Ухвала суду № 81135857, 12.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

12 квітня 2019 року м. Київ № 640/6291/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглядаючи заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування наказу від 31.10.2018 року № 405 в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» (надалі - позивач), адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, Проммайданчик, до Державної служби геології та надр України (надалі - відповідач), адреса: 03057, м. Київ, Антона Цедіка, 16, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 405 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5738 від 11.03.2013 р., наданого АТ «Гідромеханізація» на видобування піску у Бортницькому родовищі.

- скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 405 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5738 від 11.03.2013 р., наданого АТ «Гідромеханізація» на видобування піску у Бортницькому родовищі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.

11.04.2019 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №620/6291/19 шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 405 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5738 від 11.03.2013 р., наданого АТ «Гідромеханізація» на видобування піску у Бортницькому родовищі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована ознаками очевидної протиправності наказу та тим, що без вжиття таких заходів забезпечення позову, виконання рішення суду, в разі його задоволення, згодом стане неможливим, що не спричинить поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за заявою учасника справи, або з власної ініціативи, має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, зокрема позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви про забезпечення позову, ознаками очевидної протиправності оскаржуваного наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 405 щодо зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5738 від 11.03.2013 р., наданого АТ «Гідромеханізація» на видобування піску у Бортницькому родовищі, на думку позивача, є те, що його прийнято у зв'язку з невиконанням чотирьох пунктів припису.

При цьому, позивач у заяві про забезпечення позову послався на те, що обставини на які посилається відповідач, обґрунтовуючи правомірність прийнятого ним наказу №405 від 31.10.2018, вже було оскаржено позивачем у судовому порядку та ухвалено рішення суду, яким встановлено відсутність будь-яких порушень, які містились у відповідному приписі та на підставі яких було прийнято, на підставі цього ж припису, попередній наказ від 24.11.2017 №519, яким також зупинялась дія спеціального дозволу на користування надрами №5738 від 11.03.2013, наданого позивачу з метою видобування піску Бортницького родовища.

Тобто, позивач наголошує на тому, що оскаржуваний в даній адміністративній справі наказ №405 від 31.10.2018, виданий відповідачем на підставі припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №425-14/06. Обставини встановлені цим приписом та винесений на його підставі попередній ідентичний наказ про зупинення дії дозволу - вже були предметом судового розгляду, за наслідками якого ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили, та під час судового розгляду встановлено відсутність порушень з боку позивача, зазначених у цьому приписі.

При цьому, як зазначає позивач, відповідачем всупереч рішення суду, без проведення нової перевірки, з тих самих підстав, що були визнані судом протиправними, прийнято наказ №405 від 31.10.2018, яким знов зупинено дію Спеціального дозволу на користування надрами № 5738 від 11.03.2013 р., наданого АТ «Гідромеханізація» на видобування піску у Бортницькому родовищі.

Вказані обставини, за доводами позивача, свідчать про наявність очевидних ознак протиправності наказу №405 від 31.10.2018.

Так, з наданої суду копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року у адміністративній справі №826/16350/17 за позовом публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу №519 від 24.11.2017 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами від 11.03.2013 №5738 вбачається, що оскаржуваний в адміністративній справі №826/16350/17 наказ №519 від 24.11.2017 був виданий у зв'язку з неусуненням порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, які зазначені у приписі від 28.07.2017 №425-14/06.

При цьому, судом у межах розгляду справи №826/16350/17 встановлено відсутність з боку публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, які зазначені у вказаному вище приписі, у зв'язку з чим встановлено протиправність наказу №519 від 24.11.2017 та скасовано даний наказ.

В той же час, з матеріалів даної адміністративної справи №640/6291/19 вбачається, що оскаржуваний в частині наказ Державної служби геології та надр України №405 від 31.10.2018 прийнято у зв'язку з не усуненням чотирьох порушень, зазначених у приписі від 28.07.2017 №425-14/06, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія листа Державної служби геології та надр України №26552/03/14-18 від 29.12.2018.

Між тим, суд наголошує, що з вказаного листа вбачається, що відповідач фактично не погоджується з висновками Окружного адміністративного суду міста Києва, викладеними у рішенні від 19.04.2018, хоча дане судове рішення набрало законної сили, у справі №826/16350/17.

Крім того, з доданої до заяви про забезпечення позову, копії листа Державної служби геології та надр України від 19.09.2018 №5151/03/14-19 вбачається, що відповідачем встановлено позивачу 15-денний строк для надання власної позиції (згоди/незгоди) на припинення права користування надрами, у зв'язку з неусуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5738 від 11.03.2013.

При цьому, у відповідності до частини 2 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідачем на виконання приписів частини 2 статті 26 Кодексу України про надра, може бути припинено право позивача на користування надрами, у зв'язку з неусуненням причин зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №5738 від 11.03.2013 до розгляду вказаної адміністративної справи по суті, а такими причинами, з яких зупинено дію цього дозволу, як вже зазначалося судом, є порушення, зазначені у приписі від 28.08.2017 №425-14/06.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 №405 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №5738 від 11.03.2013, наданого публічному акціонерному товариству «Гідромеханізація» на видобування піску у Бортницькому родовищі, забезпечить можливість фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову; а також є співмірним з негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цього заходу забезпечення позову, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності збалансованості інтересів сторін та наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При цьому, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, судом не надається правова оцінка оскаржуваному наказу №405 від 31.10.2018 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №5738 від 11.03.2013, а вжиття такого заходу, як зупинення дії оскаржуваного наказу, направлено виключно на забезпечення збалансованості інтересів сторін у межах розгляду адміністративної справи.

Спосіб забезпечення позову, а саме - зупинення дії оскаржуваного наказу в частині відповідає вимогам ч. 1 і 2 ст. 151 КАС України та є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами. Суд також враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб та вважає їх співвідносними.

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що зазначений вид забезпечення адміністративного позову не скасовує чинність оскаржуваного наказу, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово зупиняє дію оскаржуваних положень цього наказу. Тобто, не в цілому, а саме в частині, перегляд якої є предметом оскарження у справі.

Згідно з приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відтак, судом встановлено, що заява відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, є обґрунтованою та розглянута в установленому чинним законодавством порядку.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України від 31 жовтня 2018 року №405 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №5738 від 11 березня 2013 року, наданого публічному акціонерному товариству «Гідромеханізація» на видобування піску у Бортницькому родовищі - до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

3. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є публічне акціонерне товариство «Гідромеханізація» (07300, Київська область, місто Вишгород, Проммайданчик, код ЄДРПОУ 04628646), боржником: Державна служба геології та надр України (03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, будинок 16, код ЄДРПОУ 37536031).

5. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 12 квітня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.В. Клочкова