Ухвала суду № 8112469, 04.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-2374/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2007р. по справі та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008р.

у справі №2-а-3738 (№22-а-801/08)

за позовом Закритого акціонерного товариства „Візаві“ (надалі –ЗАТ „Візаві“)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Донецьку (надалі –СДПІ у м. Донецьку)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У вересні 2007 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Донецьку від 30.08.2007р. №0000961322/0/29588/10/15-16-23/5. Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків податкового органу про порушення підприємством п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо коригування кількісних і вартісних показників на підставі укладеного договору із ЗАТ «Стептехсервіс». Позивач стверджує, що умови та терміни поставки товару за згаданим договором між сторонами не передбачені не були, а отже, отримана передплата у 2001р., повернута покупцю у зв’язку із тим, що поставка товару не відбулась і позивач діяв в межах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного від 12 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008р., позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Донецьку від 30.08.2007р. №0000961322/0/29588/10/15-16-23/5; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що позивачем при здійсненні господарської діяльності було дотримано норми податкового законодавства та вірно проведено коригування податкової заборгованості відповідними розрахунками у зв’язку з чим відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій СДПІ у м. Донецьку звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Між позивачем (Продавець) та ЗАТ „Стептехсервіс“ (Покупець) 12.04.2001 року був укладений договір №04-12/2001, предметом якого є поставка обладнання. За умовами пункту 3.3 договору передбачена попередня оплата, строк дії договору пунктом 5.1 визначений до 31 грудня 2001 року, що було продовжено згідно додаткових угод до 31 грудня 2002 року (а.с. 64) та, в подальшому, до 31 грудня 2003 року (а.с. 65), до 31 грудня 2004 року (а.с. 66), до 31 грудня 2005 року (а.с. 67), до 31 грудня 2007 року (а.с. 68).

На виконання зазначених умов договору Продавець отримав кошти від Покупця у сумі 1899000,грн., про що складена та надана Покупцю податкова накладна від 13.04.2001р. №04/13 (а.с. 84), на підставі якої сформовані податкові зобов’язання квітня 2001 року у сумі 316500 грн..

У квітні 2007 року частину попередньо отриманих коштів Продавець повернув ЗАТ „Стептехсервіс“. Отже, за правилами п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість“ продавець (позивач у справі) склав та надав контрагенту 3, 17, 24, 27 квітня 2007 року чотири розрахунки корегування до податкової накладної (а.с. 35-38), на основі зазначених розрахунків позивачем були зменшені податкові зобов’язання квітня 2007 року, що підтверджується додатком № 1 до податкової декларації (а.с. 100).

20 червня 2007 року позивач надав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за травень 2007 року (арк. справи 103-107).

За результатами виїзної позапланової перевірки ЗАТ „Bізаві“ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2007 року контролюючим органом складено акт від 17.08.2007р. №555/15-16-23/5/24068600.

Висновками зазначеного акта перевірки відповідач, зокрема, встановив порушення позивачем п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість“, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за травень 2007р. на суму 6667,00грн..

На підставі вказаних висновків 30.08.2007р. прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000961322/0/29588/10/15-16-23/5, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування за травень 2007р. на суму 6667,00грн..

Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору керувались п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким у разі, коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до зміни бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець, відповідно, збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотньому порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Під поставкою товарів слід розуміти відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість“ будь-які операції, що здійснюються за цивільно-правовими договорами, внаслідок чого є неприпустимим посилання податкового органу на те, що право на корегування у відповідності до пункту 4.5 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість“ виникає за умови фактичної поставки товару.

Доводи відповідача про наявність безповоротної (поворотної) фінансової допомоги, що не надає позивачу права коригування податкових зобов’язань на підставі Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно відхилені судами попередніх інстанцій.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Донецьку –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2007р. по справі та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.