Рішення № 81135865, 12.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2019 року № 640/19817/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом виробничо-комерційної фірми «Кріопром» товариства з обмеженою відповідальністю

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу в частині -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась виробничо-комерційна фірма «Кріопром» товариство з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, ВКФ «Кріопром») з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач, Мінекономрозвитку), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби безпеки України (далі - третя особа, СБУ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 30.10.2018 №1581 в частині застосування спеціальної санкції «тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності» до ВКФ «Кріопром» (рядок (пункт, позиція) 1 Переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що є додатком до вказаного наказу).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що у силу приписів Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спеціальні санкції можуть бути застосовані до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності виключно в разі підтвердження у встановленому законодавством порядку факту порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктом господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України, чого відповідачем дотримано не було, а отже оскаржуваний наказ відповідачем прийнято без наявних на те підстав, а й отже підлягає скасуванню. Крім того, позивач наголошує на тому, що товар, який постачався на територію Російської Федерації не є товаром військового призначення та/або товаром подвійного використання.

Відповідач у відзиві на позов, запереченнях та поясненнях просив відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. Посилався на те, що на підставі звернення Служби безпеки України відповідачем прийнято оскаржуваний наказ про застосування спеціальної санкції до позивача. Мінекономрозвитку зазначило, що не має повноважень перевіряти зазначені у поданні СБУ порушення. Відповідач вказав на те, що подання СБУ відповідало вимогам законодавства, а тому у відповідності до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», в порядку визначеному Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Мінекономіки № 52 від 17.04.2000 видано оскаржуваний наказ, який відповідає положенням законодавства.

Третя особа надала письмові пояснення, у яких зазначила, що підставою для надсилання до Мінекономрозвитку подання щодо застосування до позивача спеціальної санкції стало отримання щодо дій ВКФ «Кріопром», які можуть зашкодити інтересам національної безпеки, а саме позивач здійснює постачання на територію Російської Федерації товарів військового призначення, що є порушенням чинного законодавства України.

В судовому засідання 14.02.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили. Заслухавши пояснення представників учасників справи, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у спрощеному проваджені (письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

30.10.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ №1581 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», згідно якого до ВКФ «Кріопром» застосовано спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Даний наказ в частині, що стосується позивача, виданий на підставі подання Служби безпеки України від 28.09.2018 вих. №8/2/3-7981ДСК, в якому повідомлено про те, що ВКФ «Кріопром» вчиняє дії, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідач та третя особа зазначили, що протягом 2013-2017 років ВКФ «Кріопром» постачало на адресу російських юридичних осіб ООО «Криокомплект» та ООО «Проект Плюс» товари власного виробництва, а саме: насоси зрідженого газу моделей 22НСГ-40/40, 12НСГ-80/40, насоси рідинні моделей НЖ-40/40, НЖ-80/40. При цьому, за своїми технічними характеристиками насоси рідинні моделей НЖ-40/40, НЖ-80/40 ідентичні технічним характеристикам кріогенних насосів типу 12НСГ-80/40 та 22НСГ-40/40, які є складовими військової техніки та використовуються в установках аеродромно-технічного забезпечення польотів дальньої та середньої авіації Міноборони України, а також у військово-повітряних силах та ракетних військах стратегічного призначення Міноборони Російської Федерації.

Третя особа посилались на те, що згідно отриманої інформації, вказані насоси виготовляються позивачем на замовлення російського ОАО «НПО «Гелиймаш», яке є підприємством обороно-промислового комплексу Російської Федерації та виконує державне оборонне замовлення Міноборони РФ з виготовлення комплектів військової техніки ТКДС-100 (транспортно-киснево-видобувна станція) та комплектів СГУ-7КМ (стаціонарна газифікаційна установка) до укомплектування яких потрібні вищезазначені насоси.

Відповідач та третя особа вказали на те, що 01.07.2017 за наведеними фактами Головним слідчим управління СБУ розпочато кримінальне провадження №22017000000000325 за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 333 Кримінального кодексу України, в якому досудове розслідування триває.

Позивач не заперечував факту здійснення ним експорту насосів зрідженого газу моделей 22НСГ-40/40, 12НСГ-80/40 та насосів рідинних моделей НЖ-40/40, НЖ-80/40 на територію Російської Федерації, однак наполягав на тому, що дані насоси не є товарами ані військового призначення, ані подвійного використання, що свідчить про те, що ВКФ «Кріопром» не вчиняв дій, які можуть зашкодити інтересам національної безпеки України, а тому підстави для тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відсутні.

Вважаючи наказ Мінекономрозвитку від 30.10.2018 №1581 в частині щодо застосування спеціальної санкції до ВКФ «Кріопром» протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» регулює види зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

У відповідності до абзацу 1 статті 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Приписами статті 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтею 33 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на дату видання оскаржуваного наказу) санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Порядок застосування спеціальних санкцій регулюється Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Мінекономіки від 17.04.2000 №52 та зареєстроване Міністерством юстиції України 05.05.2000 за №260/4481 (далі - Положення №52).

Згідно із положеннями статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України» до завдань Служби безпеки України входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань (стаття 8 Закону України «Про Службу безпеки України»).

Пунктом 1.2 Положення №52 визначено, що спеціальні санкції застосовуються Мінекономрозвитку України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у разі порушення валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та у разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Згідно із частиною 3 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на дату видання оскаржуваного наказу) подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження); відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України; вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати; найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію подання від 28.09.2018 №8/2/3-7981 Служби безпеки України суд встановив, що воно містить, зокрема, такі обов'язкові дані: назва і реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - ВКФ «Кріопром», адреса: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 3, кв. 3, Код ЄДРПОУ - 31630366; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України - постачання на адресу резидентів Російської Федерації товару, який належить до складових військової техніки; частини 1, 2 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Доводи позивача про те, що Мінекономрозвитку не перевірило інформацію, наведену у поданні СБУ суд відхиляє, оскільки направлення запитів щодо одержання додаткових матеріалів (інформації) у інформації у СБУ або інших органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного контролю щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності є правом, а не обов'язком Мінекономрозвитку.

Відповідно до пункту 4.3 Положення №52 відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом.

Отже, відповідач не зобов'язаний був вчиняти додаткові дії для зібрання доказів на підтвердження інформації, наведеної у поданні СБУ, оскільки належним чином оформлене подання є достатньою підставою для видання наказу про застосування спеціальної санкції.

Стосовно доводів ВКФ «Кріопром» про те, що товар, який постачався на адресу резидентів Російської Федерації, а саме: насоси зрідженого газу модель 22НСГ-40/40, 12НСГ-80/40 та насоси рідинні модель НЖ-40/40, НЖ-80/40 не є товарами ані військового призначення, ані подвійного використання, суд зазначає наступне.

На підтвердження наведених доводів позивач надав до матеріалів справи копію висновку недержавної експертизи щодо ідентифікації товару від 18.12.2013 №213-148/13, виконаної госпрозрахунковим підрозділом з питань експортного контролю державного виробничо-технічного підприємства «Граніт» державного концерну «Укроборонпром». Згідно даного висновку, зокрема, насоси рідинні типу НЖ не відповідають найменуванню (опису) та технічним параметрам товарів, що підлягають державному експертному контролю, а також Списку товарів подвійного використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 №86 (а.с. 132-140 т. І).

Також позивач надав копію висновку недержавної експертизи щодо ідентифікації товару Одеської регіональної торгово-промислової палати від 25.06.2018 №УТЕ-1048, згідно якого, зокрема, насоси зріджених газів 22НСГ-40/40, 12НСГ-80/40 не відповідають найменуванню (опису) та технічним параметрам товару, що підлягає державному експортному контролю та Списку товарів подвійного використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 №86 (а.с. 141-143 т. І).

Позивачем надано копію експертного висновку товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут низькотемпературних енерготехнологій» про неправомірність віднесення кріогенних рідинних поршневих насосів 22 НСГ-40/40, 12 НСГ-80/40 (НЖ-40/40, НЖ-80/40), які виготовлені компанією ВКФ «Кріопром» ТОВ, до товарів подвійного або військового призначення, згідно якого вказані насоси не є товарами подвійного або військового призначення (а.с. 145-159 т. І).

Крім того, позивачем надано експертний висновок Одеської національної академії харчових технологій щодо насосів зріджених газів типів 22 НСГ-40/40, 12 НСГ-80/40 на відповідність їх Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807, згідно якого вказані насоси не відповідають жодному з пунктів Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, тому вони мають бути віднесені до товарів цивільного призначення (а.с. 160-165 т. І).

Разом з тим, листом від 26.03.2018 №403/3/2/2148 Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України (а.с. 196 т.І) в межах компетенції повідомлено:

вироби 22НСГ-40/40, 12НСГ-80/40 входять в комплект автомобільної киснеазотодобувної станції АКДС-70М(М2), яка згідно з еталоном Класифікатора озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України (ВК 001-2000) за кодом JI4000000Y (аеродромна техніка) прийнята на озброєння та постачається для потреб авіаційих частин Збройних Сил України та відповідно використовуються у військовій сфері;

вироби 12НСГ-300/400 та 12НСГ-80/40 входять в комплект стаціонарної газифікаційної установки СГУ-7км, яка згідно з еталоном Класифікатора озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України (ВК 001-2000) за кодом JI40Q0000Y (аеродромна техніка) прийнята на озброєння та постачається для потреб авіаційних частин Збройних Сил України, та відповідно використовуються у військовій сфері;

виріб НЖ-80/40 за своїми характеристиками та конструктивними особливостями є аналогом виробів 12НСГ-300/400 і 12НСГ-80/40 та може використовуватись у військовій сфері;

виріб НЖ-40/40 за своїми характеристиками та конструктивними особливостями є аналогом виробів 22НСГ-130/400 і 22НСГ-40/40 та може використовуватись у військовій сфері.

Відповідно до листа від 21.06.2018 №350/174/7/48/62/пс військової частини А0800 Міністерства оборони України (а.с. 197 т.І)за результатами проведеного спільного огляду з представниками Одеської митниці ДФС встановлено, що частина товарів є складовою зразків військової техніки, яка перебуває на озброєнні Збройних Сил України, а саме:

виріб насос 22НСГ-40/40 входить в комплект автомобільної киснеазотновидобувної станції АКДС-70М(М2), яка згідно з еталоном Класифікатора озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України (ВК 001-2000) за кодом JI4000000Y (аеродромна техніка) прийнята на озброєння та постачається для потреб авіаційних частин ЗСУ та відповідно використовується у військовій сфері;

виріб насос 12НСГ-80/40 входить в комплект стаціонарної газіфікаційиої установки СГУ-7КМ, яка згідно з еталоном Класифікатора озброєння, військової техніки та май на Міністерства оборони України (ВК 001-2000) за кодом JI4000000Y (аеродромна техніка) прийнята на озброєння та постачається для потреб авіаційних частин ЗСУ та відповідно використовується у військовій сфері.

Насоси зріджених газів 22НСГ-40/40 та 12НСГ-80/40 є спеціально призначеними для військового використання та відповідають позиціям ML10f та ML20a списків товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 №1807.

Третьою особою надано до матеріалів справи копію висновку Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України з проведення науково-технічної експертизи виробів щодо визначення сфери їх використання від 25.06.2018 (а.с. 200 т.І). Згідно даного висновку вироби 22НСГ-40/40 та 12НСГ-80/40 використовуються у військовій сфері і спеціально призначені для військового використання та відповідають позиціям ML10,f ML20a Списку товарів, визначеному у додатку Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Згідно із положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту вищезазначених висновків експертів, слідує, що насоси зріджених газів 22НСГ-40/40 та 12НСГ-80/40 та насоси рідинні НЖ-40/40, НЖ-80/40 як окремі одиниці не є військовою технікою, однак вони є комплектуючими військової техніки, яка за інформацією, наданою Міністерством оборони України прийнята на озброєння та постачається для потреб авіаційних частин ЗСУ та відповідно використовується у військовій сфері. Відповідно до інформації, наданої СБУ вказані насоси використовуються також і у складі військової техніки, що використовується Російською Федерацією.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача та третьої особи про те, що товар, який постачався ВКФ «Кріопром» на територію Російської Федерації є товаром військового призначення та може бути використаний у військовій сфері.

Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» Російська Федерація визнана державою-агресором.

Указами Президента України від 27.08.2014 №691/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 серпня 2014 року «Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики»»; від 24.09.2014 №744 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності»; від 28.08.2015 №522 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 червня 2015 року «Про військово-технічне співробітництво України з окремими державами» заборонено здійснення експорту товарів військового призначення до Російської Федерації.

Відповідно до частини 6, 7 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на дату видання оскаржуваного наказу) та пункту 3.2. Положення №52 тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Отже, відповідачем правомірно застосовано до ВКІ «Кріопром» санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти оскаржуваним наказом від 30.10.2018 №1581.

Згідно із частиною 12 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на дату видання оскаржуваного наказу) та пункту 4.15 Положення №52 визначено, що у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Передбачених наведеними нормами клопотань та матеріалів до відповідача позивачем подано не було, а тому підстави для скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ВКФ «Кріопром» до Мінекономрозвитку України, про визнання протиправним та скасування наказу від 30.10.2018 №158 в частині застосування спеціальних санкцій до позивача з викладених вище підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову виробничо-комерційної фірми «Кріопром» товариства з обмеженою відповідальністю відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Виробничо-комерційна фірма «Кріопром» товариство з обмеженою відповідальністю (адреса: 67806, Одеська обл., Овідіопольський район, селище міського типу Авангард, вулиця Базова, будинок 6, код ЄДРПОУ 31630366).

Відповідач: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596).

Третя особа: Служба безпеки України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074).

Суддя Р.О. Арсірій