Рішення № 8111738, 23.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10                                                                                           Справа№ 15/159

          Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.

При секретарі Качур Ю.

          розглянув справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій», м. Донецьк,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс –Галичина», м. Дрогобич, Львівської області

про стягнення 5686558,71 грн.

Представники:

від позивача: Дмітрієва Н.О. –представник

від відповідача: не з’явився

Представникам сторін, які беруть учать у справі, роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено відкритим акціонерним товариством «Макіївський завод металевих конструкцій», м. Донецьк, до ВАТ «Нафтопереробний комплекс –Галичина», м. Дрогобич Львівської області, про стягнення заборгованості в сумі 5686558,71 грн., з яких 4619034,12 грн. –основний борг, 552765,51 грн. –пеня, 69095,69 грн. –3% річних, 445663,39 грн. –інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.07.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.07.2009 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 23.07.2009 р., 04.08.2009 р.. В судовому засіданні 08.09.2009 р. оголошено перерву до 10.09.2009 р.. Ухвалою суду від 10.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 24.08.2009 р.. Ухвалою суду від 24.09.2009 р. було зупинено провадження у справі у зв’язку із призначенням судової технічної експертизи. Ухвалою суду від 01.02.2010 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 18.02.2010 р.. Розгляд справи відкладався на 23.02.2010 р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 18.02.2010 р..

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 16.07.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір №08/07/09, за яким позивач зобов’язався виготовити і поставити відповідачу металоконструкції. Згідно із п. 5.1. договору, розрахунок підлягав здійсненню шляхом передоплати 27640000 грн. до 18.07.2008 р., а остаточний розрахунок – згідно ваги по кресленнях КМД протягом 10 банківських днів з моменту одержання виставленого рахунку, при цьому, рахунок може бути виставлений по факсу або електронній пошті. Відповідач оплатив товар лише частково в сумі 34102626,40 грн. станом на 03.12.2008 р.. 03.12.2008 р. електронною поштою відповідачу було виставлено рахунок №155 на суму 4619034,12 грн., який до цього часу не оплачений. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Визнавши факт укладення договору та оплати по ньому 34102626,40 грн., ствердив, що решта суми не підлягала сплаті, оскільки згідно із п. 5.1.2. договору №08/07/09 від 16.07.2008 р. остаточний розрахунок за виготовлений товар здійснюється згідно ваги по кресленням КМД в такому порядку: постачальник повідомляє покупця про готовність партії товару до відвантаження і необхідності проведення розрахунку за партію товару, після чого покупець, на підставі виставленого рахунку, зобов’язаний провести розрахунок за партію товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставленого рахунку. Ствердив, що згідно із журналом вхідної кореспонденції повідомлень про готовність товару до відвантаження, після чого позивач міг виставляти рахунок, а також самого рахунку відповідач не отримував. Просить у позові відмовити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

16.07.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір №08/07/09, згідно із п. 1.1. якого постачальник зобов’язався виготовити та поставити, а покупець прийняти і оплатити металоконструкції 6 вертикальних циліндричних презервуарів об’ємом 20000 куб.м. для зберігання сирої нафти та 3 вертикальних циліндричних презервуарів об’ємом 5000 куб.м. під нафтопродукти. Згідно із п. 4.2. договору, загальна сума попередньо складає 40949671,47 грн. і уточнюється по кресленням КМД. Транспортування товару здійснюється за рахунок покупця після отримання передоплати на підставі виставлених рахунків (п. 4.4.).

Оплата проводиться на таких умовах: передоплата в сумі 27640000 грн. від загальної суми товару в строк до 18.07.2008 р. (п. 5.1.1.). Остаточний розрахунок за виготовлений товар здійснюється згідно ваги по кресленням КМД в наступному порядку: постачальник повідомляє покупця про готовність партії товару до відвантаження і необхідності проведення розрахунку за партію товару, після чого покупець, на підставі виставленого рахунку, зобов’язаний провести розрахунок за партію товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставленого рахунку. При цьому, рахунок може бути відправлений по факсу або електронною поштою (п. 5.1.2.).

З матеріалів справи вбачається та сторонами визнається, що договір фактично виконувався сторонами. Позивач виготовив відповідні металоконструкції, а відповідач провів оплату в загальній сумі 34102626,40 грн..

Посилання відповідача на неотримання повідомлення і рахунків не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Натомість, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується листуванням сторін, відповідач був повідомлений про готовність продукції до відвантаження, а також сам звертався до позивача із листом №32/08-836 від 31.10.2008 р. про внесення змін до п. 7.1. договору, що стосується наслідків неприйняття товару чи невиконання п. 5.1.2. договору. Однак, такі зміни внесені не були.

Не доведене суду у встановленому порядку належними доказами та спростовується матеріалами справи також заперечення відповідача щодо отримання ним рахунку. Висновком №3546 від 21.01.2010 р. експертизи комп’ютерної техніки та програмних продуктів по господарській справі №15/159 підтверджується, що у файлі-базі “Отправленные.dbx” знаходиться лист, що містить адресу відправника, “fco.mzmk@gmail.com”, адресу отримувача “snab@npk.lv.ukrtel.net” та містить вкладений файл “счета от 3.12.2008 г..doc.” з відповідним змістом. У тілі виявленного електронного листа, що містить вкладений файл “счета от 3.12.2008 г..doc.”, наявний заголовок-запит про прочитання листа його отримувачем. З урахуванням наведеного, термін виконання грошового зобов’язання настав.

З урахуванням наведеного, сума основного боргу позивача становить 4619034,12 грн.. Доказів погашення зазначеної суми суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 549 ЦК України та п. 8.2 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 552765,51 грн..

Згідно із п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідним розрахунком, 3% річних становить 69095,69 грн., а інфляційні втрати - 445663,39 грн.. Відповідач не заперечував правильності обчислення та під ставності нарахування зазначених сум.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, відповідач у встановленому порядку не довів наявність передбачених законом підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання. Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню, судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс –Галичина»(82103, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Бориславська, 25, код ЄДРПОУ 00152388) на користь відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій»(83055, м.Донецьк, пр-т Театральний, 7, код ЄДРПОУ 01412265) 4 619 034, 12 грн. основного боргу, 552 765, 51 грн. пені, 69 095, 69 грн. 3% річних, 445 663, 39 грн. інфляційних втрат, 25 500, 00 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя