Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"20" січня 2010 р. справа № 5020-10/099-1/118 Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом Публічного акціонерного товариства „Сведбанк”
(вул. Комінтерну, б. 30, м. Київ, 01032),
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕР-ВЕЛС”
(вул. Геловані, 14, кв. 111, м. Севастополь, 99040)
про стягнення 38100,32 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Каптусарової Г.В., довіреність №672 від 13.10.2009;
відповідача - Джусь В.В., довіреність б/н від 18.01.2009.
28.10.2009 публічне акціонерне товариство „Сведбанк” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕР-ВЕЛС” (далі –Відповідач), про стягнення 48847,53 грн., з яких: 40631,13 грн. - заборгованість за кредитом, 400,78 грн. –прострочені проценти, 7815,62 грн. –пеня за прострочений кредит та проценти.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов кредитного договору №Т08062007К15/08-17 від 31.03.2008.
19.01.2010 представник Позивача надала заяву про уточнення позовних вимог /а.с. 90/ та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 38100,32 грн., з яких: 28512,97 грн. - заборгованість за кредитом, 140,63 грн. –прострочені проценти, 9446,72 грн. –пеня за прострочений кредит та проценти.
У судовому засіданні 19.01.2010 судом встановлено, що Відповідачем в період з 30.10.2009 по 13.01.2010, тобто після звернення Позивача до господарського суду з позовом та порушення провадження у справі, була сплачена заборгованість за кредитом та процентами на загальну суму 8883,43 грн., у зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення 8883,43 грн. ухвалою суду від 20.01.2010 припинено на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмета спору /а.с. 122-123/.
Відповідач позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 28512,97 грн. та прострочених процентів в сумі 140,63 грн. визнає у повному обсязі /а.с. 91/. В частині стягнення пені в сумі 9446,72 грн. - залишив на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
31.03.2008 між відкритим акціонерним товариством „Сведбанк” (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Сведбанк”, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „ІНТЕР-ВЕЛС” (позичальник) був укладений кредитний договір №Т08062007К15/08-17, за умовами якого банк має право надати позивальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов’язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором /а.с. 11-14/.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредитної лінії, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов договору (пункт 10.7 договору).
Розмір кредитної лінії складає 100000,00 грн. (пункт 1.2 договору).
Строк користування кредитною лінією: з 31.03.2008 по 30.03.2009 включно (пункт 1.3 договору).
Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 16,0 % річних (пункт 1.4 договору).
Додатковими угодами №1 від 01.08.2008, №2 від 10.10.2008, №3 від 01.03.2009 до кредитного договору за згодою сторін розмір плати за користування кредитною лінією неодноразово змінювався /а.с. 19-21/.
Цільове призначення кредитної лінії - для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, у тому числі на поповнення обігових коштів (пункт 1.5 договору).
Пунктом 4 договору визначений порядок і строки повернення кредитної лінії та сплати процентів за користування кредитом, зокрема, погашення заборгованості здійснюється по 30.03.2009 включно.
При цьому, пунктом 6.1 договору передбачена відповідальність позичальника за порушення умов договору, а саме - у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені у пунктах 1,3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 8.1, та 8.2 цього договору, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування Національного банку України, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.
На виконання умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 89000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника №2062.2.3.550581.01 за період з 03.04.2008 по 05.03.2009 /а.с. 81/.
Строк користування кредитною лінією закінчився 30.03.2009.
Однак, як стверджує Позивач, Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а саме, станом на 21.10.2009 за ним утворилась заборгованість у розмірі 48847,53 грн., з яких: 40631,13 грн. –заборгованість за кредитом, 400,78 грн. –прострочені проценти, 7815,62 –штрафні санкції (пеня).
Позивачем на адресу Відповідача були спрямовані претензії від 12.05.2009 за вих. №607, від 08.07.2009 за вих. №953, від 17.09.2009 за вих. №1391 про сплату боргу /а.с.15-17/.
Відповідач виниклу заборгованість не сплатив.
Викладені обставини з’явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв’язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналогічні умови містить і кредитний договір №Т08062007К15/08-17 від 31.03.2008 /пункти 1.1, 4.1/.
За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Звертаючись до суду з позовом, Позивач зазначив, що за період з 31.03.2008 по 21.10.2009 заборгованість Відповідача перед позивачем складає 48847,53 грн., у тому числі:
- 40631,13 грн. –заборгованість за кредитом;
- 400,78 грн. –прострочені проценти;
- 7815,62 грн. –пеня за простроченими кредитом та процентами.
Однак, згідно з наданим Позивачем розрахунком до позову /а.с. 7-9/ заборгованість за кредитом визначена станом на 09.10.2009, а заборгованість по процентам та пені станом на 21.10.2009.
Заявою про уточнення позовних вимог від 19.01.2010 /а.с. 90/ Позивач збільшив період стягнення процентів, пені за кредитом і процентами та суму позовних вимог в цій частині на 1771,73 грн. (з 22.10.2009 по 19.01.2010 з врахуванням здійснених оплат по процентам) та просив стягнути з Відповідача 38100,32 грн., з яких: 28512,97 грн. –заборгованість за кредитом, 140,63 грн. –прострочені проценти, 9446,72 грн. –пеня за кредитом та процентами.
Судом встановлено, що до подачі позову /вх.№3455 від 28.10.2009/ та порушення провадження у справі /29.10.2009/ Відповідач в період з 21.10.2009 по 26.10.2009 здійснив часткову оплату заборгованості за кредитом в сумі 3478,33 грн. (21.10.2009 в сумі 1379,34 грн., 23.10.2009 в сумі 1671,65 грн., 26.10.2009 в сумі 427,34 грн.) та заборгованості по процентам в сумі 157,18 грн. (23.10.2009 в сумі 64,52 грн., 26.10.2009 в сумі 92,66 грн.), всього 3635,51 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, у судовому засіданні 19.01.2010 судом встановлено, що в період з 30.10.2009 по 13.01.2010, тобто після звернення Позивача до господарського суду з позовом та порушення провадження у справі, Відповідачем сплачена заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 8883,43 грн., у зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення 8883,43 грн. ухвалою суду від 20.01.2010 припинено на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмета спору /а.с. 122-123/.
З урахуванням викладеного, стягненню з Відповідача станом на 19.01.2010 підлягає заборгованість за кредитом в сумі 28512,97 грн. та прострочені проценти в сумі 140,63 грн., всього 28653,60 грн., яка визнана Відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 6.1 договору у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування Національного банку України, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.
На підставі зазначеного, Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 9423,59 грн. та сплати процентів в сумі 23,13 грн.
Перевіривши розрахунок пені за порушення строків повернення кредиту, складений Позивачем станом на 19.01.2010 /а.с.118-120/, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений ним без урахування вимог діючого законодавства, зокрема, положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування пені, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.
Таким чином, пеня за порушення строків повернення кредиту, нарахована позивачем в сумі 9423,59 грн. підлягає частковому стягненню в сумі 7339,08 грн. за період з 01.04.2009 по 01.10.2009.
Розрахунок пені за порушення строку сплати процентів /а.с. 118-119/ суд визнав правильним, у зв’язку з чим вимоги щодо стягнення пені за прострочені проценти у розмірі 23,13 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, у зв’язку із збільшенням позовних вимог /а.с. 90/ та несплатою Позивачем державного мита у встановленому законом порядку, з публічного акціонерного товариства „Сведбанк” підлягає стягненню в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 17,72 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, 525, 526, 629, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕР-ВЕЛС” (вул. Геловані, 14, кв. 111, м. Севастополь, 99040; ідентифікаційний код 30503869, р/р 26002055019901 в АТ „Сведбанк” (публічне) м. Київ, МФО 300164; р/р 260061035001 у ФЛ КД АБ „Кліринговий дім” м. Сімферополь, МФО 384920) на користь Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” (вул. Комінтерну, б. 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 19356840, р/р 37395000171103 в АТ „Сведбанк” (публічне) м. Київ, МФО 300164) заборгованість у розмірі 36015,81 грн. (тридцять шість тисяч п’ятнадцять грн. 81 коп.), з яких: 28512,97 грн. –заборгованість за кредитом, 140,63 грн. –прострочені проценти, 7339,08 грн. –пеня за прострочений кредит, 23,13 грн. –пеня за прострочені проценти, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 448,99 грн. (чотириста сорок вісім грн. 99 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 209,30 грн. (двісті дев’ять грн. 30 коп.).
3. В частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 3478,33 грн., прострочених процентів у розмірі 157,18 грн., пені за прострочений кредит у розмірі 2084,51 грн. –відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” (вул. Комінтерну, б. 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 19356840, р/р 37395000171103 в АТ „Сведбанк” (публічне) м. Київ, МФО 300164) в доход Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31113095700007 в ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу: 22090200) витрати по сплаті державного мита у розмірі 17,72 грн. (сімнадцять грн. 72 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.В. Алсуф’єв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 25.01.2010.
Судове рішення № 8111910, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 20.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-10/099-1/118. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: