Рішення № 8111766, 23.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10                                                                                           Справа№ 13/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів”, м.Дрогобич

до відповідача: підприємство Дрогобицької виховної колонії №40, м.Дрогобич

про стягнення 14018,06грн.

Представники сторін:

Від позивача: Щудло Р.Б. –представник

Ві відповідача: не з”явився

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ВАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів”, м.Дрогобич до відповідача: підприємство Дрогобицької виховної колонії №40, м.Дрогобич про стягнення 14018,06грн., в т.ч. 13449,68грн. основного боргу, 232,14грн. 3% річних та 336,24грн. індексу інфляції, з відшкодуванням судових витрат.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, заперечень не подано, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

25 грудня 2006 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу №3МК-392/06, згідно якого позивач (продавець) зобов'язувався передати у власність товар, а відповідач (покупець) - прийняти товар (металопрокат) і оплатити його на умовах вказаного договору.

Згідно накладних та довіреностей, що знаходяться в матеріалах справи, позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 32953,95грн.

У відповідності до п.5.1. та п 5.2. вищевказаного договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у розмірі 100% протягом семи банківських днів з дня отримання рахунку покупцем. Відповідач отримував рахунки на оплату від позивача в момент передачі товару та оформлення товаросупровідних документів. Проте, з моменту передачі товару до цього часу оплата за товар покупцем так і не здійснена.

З вимогою оплатити товар позивач неодноразово звертався до відповідача проте, оплати за товар так і не поступило.

Враховуючи тяжке економічне становище та важливий державно-соціальний статус підприємства, позивач, своїм листом №10023 від 28.04.2009р. облікував загальну заборгованість відповідача перед позивачем та на підставі ст. 601 ЦК України здійснив взаємозалік заборгованості на загальну суму 32063,76 грн. в тому числі за договором №3МК-392/06 на суму 19504, 27 грн. .

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору №3МК-392/06 зменшилась і складає 13449,68грн.

Позивач своїм листом №10647 від 30.06.2009р. та претензією від 28.07.2009р. вимагав негайної оплати за поставлений товар згідно договору №3МК-392/06 в сумі 13449,68 грн., які були залишені відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 625 ЦК України, позивачем, крім основного боргу, вимагається стягнення 336,24грн. індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 232,14грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з підприємства Дрогобицької виховної колонії №40 (м.Дрогобич, вул.Трускавецька,77, ЄДРПОУ 08680454) на користь ВАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів” (м.Дрогобич, вул.Гайдамацька,22, код ЄДРПОУ 00240158) 13449,68грн. основного боргу, 232,14грн. 3% річних та 336,24грн. індексу інфляції,140,18грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя