Рішення № 81145271, 03.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/144/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенюх Ю.І,

представників позивача Темерівського В.В., Федів Я.І., Шепелько Т.М.,

представника відповідача Сакалюк Т.В.,

третя особа не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Вимірювач" до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю "Вимірювач" (далі - позивач) просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991р. та зобов'язати вчинити дії щодо призначення пенсії ОСОБА_6 відповідно до закону.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем на адресу товариства направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_5, який був зайнятий на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пп.2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з жовтня 2018 року. Позивач листом від 25.10.2018р. повернув указаний розрахунок відповідачу, просив переглянути статті призначеної пільгової пенсії указаній особі та внести відповідні зміни до пенсійної справи особи, на що отримав відмову. Позивач вважає, що органом Пенсійного фонду неправомірно призначено пенсію на пільгових умовах ОСОБА_5 із застосуванням ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тоді як порядок призначення пільгових пенсій, на думку позивача, в даному випадку регламентується ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У зв'язку з цим, вважає відмову відповідача протиправною.

В поданих позивачем додаткових поясненнях представник позивача вказує, що з документів пенсійної справи вбачається, що пенсія призначена ОСОБА_5 за списком 2 ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Указане на його думку, свідчить про невірне зазначення відповідачем в надісланому позивачу розрахунку статті, згідно якої мала бути призначена пільгова пенсія. Крім того, посилаючись на висновок Верховного суду, викладений в подібній справі, стверджує, що оскільки ОСОБА_5 набув стаж до 01.01.92р., пенсія йому мала бути призначена відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У зв'язку з цим, вважає що витрати на виплату пенсії підприємством не повинні відшкодовуватися.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що після набрання чинності змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017р. №2148-VШ, норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах не підлягають застосуванню. Адже з указаного періоду пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 та №2 призначаються виключно згідно з ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, згідно зі ст.114 вказаного Закону норма щодо атестації робочих місць для врахування стажу роботи, зокрема, за Списком №2, набутого до 21.08.1992р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується.

Таким чином, відповідач вважає, що ним правомірно призначено пенсію за віком на пільгових умовах громадянину ОСОБА_5 з 16.05.2018р. відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою суду від 13.02.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.

Ухвалою від 04.03.2019р. задоволено клопотання представника позивача Темерівського В. та представника відповідача Сакалюк Т. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.03.2019р., занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5.

У судовому засіданні 03.04.2019р. представники позивача виступили із вступним словом, в якому підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача у вступному слові зазначила, що підстави для призначення пенсії третій особі за ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутні, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, будь-яких письмових пояснень з приводу поданого позову до суду від нього не надходило.

Суд продовжив розгляд справи за відсутності третьої особи, що не суперечить вимогам ч.1 ст.205 КАС України.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_5 з 02.10.1984р. по 31.12.1991р. працював на ТДВ "Вимірювач" шліфувальником по металу (сухе шліфування), що дає право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2, зазначене підтверджується довідкою від 18.08.2015р. №1 (а.с.12).

16.05.2018р. ОСОБА_5 звернувся до ГУПФУ в Чернівецькій області з заявою про призначення пенсії, вид пенсії: за віком, Список№2, ст.100 (а.с.57).

Згідно протоколу про призначення пенсії №2698 від 19.07.2018р. ОСОБА_5 призначено пенсію з 16.05.2018р. за Списком №2 згідно ст.114 (а.с.56).

Органом Пенсійного фонду направлено ТДВ "Вимірювач" розрахунок від 10.10.2018р. №26057/03 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" і "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з жовтня 2018 року. Відповідно до указаного розрахунку товариством підлягають відшкодуванню витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 в розмірі 1647,60грн. (а.с.10).

Товариство листом від 25.10.2018р. №39 повернуло пенсійному органу розрахунок, оскільки вважає, що якщо пільговий стаж набуто до 01.01.1992р., то пенсія призначається за нормами ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проведення атестації робочих місць не вимагається, витрати на виплату пенсії підприємством не відшкодовуються. На підставі вказаного, позивач просив переглянути статті призначення пільгової пенсії колишньому працівнику товариства та внести відповідні зміни до пенсійної справи (а.с.9).

В подальшому відповідачем направлено товариству розрахунок від 08.11.2018р. №28308/03 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" і "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з листопада 2018 року (а.с.17).

Листом від 19.11.2018р. №29329/03 ГУПФУ в Чернівецькій області повідомило позивачу про те, що чинним з 11.10.2017р. законодавством не передбачено призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з указаного періоду пільгові пенсії за Списками №1 і №2, незалежно від часу набутті стажу, що дає право на такий вид пенсії призначаються виключно відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач не погодившись з тим, що відповідач не здійснив призначення пенсії колишньому працівнику ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат тощо.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону №1058-IV для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Так, згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Поряд із цим, у відповідності до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка визначає порядок призначення пільгових пенсій, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону (а саме до 01.01.92р.) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

11.10.2017р. набув чинності Закон України від 03.10.2017р. №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким Закон №1058 доповнено розділом ХІV-I "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" та відповідно ст.ст.114, 115.

Частиною 1 статті 114 Закону №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

В ході судового розгляду було встановлено, що пенсіонер ОСОБА_5 набув пільгового стажу до 01.01.92р. 16.05.2018р. пенсіонер звернувся із заявою до органу Пенсійного фонду про призначення йому пенсії за віком за Списком №2 в порядку ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за результатом розгляду якої відповідач призначив йому пенсію на підставі ст.114 Закону №1058-IV.

При цьому, будь-яких заперечень з приводу неправомірності призначення йому пенсії на підставі статті 114 Закону №1058 ОСОБА_5 не заявляв. Крім того, останній не звертався до відповідача з будь-якими іншими заявами щодо призначення йому пенсії у відповідності до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Визначаючись щодо вимоги позивача про визнання протиправною відмови про призначення пенсії ОСОБА_5 відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію, суд зазначає наступне.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. №22-1 (далі - Порядок №22-1).

В силу пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком додаються.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3) (п.4.1 Порядку 22-1).

Зважаючи на вказані положення, з наведеного слідує, що призначення пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення здійснюється за заявою фізичної особи, а тому оспорювання підстав, з яких призначена пенсія (за статтею 114 закону №1058 чи статтею 100 Закону №1788) є виключним правом лише фізичної особи, якій ця пенсія призначена.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019р. (справа №802/1426/16-а).

Суд звертає увагу на те, що за змістом ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з наведеного слідує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Разом з тим, як вже зазначалось раніше, ОСОБА_5 не ставить під сумнів правомірність призначення йому пільгової пенсії, не оскаржує рішення про призначення йому пенсії саме на підставі ст.114 Закону №1058-IV. Іншими словами спір щодо призначення пенсії ОСОБА_5 між ним та органом Пенсійного фонду відсутній.

Відтак, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_5 у відповідності до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є такими, що заявлені за відсутності потреби захисту прав та інтересів ОСОБА_5 від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, в даному випадку органу Пенсійного фонду.

З приводу позиції позивача, висловленої в письмових поясненнях про те, що оспорювання підстав, з яких призначення пенсія не є виключним правом лише фізичної особи, якій ця пенсія призначена суд зазначає наступне.

З поданого позову, зокрема, мотивів звернення позивача з позовом слідує, що позивач не погоджується з обов'язком товариства відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_5

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції № 21-1).

Згідно п.6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду таких витрат є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що фактична незгода з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надісланих відповідачем не може обґрунтовувати право на звернення до суду з позовом про оскарження призначення пенсії третій особі.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши зазначені положення нормативно-правових актів, суд доходить висновку, що відповідач довів правомірність свого рішення щодо відмови в призначенні ОСОБА_5 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Натомість, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, поновлення якого може вплинути на права та законні інтереси третьої особи.

Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, а витрат інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено 15 квітня 2019 року.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Вимірювач" (код ЄДРПОУ 14314665, вул.О.Пчілки, 5, м.Чернівці, 58023).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул.Оренбурзька, 7А, м.Чернівці, 58022).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Суддя В.О. Кушнір