляційний короб заважає заїзду автомобіля), від 28 грудня 2012 року( понад одного року не ремонтується покрівля, внаслідок проникнення води псується лакофарбне покриття автомобіля, стіни і стелі парко-місця покрились грибками), від 08 та 10 липня 2013 року (відремонтувати перекритті машино-місця, прибирання паркінгу, порушення Правил протипожежної безпеки, виконання електрозварювальних робіт), від 27 травня 2016 року (вирішити питання з прибиранням стоків), від 19 липня 2016 року( здійснити ремонт та окраску стін, відремонтувати освітлення автостоянки та машино-місць, відремонтувати покриття проїжджої частини і машино-місць та нанести необхідну розмітку) (а. с. 226, 227, 233, 238-239, 240, 242, том 1); письмову відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО «Ліко-Холдінг» від 03 січня 2013 року про усунення наслідків протікання покрівлі паркінгу, яке виникло з вини власників нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі, власними силами виконати роботи по відновленню порушення гідроізоляції паркінгу та провести при першій можливості, пов'язаної з погодними умовами(а. с. 231, том 1).

Під час розгляду справи по суті відповідачем також надано заяви від 05 серпня 2016 року( заблокування пожежного виїзду, не здійснюється ремонт приміщення, не проводиться паркування та видача транспортного засобу, касового обслуговування), 26 серпня 2016 року (заблокування аварійного виїзду, не прибирання, не проводиться охорона стоянки, погане електрообслуговування), 28 жовтня 2016 року(виконання зварювальних робіт в аварійному виїзді), 13 січня та 03 березня 2017 року (розблокування аварійного виїзду, демонтаж арматури, відновлення штукатурки, не працює відеонагляд) (а.с.243, 246, 248, 249, 250, том 1), акт про ненадання послуг та порушення прав споживачів від 17 березня 2017 року (а. с. 33-35,36-48, том 2), заяви в поліцію від 23 березня 2017 року (а.с.202,203-305, том 2).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач скористалася своїм правом подачі відзиву до позову, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки для обслуговування підземної автостоянки, утримання її у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів) укладено відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, забезпечення цілодобової охорони та організації контрольно-пропускного посту, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки (а.с.44-49, том 1). Після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс до суду з позовом про стягнення заборгованості від відповідача надійшли заяви про порушення умов Договору, на які надано відповіді про відсутність порушень. В 2015 році згідно акту виконаних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «АСБ ЩИТ» здійснено ремонт воріт, восени 2016 року - частково ремонт з відновлення деформаційних швів підлоги підземного паркінгу (а. с. 98-102, том 1)

На підтвердження заперечень проти позову надано договір про надання послуг зв»язку від 14 квітня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТЕЛ» (а.с.59-60,61,62, том 2), договір про надання послуг з технічного обслуговування від 13 вересня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ сучасних технологій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс (а.с.85-86,87,88,89, том 3), договір про надання охоронних послуг від 28 травня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСБ ЩИТ» (а.с.52-53,54, том 1), договір про використання електричної енергії, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Районним відділенням по збуту електроенергії «Південне» Департаменту Енергозбуту АК «Київенерго» (а.с.55-56, том 1), договір про надання послуг з технічного обслуговування від 01 січня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-БУД» (а.с.57-58,59, том 1), договір про надання послуг від 01 серпня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манор Проперті Менеджмент», з обслуговування приміщень, територій згідно дислокації та переліку Послуг (а.с.60-61, 62, том 1), договір на технічне обслуговування системи контролю доступу в підземних паркінгах від 13 жовтня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСБ ЩИТ» (а.с.63-64, том 1), договір на виконання робіт з технічного обслуговування відеонагляду в паркінгу від 01 листопада 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРЕО «ПЛЮС» (а.с.65, 66, 67-68, том 1); договір про надання послуг з технічного обслуговування від 01 вересня 2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аварійно-ремонтна компанія» ( а.с.51-52,53,54,55,56,57, том 2); договір від 30 квітня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Приватним підприємством «ЮС-ЦЕНТР» про забезпечення охорони та збереження майна (а.с.58, том 2), договір про надання послуг від 01 лютого 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю про надання послуг з прибирання приміщень та території підземного паркінгу (а.с.63-64, 65,66, том 2); договір від 01 листопада 2015 року про надання послуг з технічного обслуговування системи проти пожежної безпеки (а.с.67-68, том 2);

03 серпня 2016 року, 02 вересня 2016 року, 03 лютого, 17 та 20 березня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» надано відповідачу відповідь на заяву від 05 серпня 2016 року про відсутність фінансової можливості провести ремонт підземного паркінгу блоку Б та необхідності погашення заборгованості за обслуговування паркінгу; про дотримання Правил та норм пожежної безпеки(не проводяться зварювальні та фарбувальні роботи), про вжиття заходів щодо ліквідації аварії та її наслідків через засмічення вуличної каналізації у серпні 2015 року та червні 2016 року та що не передбачено витрат на виконання ремонтних робіт (відновлення гідроізоляційного покриття, ремонт проїжджої частини, штукатурки стін); других виїзд не заблокований, а не використовується у зв»язку з відсутністю потреби, система відеонагляду у зв»язку з тривалим використанням знаходиться на діагностиці технічного огляду, паркування та видача машин здійснюється згідно журналу обліку в»їзду /виїзду з відміткою дати, марки машин, прізвища власника, часу в»їзду та виїзду, номера машиномісця тощо, що ведеться на контрольно-пропускному пункті, утримання підземної автостоянки в належному санітарно-технічному стані здійснюється в межах отриманих коштів, восени 2016 року було здійснено частковий ремонт з відновлення деформаційних швів підлоги підземного паркінгу; товариство забезпечує в паркінгу цілодобову охорону, де забезпечується схоронність інвентаря, устаткування й іншого майна підземної автостянки та контроль-пропускний режим; (а.с. 104, 105, 106, 107, 108, том 1); акти здачі-прийняття робіт(надання послуг) (а.с.123-217, том 1, а.с. 130-150, том 3); акти про використані матеріали під час прибирання паркінгу та видаткові накладні за 2011-2012 роки (а.с.90-124, том 3); витяг з журналу реєстрації виїзду та в»їзду автотранспорту по блоку Б (а.с.76-79, том 4).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 01 січня 2016 року) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг (стаття 4 цього Закону).

За статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і реєструються в установленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

За приписами статті 18 цього Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Згідно ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів( п.1 ч. 2 ст.21 Закону)

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Предметом регулювання Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 6 цього Закону співвласники мають право, зокрема, одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання.

Відповідно до п.5 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою № 115 від 22 січня 1996 року Кабінету Міністрів України При в'їзді на автостоянку встановлюється щит із схемою руху транспортних засобів, нумерацією місць, планом термінової евакуації транспортних засобів та інформацією про розпорядок роботи автостоянки і тарифи за надання послуг, а на території автостоянки вивішуються або наносяться на проїжджій частині необхідні показники й нумерація місць. На автостоянках з гаражами номери єдиного зразка наносяться на воротах, а гаражі фарбуються або усі в один колір, або за рядами.

Пунктом 10 цих Правил встановлено, що здавання транспортного засобу на автостоянку провадиться: власником, а також особою, яка має оформлене відповідно до законодавства доручення на право користування (або) розпоряджання даним транспортним засобом; водієм транспортного засобу, що належить суб'єкту господарської діяльності, за умови наявності відповідно оформлених документів.

Під час здавання транспортного засобу на автостоянку його володілець зобов'язаний пред'явити черговому приймальнику документи, що посвідчують його особу, та реєстраційні документи на транспортний засіб, а також страховий поліс, якщо транспортний засіб застрахований (п.11).

Під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому. Володільцеві транспортного засобу, прийнятого на довготермінове зберігання, видається перепустка за встановленим зразком. У разі здавання на зберігання транспортного засобу з аварійними пошкодженнями, він може бути прийнятий на зберігання після реєстрації у журналі обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних, з зазначенням характеру пошкодження, часу в'їзду на автостоянку, марки і номера транспортного засобу та прізвища власника (п.12).

Відповідно до п. 15 цих Правил плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.

Транспортний засіб видається з автостоянки після здавання черговому приймальнику перепустки у разі його довготермінового зберігання чи пред'явлення квитанції (касового чека) про оплату - у разі тимчасового зберігання та після того, як одержувач розпишеться в журналі обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів. Наступна постановка транспортного засобу на зберігання посвідчується відміткою і розписом чергового приймальника в цьому журналі. При цьому перепустка чи квитанція (касовий чек) повертається володільцеві транспортного засобу (п.21).

На автостоянці повинні вестися: журнал обліку транспортних засобів довготермінового зберігання (додаток № 1); журнал обліку транспортних засобів тимчасового зберігання (додаток № 2); журнал обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів (додаток № 3); журнал обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних (додаток № 4); касова книга (додаток № 5); книга скарг та пропозицій; книжки квитанцій (п.30).

Судом встановлено, що 23 червня 2008 року між відповідачем, який є власником машино-місця АДРЕСА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» укладено договір про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території.

Для обслуговування підземної автостоянки, утримання її у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів) Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» укладено відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, забезпечення цілодобової охорони та організації контрольно-пропускного посту, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки тощо.

Представник позивача заперечував ненадання або неналежне надання послуг.

В порушення приписів статті 18 цього Закону щодо виклику споживачем у разі порушення виконавцем умов договору представника для складення та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень, відповідач обмежився лише заявами про порушення умов договору.

Будь-яких актів-претензій про неналежне надання або ненадання послуг відповідачем не складено.

Під час розгляду справи після ознайомлення з письмовими запереченнями відповідачем надано акт про ненадання послуг та порушення прав споживачів від 17 березня 2017 року, на складання якого не запрошено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс».

В показання свідка ОСОБА_6 відсутні відомості щодо дати виявлення порушень та чим це підтверджується.

З урахуванням встановлених обставину задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про захист прав споживача слід відмовити повністю за недоведеністю.

Згідно частини 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою № 115 від 22 січня 1996 року Кабінету Міністрів України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про захист прав споживача відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2019 року.

Суддя Н.Є.Арапіна