Рішення № 8112151, 16.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2010 р.Справа № 4/2374 за позовом Малого підприємства з обмеженою відповідальністю „Квант” м.Здолбунів Рівненської області.

до відповідача:           Приватного підприємства „Меблева компанія ”Тон-Арт”, м.Хмельницький.

про стягнення 8650,75 грн.

                                                                                           Суддя Л.П.Баула

Представники сторін:

Позивача : не з'явився

Відповідача : не з’явився

          Суть спору: Позивач - Мале підприємство з обмеженою відповідальністю „Квант” м.Здолбунів Рівненської області: звернулось з позовом до відповідача - Приватного підприємства „Меблева компанія ”Тон-Арт”, м.Хмельницький про стягнення заборгованості за договором поставки №50 від 22.05.2008р. в розмірі 8650,75 грн., з яких 6472,67 грн. основної заборгованості; 653,72 грн. - інфляційних нарахувань; 229,82 грн. - 3% річних, 647,27 грн. –пені та 647,27 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №50 року від 22.05.2008 року, позивач поставляв відповідачу товар –вироби зі скла та дзеркала, за який відповідач належним чином та в повному обсязі не розрахувався .

Повноважний представник позивача для участі у судовому засіданні не з’явився, але в судовому засіданні 14.01.2010 року наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами .

Відповідач, незважаючи на те що був належним чином повідомлений, своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, письмовий відзив на позов з документальним обгрунтуванням своїх доводів на розгляд суду не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, причини неявки суду повноважного представника не повідомив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України .

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно договору поставки №50 від 22.05.2008р. позивач відвантажив на адресу відповідача згідно його письмової заявки на підставі накладних на відвантаження товарно-матеріальних цінностей №ГПВВ –00723 від 01.10.2008 року, №ГПВВ –00724 від 01.10.2008 року, №ГПВВ –00740 від 08.10.2008 року та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОР №306700 від 30.09.2008 року, №306703 від 07.10.2008 року товар на загальну суму 21202,31грн (двадцять одна тисяча двісті дві гривні 31 копійка) .

Згідно п.1.1. договору поставки №50 Постачальник зобов'язується власного матеріалу або матеріалу "Покупця" виготовити та передати у власність "Покупцеві товар - вироби зі скла та дзеркала, визначені у п. 1.2 цього Договору, "Покупець" в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти оплатити цей товар.

Умовами п.1.2. договору визначено, що найменування, асортимент, одиниці виміру, загальна кількість, кількість парті товару та кількість товару в партії визначається у письмовій заявці Покупця, в тому чис. переданій факсимільним зв'язком чи будь-яким іншим прийнятним способом, яка погоджується Сторонами і є невід'ємною частиною даного Договору.

В порушення умов зазначеного договору поставки, відповідач свої зобов’язання по оплаті поставленого товару в повному обсязі не виконав, розрахунки за проведений товар провів частково (23.10.2008р. -          1000,00 грн; 12.11.2008р. -2429,64 грн; 03.12.2008р. -6500,00 грн; 10.12.2008р. - 4800,00 грн.), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи складає 6472,67грн.(шість тисяч чотириста сімдесят дві гривні 67 копійок).          

Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії про сплату заборгованості за поставлений товар, які залишені відповідачем без відповідного реагування .

Згідно ст.625 Цивільного Кодексу України відповідачу за прострочення виконання зобов'язань нараховано позивачем за 2009 р. індекс інфляції у сумі 653,74 грн. та 3% річних за період з 13.10.2008 р. по 16.12.2009 року у сумі 229,82 грн..

За прострочення термінів проведення платежів відповідно до п.7.1. договору поставки №50 відповідачу нараховано позивачем пеню за період з 13.10.2008 р. по 13.04.2009 р. в сумі 647,27 грн. та штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми в сумі 647,27 грн..

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 8650,75 грн., з яких 6472,67 грн. основної заборгованості; 653,72 грн. - інфляційних нарахувань; 229,82 грн. - 3% річних, 647,27 грн. –пені та 647,27 грн. штрафу.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

У відповідності до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.п. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином .

У відповідності до ст.547 Цивільного кодексу України –правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі . Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання , вчинений із недодержанням письмової форми , є нікчемним .

Судом враховується , що у відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Основна заборгованість відповідача в сумі 6472,67 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме договором поставки №50 від 22.05.2008р., накладними на відвантаження товарно-матеріальних цінностей, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей , претензіями на сплату боргу, належним розрахунком заборгованості .

Виходячи із вищенаведеного, позов в частині основної заборгованості є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню в сумі 6472,67 грн..

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу на суму основного боргу за 2009 р. індекс інфляції у сумі 653,74 грн. та 3% річних за період з 13.10.2008 р. по 16.12.2009 року у сумі 229,82 грн..

Судом враховується, що у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином , позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних обґрунтовані, підтверджені належним розрахунком та підлягають задоволенню в сумі 653,72 грн. та 229,82 грн. відповідно .

Крім того, позивачем було нараховано відповідачу за період з 13.10.2008 р. по 13.04.2009 р. пеню в сумі в сумі 647,27 грн. та штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми в сумі 647,27 грн..

Розглянувши вказані позовні вимоги, судом враховується, що згідно п.7.1. договору поставки №50 від 22.05.2008р. у разі порушення Покупцем положень п. 6.1. даного Договору, Покупець на вимогу Постачальника сплачує на; його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми заборгованості за кожен день такого прострочення платежу, але не більше 10% від вартості поставленої продукції. Крім цього, в разі перевищення строку оплати за поставлену продукцію понад 30 (тридцять) днів, після закінчення граничного строку оплати, Покупець повинен на вимогу Постачальника додатково сплатити на користь останнього штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми.

Таким чином , враховуючи те, що нарахування позивачем відповідачу пені та штрафу було передбачено умовами договору поставки №50 від 22.05.2008р. , розмір пені відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та не перевищує 10% від вартості поставленої продукції, а розмір штрафу складає згідно умов договору 10% від неоплаченої суми, суд вважає що позовні вимоги позивача в частині нарахування пені та штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 647,27 грн. та 647,27 грн. відповідно.

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню в сумі 8650,75 грн., з яких 6472,67 грн. основної заборгованості; 653,72 грн. - інфляційних нарахувань; 229,82 грн. - 3% річних, 647,27 грн. –пені та 647,27 грн. штрафу.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача .

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 173,174,193 Господарського кодексу України , ст.ст.525,526,547,625,712 Цивільного кодексу України , ст.ст. 47,49,82,84,116,121 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

          Позов Малого підприємства з обмеженою відповідальністю „Квант” м.Здолбунів Рівненської області до відповідача:           Приватного підприємства „Меблева компанія ”Тон-Арт”, м.Хмельницький про стягнення 8650,75 грн. задоволити .

Стягнути з Приватного підприємства „Меблева компанія ”Тон-Арт”, м.Хмельницький, вул.Курчатова, 122 (р/р26003652 у відділенні №1 в м.Хмельницькому філії ПУМБ у м.Львові, МФО 385350, код ЄДРПОУ 35605050) на користь Малого підприємства з обмеженою відповідальністю „Квант” м.Здолбунів Рівненської області, вул.Нова, 1 (р/р 26002137485 в ВАТ „РБ Аваль" м. Київ, МФО 380805, Код ЄДРПОУ 13991920) –6472,67 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят дві гривень 67 коп.) основної заборгованості, 647,27 грн. (шістсот сорок сім гривень 27 коп.) пені, 647,27 грн. (шістсот сорок сім гривень 27 коп.) штрафу, 653,72 грн. (шістсот п’ятдесят три гривень 72 коп.) інфляційних нарахувань, 229,82 грн. (двісті двадцять дев’ять грн. 82 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривень 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя