Рішення № 8111934, 08.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" лютого 2010 р. справа № 5020-11/004 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю автотранспортне підприємство „Севмортранс”

          (99012, м.Севастополь, вул.Паршина, буд. 29)

до:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і К”

(99029, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, буд.15)

про           стягнення 15483,67 грн.,

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Марченко С.М., довіреність № 26/02 від 15.01.2010, ТОВ Автотранспортне підприємство "Севмортранс";

відповідача - не з’явився, ТОВ „Добриня і К”.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю автотранспортне підприємство „Севмортранс” (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і К” (далі - відповідач) про стягнення 15483,67 грн., з яких: основна заборгованість –13727,06 грн., 3% річних –375,52 грн., збитки від інфляції –1381,09 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором на автотранспортні послуги № 180 від 01.06.2005.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.01.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/004.

Представник позивача у судовому засіданні виклав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання 25.01.2010 повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю автотранспортне підприємство „Севмортранс” (Перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Добриня і К” (Замовник) було укладено договір на автотранспортні послуги № 180 (далі –Договір) (а.с. 7).

Відповідно до розділу 1 Договору у період дії Договору Перевізник надає автотранспорт відповідно до письмових заявок Замовника. Замовник використовує автотранспорт за прямим призначенням, з дотриманням режиму експлуатації, при роботі на об’єктах забезпечує дотримання нормативних актів по ОТ та ТБ, виробничої санітарії.

Згідно з пунктами 2.1, 2.3 Договору розмір плати за використання автотранспорту визначається за тарифами, які діють на підприємстві, на підставі відомостей про виконану транспорту роботу. Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 100% з наступним перерахуванням за фактом надання послуг.

Згідно з розділом 4 Договору строк його дії –до 31.12.2005. за відсутністю офіційних заперечень сторін протягом місяця до закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на наступний календарний рік.

Позивачем зобов’язання за Договором виконувались належним чином, відповідачу надані послуги за період з 22.10.2008 по 25.02.2009 на загальну суму 17198,47 грн. що підтверджується копіями рахунків та талонів замовника, які надані позивачем до матеріалів справи (а.с. 11-21).

За твердженням позивача, відповідач зазначені послуги отримав, проте оплату, передбачену Договором, здійснив не у повному обсязі, у зв’язку з чим на час розгляду справи у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 13727,06 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно з пунктами 2.1, 2.3 Договору розмір плати за використання автотранспорту визначається за тарифами, які діють на підприємстві, на підставі відомостей про виконану транспорту роботу. Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 100% з наступним перерахуванням за фактом надання послуг.

Частиною другої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з тим, що Договором не встановлений строк, у який Замовник зобов'язаний здійснити 100-відсоткову попередню оплату, до даних правовідносин застосовуються положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

На виконання вимог статті 530 Цивільного кодексу України позивачем 27.01.2010 за вих.№ 26/03 на адресу відповідача надіслана вимога про оплату заборгованості (а.с. 50-51), що підтверджується описом вкладення (а.с.52).

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що строк оплати наявної заборгованості відповідачем настав 04.02.2010.

Враховуючи те, що докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 13727,06 грн. на час розгляду справи відсутні, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у цій частині у повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 22.10.2008 по 01.12.2009 у розмірі 375,52 грн. та збитки від інфляції за період з 22.10.2008 по 01.12.2009 у розмірі 1381,09 грн.

Проте, як встановлено судом, строк оплати наявної заборгованості відповідачем настав лише 04.02.2010, у зв’язку з чим позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.10.2008 по 01.12.2009 у розмірі 375,52 грн. та збитків від інфляції за період з 22.10.2008 по 01.12.2009 у розмірі 1381,09 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і К” (99029, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, буд.15, код ЄДРПОУ 16328694, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю автотранспортне підприємство „Севмортранс” (99012, м.Севастополь, вул.Паршина, буд. 29, код ЄДРОПУ 30394093, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 13727,06 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 137,27 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 209,26 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                   В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 10.02.2010.