Ухвала суду № 81158194, 15.04.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/410/19

Номер провадження 1-кс/559/319/2019

УХВАЛА

про арешт майна

"15" квітня 2019 р. місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федчук А.А.

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_1 яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000146 від 11 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12019180040000146 від 11 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, в якому вказав, що ОСОБА_3, діючи всупереч ст.ст. 6, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, 08.03.2019,придбав психотропну речовину – метамфетамін, яку потім незаконно зберігаючи при собі, близько 19:00 години, знаходячись по вул. Данила Галицького в м. Дубно, Рівненської області, незаконно збув за грошові кошти в сумі 500 гривень ОСОБА_4, який діяв у відповідності до ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, в поліетиленовому пакеті, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка згідно висновку експерта № 2.1-261/19 від 12 березня 2019 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, масою 0,0278 грам.

11.04.2019, в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_3, під час якого було вилучено: грошові купюри, а саме: 20 гривень, серійний № ЧБ1268210; 20 гривень, серійний № ЧГ3688199; 20 гривень, серійний № СЄ3776530; 20 гривень, серійний № ММ4547469; 10 гривень, серійний №НЖ5664645 які використовувались для проведення оперативної закупки та які поміщено до спеціального пакету НПУ EXP0164685.

11.04.2019, постановою слідчого, вище вказані грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки дані грошові кошти використовувались для проведення оперативної закупки та зберегли на собі сліди вчинення даного кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що вилучені в ході огляду грошові кошти, містять у собі докази вчинення затриманою особою злочину передбаченого ч.1 ст.307 КК України, та являються речовими доказами у кримінальному провадженні є необхідність у встановленні заборони власникам (користувачам) вказаного майна будь-яким чином розпоряджатись та використовувати його, що може призвести до їх втрати, пошкодження, знищення, що призведе до неможливості проведення судових експертиз з метою отримання доказів причетності особи до вчинення даного злочину.

Вище вказані грошові кошти можуть бути використані в подальшому як доказ винуватості ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину, а без накладення арешту на вище вказані грошові кошти, це може призвести до їх втрати, пошкодження, знищення.

Зважаючи на те, що іншим чином ніж накладенням арешту на грошові кошти не можливо зберегти речові докази у даному кримінальному провадженні, накладення арешту на тимчасово вилучене майно є єдиним законним процесуальним засобом збереження речового доказу, задля забезпечення виконання завдань кримінального процесу, які передбачені ст.2 КПК України.

У судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися. Від Прокурора Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 надійшла заява, в якій вона просить розгляд клопотання проводити за її відсутності, клопотання просить задоволити у повному обсязі (а.с.14).

Від підозрюваного ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна за його ввідстутності та без участі його захисника. Проти задоволення клопотання не заперечує (а.с.15).

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що особи, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання не прибули приходжу до висновку, про можливість розгляду клопотання без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, судом встановлено, що дані по вказаному в клопотанні факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000146 від 11 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Зазначене у клопотанні слідчого майно, арешт на яке він просить накласти, вилучено під час затримання ОСОБА_3 11.04.2019, визнано речовими доказами постановами слідчого від 11.04.2019.

Відповідно до ст.171 ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.

Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.

У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів.

У відповідності до ч.3 ст.170КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Судом встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучені грошові купюри можуть бути використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Повернення вилученого майна може призвести до його зникнення чи знищення.

Згідно ст.170 ч.1 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника.

Відповідно до ст.173 КПК України суд прийшов до висновку, що слідчим доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи, що заявлене клопотання містить достатньо даних про майно та належну обґрунтованість підстав для арешту цього майна, тому, воно в підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.167, 170-173 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене у ОСОБА_3 під час затримання 11.04.2019, з забороною відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме на грошові кошти в сумі 90 гривень, купюрами:

-1 банкнота номіналом 20 гривень, серійний № ЧБ1268210;

-1 банкнота номіналом 20 гривень, серійний № ЧГ3688199;

-1 банкнота номіналом 20 гривень, серійний № СЄ3776530;

-1 банкнота номіналом 20 гривень, серійний № ММ4547469;

-1 банкнота номіналом 10 гривень, серійний №НЖ5664645, які поміщені до спеціального пакету НПУ EXP0164685.

до прийняття кінцевого рішення по кримінальному провадженні №12019180040000146 від 11 лютого 2019 року, з можливістю переміщення вказаного майна для проведення судових експертиз та процесуальних дій.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Відповідно до ч.1ст. 174 КПК України, особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: